2 грудня 2024 року було презентовано результати дослідження «Оцінка ризиків та можливості використання альтернативних форм голосування на післявоєнних виборах в Україні з фокусом на інтернет-голосуванні» для членів та представників Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, а також для членів та представників Центральної виборчої комісії.
Розробка та предмет дослідження
Дослідження було підготовлене за підтримки Ради Європи* у відповідь на запит Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
Мета дослідження – оцінити можливості і ризики запровадження інтернет-голосування на післявоєнних виборах в Україні з фокусом уваги на правових, організаційних, а також технічних аспектах, які необхідно враховувати при запровадженні інтернет-голосування.
Дослідження передбачало етапи проведення кабінетного дослідження, низки онлайн-інтерв’ю, а також консультацій із представниками профільних парламентських комітетів/підкомітетів, ЦВК, громадських організацій та експертної спільноти.
Висновки та рекомендації дослідження ґрунтуються на правовій та фактичній оцінці поточної ситуації в Україні, міжнародно-правових стандартах та рекомендаціях Ради Європи, поточній науково-технічній експертизі, а також наявному досвіді впровадження й використання інтернет-голосування в інших країнах.
Основні висновки дослідження
- У контексті аналізу правових та організаційних викликів дослідження, серед іншого, зазначає, що якщо конституція забороняє або обмежує голосування в неконтрольованому середовищі, запровадження інтернет-голосування вимагатиме конституційних змін. Конституція України не передбачає дискреційних повноважень парламенту щодо запровадження голосування з неконтрольованого середовища протягом тривалого часу голосування (більше одного дня).
- Часті зміни виборчого законодавства в Україні та нова виборча система для парламентських виборів, що була запроваджена Виборчим кодексом України у 2019 році, але ще не застосовувалась, повинні братись до уваги при плануванні будь-якого іншого майбутнього впровадження нових інструментів, таких як дистанційне голосування чи інтернет-голосування.
- Інтернет-голосування, якщо воно взагалі буде запроваджуватись, слід розглядати після наступного виборчого циклу, щоб передбачити достатньо часу для підготовки, тестування та пілотування.
- Україні вдалося провести кілька виборів без серйозних сумнівів щодо їхньої демократичності та відкритості як усередині країни, так і серед міжнародних партнерів. Ці досягнення мають значну цінність. Ризики, пов’язані із запровадженням інтернет-голосування, надзвичайно високі. Україна не готова до таких дій ні законодавчо, ні організаційно. Навіть пілотування відповідних засобів вимагає завершення стану війни та повернення до нормального політичного життя, вільного від безпекових, інформаційних чи інших загроз суверенітету України.
- З погляду викликів технічного характеру, у дослідженні зазначається, що Україна зіштовхується з комбінацією ризиків, які виглядають набагато серйознішими, ніж в більшості інших країн. Україні потрібна надійна система захисту від зовнішніх загроз, а також від підкупу голосів і примусу виборців. Система інтернет-голосування вимагатиме належного захисту сервера голосування від атак або пошкодження.
- Захищена інтернет-система потребуватиме потужних критеріїв верифікації, таких як можливість верифікації подання голосу виборця відповідно до наміру, зарахування голосу виборця без змін, включення поданого голосу виборця до результатів і перевірку наявності права голосу, забезпечуючи при цьому запобіжники від підкупу голосів та примусу. Жодна чинна система інтернет-голосування не задовольняє повністю всі ці критерії.
*Дослідження підготовлене у відповідь на запит Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування за підтримки проєкту Ради Європи «Підтримка демократичних післявоєнних виборів в Україні», що впроваджується в рамках Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» на 2023 – 2026 роки.
