Назад Комісарка привертає увагу до боротьби кримських татар за права людини

доповідь

"Українська", малюнок кримськотатарського орнаменту орьнек Адавіє Ефендієвої (1920), кримськотатарської майстрині з ткання та вишивки (Центральний музей Тавриди через: Wikimedia Commons)

"Кримські татари в Криму, і особливо ті, хто виступає проти незаконної анексії Криму або висловлює незгоду з інших питань, зазнають численних серйозних порушень прав людини, переслідувань, дискримінації та стигматизації з боку російської окупаційної влади. Додатковим тягарем є культура безкарності щодо таких порушень, яка панує на півострові", - заявила сьогодні Комісарка Ради Європи з прав людини Дуня Міятович, оприлюднюючи доповідь щодо дотримання прав кримських татар в українських Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, які незаконно анексовані Російською Федерацією.[1]  "Кримські татари багато разів протягом своєї бурхливої історії зазнавали чисельних порушень прав людини і були несправедливо вигнані зі своєї прабатьківщини. Вони достатньо настраждалися. Необхідно виправити всі кривди, яких вони зазнали і продовжують зазнавати".

Доповідь Комісарки має на меті посилити голос кримськотатарських правозахисників і жертв, а також підвищити обізнаність громадськості про долю кримських татар та їх багатовікову боротьбу за ідентичність, гідність і права людини. У центрі уваги - численні порушення прав людини, скоєні щодо кримських татар протягом усієї їхньої історії, особливо після окупації та незаконної анексії Криму Російською Федерацією у 2014 році, а також повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.

"Незаконна анексія Криму Росією призвела до трагічного перебігу подій та заходів, що характеризуються серйозними та неодноразовими порушеннями прав кримських татар. Ці заходи в цілому сприяють формуванню середовища, яке стигматизує кримських татар і сіє етнічний розлад, налаштовуючи проти них населення Криму", - зауважує Комісарка. Вона знову закликає покласти край утискам кримських татар і негайно припинити всі довільні арешти, переслідування і обшуки будинків кримськотатарських правозахисників, активістів, лідерів і журналістів, а також пересічних кримських татар.

Нагадуючи, що міжнародне гуманітарне право забороняє державі-окупанту застосовувати своє кримінальне законодавство на окупованій території, Комісарка закликає припинити всі кримінальні переслідування, засновані на зловживанні російським антиекстремістським і антитерористичним законодавством, або подібні надумані звинувачення, спрямовані проти багатьох кримських татар в Криму. Вона також закликає до гуманного поводження з усіма особами, які перебувають під вартою в Криму, і з кримчанами, які утримуються в місцях позбавлення волі в Росії. "Міжнародні механізми моніторингу прав людини та гуманітарні організації повинні мати безпечний і безперешкодний доступ до всіх затриманих, включаючи кримських татар", - заявила Комісарка, додавши, що "переведення затриманих з Криму до місць позбавлення волі в Росії - це практика, що суперечить міжнародному гуманітарному праву і має бути негайно припинена".

Комісарка підкреслює, що кримськотатарські адвокати та юристи, які представляють кримських татар, повинні мати можливість здійснювати свою діяльність без залякувань, переслідувань або перешкод. Усі кримські татари, включно із правозахисниками, активістами та журналістами, повинні користуватися свободою зібрань і вираження поглядів, не побоюючись репресій. Вони також повинні мати можливість сповідувати свою релігію публічно або приватно, отримувати освіту кримськотатарською мовою та зберігати свою культурну спадщину. Оскільки російська окупаційна влада суттєво обмежила свободу засобів масової інформації в Криму, Комісарка закликає українську владу забезпечити належну стабільну підтримку кримськотатарських  телевізійних та радіомовних організацій, що продовжують свою діяльність на материковій частині України і забезпечують мовлення на користь кримських татар.

У своїй доповіді Комісарка також закликає покласти край примусовому призову та військовій мобілізації кримських татар у Криму, що є ще однією практикою, яка очевидно порушує міжнародне гуманітарне право. Вона вважає, що кримські татари, які намагаються ухилитися від незаконного призову до російських збройних сил, повинні отримати належну гуманітарну та правову допомогу та підтримку в усіх країнах, де вони можуть шукати притулку.

Щодо спадщини насильницьких зникнень - серйозного порушення прав людини, яке з моменту незаконної анексії Криму в 2014 році торкнулося декількох десятків людей, багато з яких є кримськими татарами, - Комісарка закликає до швидкого, ефективного та адекватного розслідування долі та місцезнаходження зниклих безвісти осіб. "Усі винні у таких серйозних порушеннях прав людини мають бути притягнуті до відповідальності, а жертвам і родичам зниклих безвісти та їхнім об'єднанням має бути надана належна підтримка", - наголосила Комісарка.

"Кримські татари є невід'ємною частиною європейської спільноти та історії. Мене надихає надзвичайно сильна солідарність і стійкість, які протягом століть були їх відмінною рисою ", - сказала Комісарка. Висловлюючи сподівання, що кримські татари зможуть якнайшвидше відновити своє законне місце в соціальній структурі багатокультурного суспільства Криму як корінні жителі півострова і після десятиліть вимушеного вигнання, вона підкреслила, що "їм має бути надана вся необхідна підтримка для збереження їхньої унікальної ідентичності і для того, щоб вони нарешті могли повною мірою реалізувати свої права людини".


[1] Доповідь Комісарки не стосується питань, пов'язаних зі статусом. Її не можна тлумачити як визнання російської окупаційної влади в Криму або будь-якої зміни статусу цієї території. Ніщо в доповіді не повинно розглядатися як посягання на незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів.

Страсбург 18/04/2023
  • Diminuer la taille du texte
  • Augmenter la taille du texte
  • Imprimer la page