Комісарка Ради Європи з прав людини Дуня Міятович опублікувала сьогодні меморандум, присвячений наслідкам війни в Україні для сфери захисту прав людини. Він має на меті розглянути деякі гуманітарні та правозахисні наслідки війни та висвітлити проблеми, які потребують термінових дій. Спочатку в документі мова йде про окремі приклади порушень прав людини та міжнародного гуманітарного права, виявлені Комісаркою під час її роботи щодо встановлення фактів та моніторингу, зокрема, під час відвідин районів Київської області, які найбільше постраждали від війни. Далі документ зосереджується на найбільш вразливих групах осіб і на необхідності встановлення відповідальності за грубі порушення прав людини та міжнародні злочини.
Збройний напад Російської Федерації на Україну спричинив серйозні та масові порушення прав людини і міжнародного гуманітарного права, що мало катастрофічні наслідки для здійснення народом України практично всіх прав людини. Зокрема, Комісаркою було виявлено переконливі докази систематичних порушень права на життя, вчинених російськими військами, включаючи свавільні вбивства та насильницькі зникнення, а також порушень права на власність, включаючи масову руйнацію цивільної інфраструктури, порушень заборони катувань та жорстокого поводження, зокрема ґендерного насильства та сексуального насильства, пов'язаного з війною та порушень права на свободу та безпеку, включаючи викрадення та свавільні затримання, або утримання осіб під вартою без зв'язку із зовнішнім світом. Приклади певних видів порушень міжнародного гуманітарного права, включаючи напади, що носять широкомасштабний або систематичний характер, вказують на можливість кваліфікації багатьох таких порушень як військових злочинів або злочинів проти людяності.
Хоча більшість порушень права на життя, як повідомляється, були спричинені використанням російськими військами широкоударної вибухової зброї, касетних боєприпасів або некерованих реактивних снарядів у густонаселених районах, за отриманими повідомленнями, російські війська також брали участь у позасудових вбивствах, обираючи цивільних осіб в якості цілі, або ведучи по них безладний вогонь. Як стверджується, деякі з жертв перед стратою зазнавали катувань або жорстокого поводження. Внаслідок атак, у багатьох районах було зруйновано чи пошкоджено цивільну інфраструктуру, включаючи лікарні та школи, припинено постачання електроенергії, газу, продовольства, води та інших предметів першої необхідності, що поставило багатьох цивільних осіб у розпачливі умови. «Величезні людські втрати та масштаби руйнувань важко осягнути», – заявила Комісарка, закликавши до дотримання міжнародного права в сфері прав людини та міжнародного гуманітарного права.
Повідомлялося про сотні випадків насильницьких зникнень, викрадень, утримання під вартою без зв'язку із зовнішнім світом чи зникнення безвісті серед правозахисників, місцевих посадовців, журналістів, волонтерів, громадських активістів, ветеранів чи звичайних цивільних осіб у регіонах України, які перебувають під контролем російських або контрольованих Росією військ. Також повідомлялося про деякі випадки можливих насильницьких зникнень чи викрадень на території, яку контролює українська влада. «Усі особи, свавільно позбавлені волі, повинні бути негайно звільнені, а всі випадки насильницького зникнення або свавільного тримання під вартою, або без зв'язку із зовнішнім світом мають бути належним чином розслідувані, а винні - притягнуті до відповідальності», – наголосила Комісарка.
Крім того, Комісарці Ради Європи з прав людини надійшли повідомлення про поширену практику примусового переміщення громадян України на непідконтрольні уряду території України або на територію Російської Федерації шляхом так званого процесу «фільтрації». Цю практику, яка, ймовірно має багато ознак міжнародного злочину насильницького переміщення населення, слід негайно розслідувати. Усі випадки гуманітарної евакуації повинні бути добровільними, безпечними та відбуватись за умов належного інформування. «Я закликаю членів міжнародної спільноти підтримати будь-які зусилля, які можуть допомогти українським громадянам, які були переміщені до Російської Федерації проти їхньої волі», – сказала Комісарка.
Також надходили численні повідомлення про випадки сексуального насильства, пов'язаного з війною, імовірно скоєні російськими військами. Хоча всі такі заяви мають бути розслідувані без зволікання, «все ж, пріоритетом має бути створення безпечних умов для постраждалих, забезпечення їх ефективного доступу до системи відшкодування збитків та правосуддя, а також захист їхньої гідності та добробуту», – наголосила Комісарка.
Особливої та невідкладної уваги потребує ситуація кількох категорій уразливих осіб. Війна та спричинені нею руйнування і відсутність безпеки, призвели до порушення права на життя сотень дітей, а також можливості їх доступу до послуг охорони здоров'я та освіти. Війна також спричинила особливо непропорційний вплив на людей похилого віку в Україні, а особливо на жінок. Багато з них не змогли або не захотіли евакуюватися в безпечні місця, а деякі, за наявною інформацією, загинули через непрямі наслідки війни, включаючи неможливість отримати належну медичну допомогу. Через війну багато людей з інвалідністю, включно з дітьми, за наявною інформацією, були відірвані від мереж підтримки або залишені без належного догляду.
Війна призвела до переміщення мільйонів українців як всередині країни, так і за її межами. Для багатьох із них переміщення призвело до підвищеного ризику стати жертвами торгівлі людьми, експлуатації та жорстокого поводження. «Міжнародна спільнота має продовжувати підтримувати людей, які врятувались від війни, а також країни та громади, які їх прихистили, у довгостроковій перспективі, приділяючи особливу увагу потребам уразливих груп», – підкреслила Комісарка. Деякі місцеві органи влади в приймаючих країнах стикаються зі значними труднощами у забезпеченні потреб як переміщених осіб, так і своїх мешканців. «Якщо основні потреби людей, які тікають від війни, такі як житло, працевлаштування та освіта, залишаться без уваги, це може посилити навантаження на уряди, переміщених осіб і соціальну згуртованість».
Також повідомлялося про численні напади на журналістів і працівників ЗМІ, які висвітлювали війну в Україні, багато вбитих і поранених. Дані свідчать про те, що деякі з убитих або поранених могли бути навмисними цілями російських військ. «Умисні напади на журналістів заборонені міжнародним гуманітарним правом. Вони також заважають журналістам виконувати їхню роботу та підривають право людей на інформацію. Держави-учасниці повинні надавати більшу підтримку журналістам, які висвітлюють війну, щоб покращити їхню безпеку та притягнути до відповідальності тих, хто винен у злочинах проти них», – підкреслила Комісарка.
Комісарка вчергове наголошує на необхідності відновлення справедливості щодо потерпілих від звірств і наголошує на тому, що як Російська Федерація, так і Україна зобов'язані розслідувати та притягнути до відповідальності винних у грубих порушеннях прав людини та серйозних порушеннях міжнародного гуманітарного права. Вітаючи дії, вжиті українською владою щодо підвищення відповідальності за тяжкі міжнародні злочини, вчинені в Україні з лютого 2022 року, Комісарка заохочує продовжувати поточний процес узгодження законодавчої бази країни у цій сфері з відповідними міжнародними стандарти.
Хоча сторони конфлікту зобов’язані притягнути до відповідальності винних у тяжких міжнародних злочинах, з огляду на поставлене завдання залучення регіональних і міжнародних механізмів відповідальності є важливим додатковим компонентом забезпечення відповідальності. Комісарка наголошує на важливості ефективної координації у сфері правосуддя між національними та міжнародними акторами та необхідності пріоритетності інтересів потерпілих та їхніх родин.
Лише справедливе та неупереджене правосуддя служитиме інтересам жертв і посилить повагу до прав людини та міжнародного гуманітарного права. «Забезпечення правосуддя для всіх жертв війни в Україні потребуватиме непохитного та довгострокового зобов’язання залучених сторін, у тому числі через співпрацю з Міжнародним кримінальним судом, та продовження надання довгострокової підтримки українській системі правосуддя».
Читати текст Меморандуму «Про наслідки війни в Україні для сфери захисту прав людини»
