Напередодні Дня незалежності України, який відзначається 24 серпня, Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе підтвердив солідарність Організації з Україною – однією з 46 держав-членів – та подальшу підтримку її з боку Ради Європи.
«Шановні українці, 35 років тому ви відновили свою незалежність, – сказав Ален Берсе. – Ви захищаєте її щодня. Рада Європи з вами – у цій війні, заради справедливості, на шляху до миру на ваших власних умовах».
Після понад чотирьох років війни Росії, що спустошує Україну та впливає на весь континент, стійкий мир має бути побудований Україною разом з усією Європою, ґрунтуючись на праві, з відповідальністю в його основі. Саме це є обґрунтуванням зусиль Ради Європи зі створення надійних механізмів компенсації та притягнення винних до відповідальності.
Реєстр збитків та Міжнародна компенсаційна комісія: створення всеохопного механізму компенсації
Реєстр збитків для України Ради Європи у Гаазі вже отримав понад 180 000 заяв про збитки, втрату чи ушкодження, завдані внаслідок агресії Росії. Близько 58 000 із цих заяв вже внесено до реєстру, решта ще опрацьовується. Лише цього місяця Реєстр збитків відкрив дев'ять нових категорій заяв, довівши загальну кількість категорій майже до 30.
Окрім заяв, поданих окремими особами та організаціями, держава Україна тепер може вимагати компенсацію за гуманітарні публічні витрати, витрати на розмінування, спричинені агресією Росії, та збитки внаслідок знищення майна. До кінця вересня будуть відкриті всі заплановані категорії, зокрема ті, що стосуються втрати оплачуваної зайнятості через війну, шкоди культурній спадщині та довкіллю, а також втрати доступу до охорони здоров'я та освіти.
Також триває робота над другим етапом механізму компенсації – Міжнародною компенсаціною комісією. Після створення ця Комісія, спираючись на роботу Реєстру збитків, розглядатиме, оцінюватиме та ухвалюватиме рішення щодо заяв, а також визначатиме розмір компенсації, належної в кожному випадку. Її правова основа – Конвенція про заснування Міжнародної компенсаціної комісії для України – була відкрита для підписання у грудні 2025 року. Для набрання Конвенцією чинності та створення Комісії з розгляду заяв необхідні 25 ратифікацій та достатні фінансові зобов'язання. На сьогодні конвенцію підписали 40 держав, з яких сім держав та ЄС також її ратифікували.
У червні цього року підготовчий комітет Комісії з розгляду заяв провів своє перше засідання у Гаазі.
Спеціальний трибунал щодо злочину агресії: відповідальність в основі
У червні 2025 року Президент України Володимир Зеленський і Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе підписали угоду про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. Після підписання зацікавлені сторони – включно з державами-членами Ради Європи та державами, що не є її членами, з усього світу, а також Європейським Союзом – почали розглядати можливість приєднання до Розширеної часткової угоди про Комітет з управління Спеціальним трибуналом. У травні 2026 року в Кишиневі (Республіка Молдова) 36 країн та Європейський Союз висловили намір приєднатися до Розширеної часткової угоди. Нідерланди запропонували розмістити у себе Спеціальний трибунал, і передова група Ради Європи працює над його створенням – за фінансування Європейського Союзу – з січня 2026 року.
Уся Рада Європи підтримує Україну
Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) невпинно продовжує домагатися створення всеохопної системи відповідальності Російської Федерації, зокрема прискорення створення Спеціального трибуналу. ПАРЄ підтримує Україну, допомагаючи надалі зміцнювати її демократичні інституції, сприяючи життєво важливим реформам та супроводжуючи Україну на шляху до глибшої європейської інтеграції. Асамблея робить це через процес моніторингу та парламентську підтримку Верховної Ради. Парламентська мережа ПАРЄ щодо становища дітей України також підтримує українську владу у сприянні ідентифікації та розшуку депортованих дітей, а також у просуванні прав переміщених дітей та дітей-біженців.
Конгрес місцевих і регіональних влад та його Центр експертизи багаторівневого врядування працюють разом з українською владою над зміцненням місцевої демократії та належного врядування як основ демократичної безпеки. Дорадча демократія впроваджується через громадські асамблеї в Україні. Робота Конгресу сприяє державним інвестиціям та місцевим фінансам, розвиває громадську участь та міжмуніципальне співробітництво, надає правову експертизу для приведення українського законодавства у відповідність до Європейської хартії місцевого самоврядування та підтримує обміни між мерами міст України та інших європейських міст. Конгрес також підвищує обізнаність про Реєстр збитків для України серед громад, постраждалих від війни.
Комісар з прав людини продовжує наголошувати, що питання прав людини мають бути центральними в будь-якому мирному процесі. З огляду на ескалацію атак Росії та безпрецедентне зростання кількості жертв серед цивільного населення України, він застеріг від передчасного згортання захисту та допомоги мільйонам українців, переміщених по всій Європі внаслідок триваючої війни Росії. Комісар закликав держави-члени Ради Європи й надалі надавати захист цим українцям стільки, скільки буде необхідно, доки умови в Україні не дозволять їхнє безпечне, гідне та стале повернення, відповідно до міжнародного біженського права та зобов'язань у сфері прав людини.
Європейський суд з прав людини залишається єдиним міжнародним судовим органом, який притягує Росію до відповідальності за порушення прав людини в Україні на підставі Європейської конвенції з прав людини.
Мандат Спеціальної посланниці Генерального секретаря з питань становища дітей України включає підвищення обізнаності про виклики, з якими стикаються ці діти, та про підтримку, яку надає їм Рада Європи, сприяння міжнародному співробітництву та внутрішній координації, зокрема з Реєстром збитків та Консультативною групою з питань дітей України.
Демократична безпека для України: новий план дій на 2027–2030 роки
Спираючись на роботу, проведену в рамках Плану дій для України на 2023–2026 роки під назвою «Стійкість, відновлення та відбудова» – найбільшого та найамбітнішого плану дій в історії Організації, розробленого для однієї країни, – Рада Європи у співпраці зі своїми українськими партнерами завершує підготовку нового Плану дій для України на 2027–2030 роки. Його мета – зміцнити демократичну стійкість України шляхом просування належного врядування, верховенства права та прав людини, щоб підтримати стратегічну мету України – зміцнення своєї безпеки через членство в Європейському Союзі, приводячи реформи у відповідність до європейських стандартів.
Основні пріоритети нового Плану дій під назвою «Демократична безпека для України» включатимуть захист прав людини та відповідальність заради миру і стабільності, сприяння соціальній інклюзії та захисту меншин, вразливих груп і жінок, а також зміцнення демократичних інституцій, інформаційної цілісності та допомогу в підготовці виборів, коли це дозволять умови. Боротьба з корупцією та за незалежне правосуддя залишатиметься серед ключових напрямів підтримки України з боку Ради Європи в наступні роки.
Контакт для медіа: Хелі Суомінен
Підтримка України з боку Ради Європи
