Напередодні Всесвітнього дня свободи преси Україна продемонструвала значний прогрес у останньому Всесвітньому індексі свободи преси, піднявшись на сім позицій і посівши 55-те місце серед 180 країн. Це поліпшення є продовженням загальної позитивної тенденції останніх років: з 106-го місця у 2022 році Україна піднялася на 79-те у 2023 році, на 61-ше у 2024 році, а після незначного зниження до 62-го місця у 2025 році знову покращила свої позиції у 2026 році.
Цей прогрес є особливо значущим у контексті триваючої агресивної війни Росії, яка продовжує становити серйозну загрозу для журналістів та діяльності медіа. Навіть за таких умов медіа-середовище України залишається активним та стійким, а журналістські розслідування відіграють ключову роль у зміцненні прозорості та публічної підзвітності.
Залишаються невирішеними ключові питання, зокрема забезпечення ефективного розслідування злочинів проти журналістів, боротьба з безкарністю та усунення безпекових ризиків, пов’язаних з війною. Хоча щороку фіксуються десятки правопорушень проти журналістів, лише обмежена кількість справ доходить до суду. Журналісти також продовжують стикатися з погрозами, тиском та використанням правових інструментів, спрямованих на перешкоджання їхній професійній діяльності.
У відповідь на ці виклики проєкт Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні – Фаза II» сприяє зміцненню як правової бази, так і інституційних механізмів реагування, що відіграють значну роль у підтримці системних покращень у медіа-середовищі.
Однією з головних сфер підтримки є розробка комплексного пакету законодавчих актів проти SLAPP, спрямованого на протидію зловживанням судовими процесами, спрямованими на придушення участі громадськості. Пакет був підготовлений спеціальною робочою групою на чолі з головою Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова, а проєкт надав експертну та фінансову підтримку цьому процесу. Після підготовки рекомендацій у 2024 році, узгоджених зі стандартами Ради Європи та ЄС, подальша робота у 2025 році призвела до розробки законодавчих пропозицій. У лютому 2026 року Рада Європи надала юридичний висновок щодо запропонованих змін, що стало важливим кроком до їх прийняття.
Паралельно з цим проєкт активно сприяє боротьбі з безкарністю та зміцненню співпраці між журналістами та правоохоронними органами. У рамках кампанії Ради Європи «Журналісти мають значення» у співпраці з Міністерством культури України було організовано навчальні тренінги для представників Національної поліції, органів прокуратури та медійної спільноти. Ці тренінги були спрямовані на вдосконалення розслідування злочинів проти журналістів, покращення застосування міжнародних стандартів та формування практичних навичок на основі прецедентного права Європейського суду з прав людини. Вони також стали платформою для діалогу між журналістами та представниками правоохоронних органів, що допомогло вирішити спільні проблеми – зокрема, неефективність розслідувань та зловживання журналістським статусом – та зміцнити довіру й співпрацю.
У той час як Україна продовжує долати виклики війни, її прогрес у сфері свободи преси демонструє стійкість її демократичних інститутів та медіа-ландшафту. Проєкт Ради Європи залишається важливим фактором, що сприяє цим змінам, підтримуючи законодавчі ініціативи та створюючи більш сприятливе середовище для свободи слова.
У Всесвітній день свободи преси ці зусилля підкреслюють чітке послання: постійна підтримка, співпраця та реформи можуть суттєво вплинути на захист свободи слова навіть у найскладніших умовах.
Проєкт Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні – ІІ Фаза» (SFEM-UA) реалізується Департаментом Ради Європи зі співпраці у сфері свободи слова у межах Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» на 2023–2026 роки.
Читайте також:
Press freedom day: protect journalists to protect democracy



