5 липня 2023 року відбулося засідання Наглядової Ради нового Проєкту Ради Європи «Cприяння розробці житлових рішень для осіб, постраждалих від війни в Україні» (далі – Проєкт), який імплементується в межах Плану дій Ради Європи для України
«Стійкість, відновлення та відбудова» на 2023–2026 роки.
- Метою Проєкту є надання технічної та експертної підтримки у розробці стійких житлових рішень для переміщених осіб та осіб, постраждалих від війни в Україні, через застосування інклюзивного підходу, заснованого на активній участі громадянського суспільства, внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та постраждалих від війни людей.
Тривалість Проєкту – 2023–2024 роки.
Основними завданнями Проєкту є:
- Удосконалення національної та локальної нормативно-правової бази щодо житлових рішень та полегшення доступу до житлових програм відповідно до європейських та міжнародних стандартів прав людини.
- Просування та сприяння впровадженню цільових цифрових рішень для забезпечення житлових прав осіб, постраждалих від війни в Україні.
Засідання Наглядової Ради Проєкту відбулось у гібридному форматі та об’єднало понад 30 представників/ць основних національних партнерів Проєкту на рівні їх керівного складу, а також країн, що зробили внески до поточного Плану дій Ради Європи для України на 2023–2026 роки, експертів та міжнародних партнерів.
Відкриваючи засідання, Олена ЛИТВИНЕНКО, в.о. Голови Офісу Ради Європи в Україні, зазначила, що в межах Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» на 2023–2026 роки Рада Європи розширює свою співпрацю з органами законодавчої та виконавчої влади та посилює свою діяльність в секторі захисту прав внутрішньо переміщених осіб та осіб, постраждалих від війни в Україні, реагуючи на численні виклики, які постали перед Україною після 24 лютого 2022 року, внаслідок широкомасштабної військової агресії Російської Федерації проти України.
Олена ЛИТВИНЕНКО висловила слова вдячності країнам, які надали не лише фінансову, а й політичну підтримку Раді Європи в рамках поточного Плану дій Ради Європи для України на 2023–2026 роки, завдячуючи якій Рада Європи може впроваджувати надзвичайно важливі проєкти в Україні.
З вітальним словом до учасників та учасниць заходу звернулись Мар’яна КІКУ, координаторка Проєкту, керівниця відділу по Україні, Молдові та Вірменії Управління програм співробітництва Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи (м. Страсбург), яка висловила підтримку та солідарність національним партнерам і колегам, яким вдалося зберегти оперативність та ефективність і зробити все можливе для подолання безпрецедентних викликів, спричинених агресією Російської Федерації проти України та її згубними наслідками.
Мар’яна КІКУ наголосила, що на своєму 4-му саміті у м. Рейк’явік (16–17 травня
2023 р.) глави держав і урядів Ради Європи, засуджуючи порушення міжнародного права, включаючи міжнародне право прав людини та міжнародне гуманітарне право, підтвердили нагальну необхідність забезпечити повну відповідальність Російської Федерації за агресію проти України. Надважливим кроком стало заснування Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, як першої складової майбутнього комплексного міжнародного механізму компенсації. Наприкінці виступу пані КІКУ привітала Україну з приєднанням до Банку розвитку Ради Європи.
Наталія КОЗЛОВСЬКА, заступниця Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України, подякувала Раді Європи за єдність з Україною в ці важкі для країни часи, під час яких було зруйновано чи пошкоджено більше 150 тисяч багатоквартирних та приватних житлових будинків, а також ту підтримку, яка надається Радою Європи. Наталія КОЗЛОВСЬКА наголосила на важливості розвитку житлового фонду для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб та осіб, які потребують додаткового захисту; необхідності надання на період трудових відносин працівникам та службовцям службового житла, а також відновлення життєстійкості територіальних громад через будівництво, капітальний ремонт та реконструкцію об’єктів інфраструктури та житлового фонду.
Пані КОЗЛОВСЬКА розповіла про послугу єВідновлення, яка передбачає отримання компенсації за об’єкти, які мають незначні пошкодження через застосунок Дія та зазначила, що велика увага приділяється можливості відновлення значної кількості житлових будинків перед настанням зими.
Також пані КОЗЛОВСЬКА повідомила про важливість застосування цифрових інструментів та необхідність інституційної підтримки деяких громад на цьому шляху, а також наголосила, що найближчими тижнями планується запуск програми компенсації за знищене житло, яка дозволить українцям придбати собі нову квартиру чи будинок, або ж побудувати новий будинок.
«Спільними зусиллями ми відбудуємо і житло, і школи і лікарні і повернемо у громади людей і це точно надасть можливість сталого економічного розвитку територіальних громад в подальшому. Я вірю в нашу плідну співпрацю», - підсумувала пані КОЗЛОВСЬКА.
Володимир АНУШКЕВИЧ, генеральний директор Директорату у справах внутрішньо переміщених осіб та тимчасово окупованих територій Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, відзначив, що Урядом України ухвалено низку нормативно-правових актів, спрямованих на вирішення питань внутрішньо переміщених осіб, зокрема це Стратегія державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2025 року та операційний план заходів з її реалізації у
2023–2025 роках, розроблені за підтримки Ради Європи.
Пан АНУШКЕВИЧ наголосив, що Урядом утворено Координаційний штаб з питань реалізації прав внутрішньо переміщених осіб, який засідає на щотижневій основі під головуванням віце-прем’єр-міністра України – Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірини ВЕРЕЩУК, у роботі якого беруть участь представники проєктів Ради Європи, та на якому вирішуються системні проблеми, розглядаються точкові, конкретні питання, спрямовані на захист прав осіб, що постраждали від війни в Україні.
Костянтин КОШЕЛЕНКО, заступник Міністра соціальної політики України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, розповів про роботу Інформаційно-пошукової системи, яка дозволяє оцінити потреби ВПО. «Мінсоцполітики продовжує працювати над впровадженням інформаційних систем, аби зробити соціальну сферу більш стійкою. Завдяки тому, що Єдина інформаційна база даних внутрішньо переміщених осіб за підтримки Ради Європи була посилена Інформаційно-пошуковою системою, нам вдалось зрозуміти й оцінити потреби ВПО, зробити гуманітарне реагування більш якісним».
Сергій КОМНАТНИЙ, Голова правління Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву, окреслив діяльність Держмолодьжитла та звернув увагу, що зараз особливо необхідною є допомога міжнародних партнерів у розробці й впровадженні житлових рішень для переселенців. Сергій КОМНАТНИЙ повідомив, що на цей час Державний фонд забезпечив житлом 1 903 сім’ї ВПО. Водночас у реєстрах кандидатів на участь у програмах Держмолодьжитла досі перебуває понад 41 тисяча переміщених осіб.
«Фонд постійно шукає нові шляхи, механізми і фінансування вирішення житлового питання ВПО. І дуже важливо, що спільно з органами влади і за постійної технічної підтримки проєкту Ради Європи успішно виконано завдання із набуття Україною членства в Банку розвитку Ради Європи» - наголосив пан КОМНАТНИЙ.
Діана БЕРТЬЄ, менеджерка по Україні Банку розвитку Ради Європи, повідомила, що «це історична подія, як для України, так і для Банку розвитку Ради Європи. Україна стала 43 країною – членом Банку, що означає що Банк здатен розпочинати свої проєкти в Україні та надавати підтримку».
Олена ШВИДКА, Голова Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, зазначила, що на території її громади через збройну агресію Російської федерації проти України «… з 4 000 домогосподарств 2 015 домогосподарств або пошкоджені або зруйновані вщент». Олена ШВИДКА висловила слова вдячності за те, що саме в її громаді пілотується цифрова платформа зруйнованого та пошкодженого майна, розроблена за підтримки Ради Європи. Завдяки платформі вже 700 домогосподарств отримало допомогу від донорів у відбудові / відновлені їх зруйнованого майна. Завдяки платформі донорам можна показати зруйноване житло, а також житло яке вже відновлене, показати які пільги мають особи, які проживають в даному житлі.
Діана БЕРТЬЄ також повідомила, що на початку повномасштабного вторгнення Банком надавалась допомога сусіднім з Україною країнам, в яких українські біженці знайшли прихисток. Банк може надати невідкладну підтримку через технічну допомогу, гранти та кредити і таким чином відреагувати на потреби, які існують в Україні. Пані БЕРТЬЄ звернула увагу, що діяльність Банку повністю відповідає діям Ради Європи, які заплановані в Україні і сьогоднішнє обговорення, яке стосується пошуку житлових рішень, є одним з цих напрямків.
Під час Наглядової Ради також було представлено дослідження, виконані за підтримки Ради Європи, які, зокрема, стосуються створення житлово-будівельних кооперативів, як механізму вирішення житлових питань для ВПО: переваги та недоліки такого механізму; побудови архітектури національного компенсаційного механізму та проблемних питань щодо підтвердження права власності на майно при зверненні за компенсацією; правового регулювання розміщення ВПО в місцях компактного поселення.
Сергій МАРУЩЕНКО, національний координатор Проєкту, представив Робочий план діяльності Проєкту на 2023–2024 роки, окресливши головні задачі, які стоять перед Проєктом. Учасники та учасниці позитивно оцінили представлений Робочий план та обговорили пріоритетні напрямки майбутньої співпраці з Проєктом.
Результати заходу підсумував заступник Голови Офісу Ради Європи в Україні Ерленд ФАЛК.
Зв'яжіться з нами