Адвокаційна конференція «Право на правду: нові європейські регулювання та багатовимірні загрози під час війни», що відбулася 2 вересня у Києві, розпочалася в укритті під час шостої за день повітряної тривоги. Попри безпекові виклики, учасники та учасниці обговорили, як Україна може й надалі зміцнювати свободу медіа, безпеку журналістів і стійкість інформаційного середовища в умовах війни.
У конференції, що відбулася за підтримки проєкту Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні – Фаза II» (SFEM-UA – Фаза II), взяли участь близько 160 учасників та учасниць онлайн та офлайн, зокрема представники та представниці Верховної Ради України та державних установ, міжнародних організацій, громадянського суспільства, експертного середовища, українських та міжнародних медіа. Учасники обговорили, як зміни у способах споживання інформації впливають на медійний ландшафт, важливість забезпечення доступу до незалежної інформації та роль європейських медійних стандартів у реагуванні на ці зміни.
Окрему увагу було приділено зростаючому впливу штучного інтелекту на журналістику - від змін у роботі редакцій до його потенціалу трансформувати способи поширення медійного контенту серед аудиторії. У цьому контексті учасники наголосили на незмінній важливості незалежних медіа та суспільного мовлення для забезпечення медіаплюралізму та доступу до достовірної інформації.
Учасники також звернули увагу на менш очевидні форми впливу російської пропаганди, зокрема поширення контенту для неповнолітніх, який може здаватися нейтральним, але водночас сприяти поширенню російського інформаційного впливу серед української аудиторії.
Безпекова ситуація залишається викликом номер один не лише для медіа, а й для країни загалом. Водночас наявність належної правової бази сама по собі не гарантує її реалізації: в умовах війни вкрай важливо зберігати спроможність інституцій та людей, відповідальних за забезпечення функціонування медійного середовища.
Заступниця Голови Офісу Ради Європи в Україні Хільде Хауг наголосила на важливості збереження права суспільства на доступ до достовірної інформації в умовах війни. Вона також відзначила багаторічну співпрацю Ради Європи з українським суспільним мовником, наголосивши на ключовій ролі сильного, незалежного та плюралістичного суспільного мовлення не лише для медіаплюралізму та поінформованого суспільного діалогу, а й для соціальної згуртованості та стійкості демократичного суспільства. В умовах сьогодення, коли Україна перебуває у стані війни, роль Суспільного як незамінного джерела надійної та різноманітної інформації для громадян по всій країні стає ще важливішою.
Ще одним питанням у фокусі конференції стала незалежність суспільного мовника як важливої складової медіаплюралізму та демократичної стійкості, зокрема необхідність стабільного, достатнього та передбачуваного фінансування.
Відповідно до стандартів Ради Європи щодо незалежності, місії та належного управління суспільними медіа, медіа проєкт Ради Європи підтримав Суспільне у зміцненні його інституційної та стратегічної спроможності, зокрема шляхом експертної підтримки у питаннях управління, стратегічного планування, інклюзивного контенту, а також розвитку освітнього, спортивного та регіонального мовлення.
Проєкт також надавав експертну підтримку щодо ключових напрямів розвитку медійного законодавства України, зокрема імплементації Європейського акта про свободу медіа (European Media Freedom Act, EMFA), Акта про цифрові послуги (Digital Services Act, DSA) та Акта про цифрові ринки (Digital Markets Act, DMA), а також посилення гарантій захисту від стратегічних позовів проти участі громадськості (SLAPP).
Проєкт Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні – Фаза ІІ» (SFEM-UA - Фаза ІІ) реалізується Департаментом Ради Європи зі співпраці у сфері свободи слова у межах Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» на 2023–2026 роки.
