38-річний львівʼянин Володимир Пиріг незрячий з дитинства, має інвалідність, але вже майже 20 років працює у журналістиці. Нині він — редактор стрічки новин на Громадському радіо. Працює дистанційно з дому. Володимир публікує актуальні новини з усіх регіонів України на сайті медіа, обробляє фото та графіку. З якими труднощами стикається журналіст та як Громадське радіо інтегрує у свої політики принципи розмаїття, рівності та інклюзії відповідно до стандартів Ради Європи — читайте у матеріалі.
Володимир Пиріг свій шлях у журналістиці почав у 2008 році як автор матеріалів на тему мобільного звʼязку та технологій. Також він був власним кореспондентом одного зі столичних інформаційних видань та редактором стрічки новин у місцевих медіа.
“В 2014 році я вперше потрапив на роботу в досить впливове видання. Це видання “Zaxid.net”, воно досить рейтингове. І це був для мене такий серйозний стрибок в кар'єрі, тому що в мене повірили”, — говорить журналіст.
У цьому виданні Володимир пропрацював девʼять років. А у серпні 2024-го долучився до команди Громадського радіо.
"Подав резюме, зі мною зв'язалися. Я не казав про те, що я не зрячий до кінця співбесіди. На співбесіді, яка проходила онлайн, я розповів про те, що вмію, показав приклади робіт, виконав тестове завдання. І коли ми вже зійшлись на тому, що я їм можу теоретично підійти, я розповів, що я незрячий. Їх це здивувало, але вони сказали: "Давай спробуємо". І я з ними працюю вже з серпня 2024 року”, — каже чоловік.
За свій робочий день Володимир публікує на сайті Громадського радіо близько 20 новин з усіх регіонів України. Їх він шукає на сайтах органів влади та у соціальних мережах.
У своїй роботі Володимир використовує спеціальну програму, яка допомагає читати текст, розпізнавати зображення чи документи.
Володимир зазначає, що найважче для нього в роботі, як і для будь-якого новинаря, це великий потік інформації, який необхідно швидко опрацьовувати. Але до цього ще додаються труднощі з опрацюванням фотографій для новин. Справлятись з цим йому допомагають колеги та штучний інтелект.
“Я дуже багато часу витрачаю на те, щоб розпізнати фотографію за допомогою штучного інтелекту. Раніше штучного інтелекту не було, то я мав якісь інші способи, як я шукав фотографії. І коли ще ці фото не мають опису, і ти не знаєш, що на них показано, то це звичайно важко, бо це забирає дуже багато часу: дізнатись опис, розмір, формат”, — розказує журналіст.
За словами Володимира, наразі в Україні не всі сайти, навіть урядові, адаптовані для незрячих людей.
“Попри те, що держава багато говорить про безбар'єрність, на практиці, до безбарʼєрності дуже далеко. Я наведу простий приклад. Перед тим як їхати на це інтерв'ю, я був змушений їхати в податкову. А чому я туди поїхав? А тому, що кабінет платника, а особливо форма подачі річної декларації недоступна для незрячих користувачів. І тому, для того, щоб я не наробив помилок, я був змушений їхати до податкової, щоб мені там допомогти. Багато що треба поліпшувати, над багато чим потрібно працювати”, — зазначає Володимир.
Громадське радіо стало одним з медіа, яке впроваджує інклюзивні практики не лише у роботі з контентом, але й в організації роботи редакції. Завдяки участі у програмі з доступності у медіа, яку впроваджує Ради Європи, редакція розробила два документи: зовнішню редакційну політику й внутрішнє практичне керівництво для команди.
“Це дозволяє нам не лише декларувати цінності, а й щоденно працювати з ними на практиці. Бо для нас інклюзія — це не про кількість згадок, а про те, як ми працюємо, яку мову використовуємо, хто говорить у матеріалах і чи є доступ до контенту для всіх. Ми спираємось на підхід, заснований на правах людини і міжнародні стандарти. Це означає, що люди з інвалідністю та інші групи, які можуть зазнавати дискримінації, представлені у нас як повноцінні учасники суспільства. Не як об'єкти співчуття, а як експерти, герої, як наші колеги. Один з наших базових принципів – нічого про нас без нас. Ми не говоримо про спільноти без їхнього голосу і не зводимо людину лише до її досвіду травми”, — підкреслила головна редакторка Громадського радіо Вікторія Єрмолаєва.
Окрім того, Громадське радіо покращує доступність до свого контенту: додають субтитри до відео, роблять альтернативні описи, пояснюють складні терміни.
“Також ми змінюємо внутрішні процеси. Робимо робоче середовище гнучким і доступним, впроваджуємо інклюзивні стажування, підтримуємо ветеранів і ветеранок, адаптуємо роботу під потреби людей, а не навпаки. І важливо, що це не разова ініціатива. Ми регулярно переглядаємо підходи, аналізуємо контент, реагуємо на зворотній зв'язок і визнаємо помилки, якщо вони стаються. Бо інклюзія і рівність для нас — це не окрема тема, а спосіб працювати щодня”, — зазначає Вікторія Єрмолаєва.
ВІДЕО
