10 жовтня 2018 року у приміщенні Верховної Ради України відбулася міжнародна конференція «Незалежний та фінансово-стабільний Суспільний мовник — невід'ємна частина демократичного суспільства».

Близько ста учасників та учасниць конференції  - народні депутати України, міжнародні експерти, посли Європейського Союзу, Фінлядії, Німеччини, Литви, Швеції та Ірландії, представники урядових інституцій, міжнародної спільноти, посольства Норвегії, організацій громадянського суспільства, а також керівництво українського Суспільного мовника зібралися для пошуку рішень для розв’язання проблеми недофінансування ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпнаія України» (ПАТ «НСТУ»), міжнародних стандартів та найкращих практик висвітлення діяльності органів державної влади Суспільними мовниками.

Вікторія Сюмар, голова Комітету ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політки, наголосила на важливості пропорційного представництва різних політичних сил як базового стандарту, якого потребують українські ЗМІ. Вона також сказала: «Реформа суспільного мовлення потрібна українцям у першу чергу для того, щоб у них була можливість мати те джерело інформації, в якому б вони не мали сумніву, яке б відповідало стандартам журналістики і давало можливітсь зрозуміти базові проблеми розвитку держави, що реально відбувається в країні».

Тетяна Лебедєва, голова Наглядової ради ПАТ «НСТУ», наголосила на трьох речах, необхідних для Суспільного мовника: суспільний контент, незалежне від держави фінансування і громадський контроль. «Сьогодні багато хто звинувачує команду реформаторів у тому, що контент не є по-справжньому суспільним. Але контент не можна оцінювати емоційно. Команді треба час, щоби змінити структуру, затвердити нові підходи до формування контенту. Оцінювати результати, відповідно до закону, має Наглядова рада. Чи можливе створення якісного контенту в умовах недофінансування? Щоб Наглядова рада запитала, чи все зроблено відповідно до концепцій і місії, треба надати повне і вчасне фінансування», — зазначила вона.

Зураб Аласанія, голова Правління ПАТ «НСТУ», зазначив, що ситуація з фінансуванням Суспільного мовника є критичною: «Ви маєте машину, і маєте проїхати одну тисячу кілометрів, а палива в ній на 500 км. А її ще й треба полагодити. Ви можете міняти колеса, щось зайве викидати, проїдете ще 100 км — і все. Жодна команда не проїде без бензину. Нова система фінансування, запропонована одним із членів наглядової ради, поки не знаходить відгуку в парламенті, бо пропадає ручне керування нашим бюджетом.

Мортен Енберг, Голова Офісу Ради Європи в Україні, сказав: «Україна нещодавно створила Суспільне мовлення і має унікальний шанс стати прикладом для інших молодих демократій. Суспільний мовник зможе виправдати очікування щодо надання достовірної інформації і високоякісного контенту, лише якщо він буде незалежним та фінансово стабільним. Саме тому ми організували сьогоднішню конференцію з метою не лише знайти короткострокові рішення проблемі недофінансування ПАТ «НСТУ», але й з метою представити нові, альтернативні моделі фінансування, які зможуть забезпечити довгострокові рішення проблеми».

Посол Хюг Мінгареллі, Голова Представництва Європейського Союзу в Україні, підкреслив, що будь-якій демократичній країні потрібен суспільний мовник, особливо в період виборів, коли необхідно забезпечити рівний доступ усіх партій до медіа, а також доступ громадян до неупередженої інформації. «Якісна журналістика користується особливим попитом, особливо в умовах, коли більшість  медіакомпаній в Україні належать олігархам і зазнають впливу з боку власників. Саме Суспільний мовник може стати джерелом неупередженої інформацію, а його редакційна та фінансова незалежність – це інгредієнти успішного рецепту реформи», - зауважив він.

«Ми дуже стурбовані запропонованою поправкою до Закону України «Про Суспільне телебачення та радіомовлення України», яка загрожує редакційній незалежності ПАТ «НСТУ». Такої практики немає на жодному європейському суспільному мовнику. Це суперечить міжнародним стандартам незалежності суспільних медіа, як це визначено Європейським Союзом, Радою Європи та Європейською мовною спілкою. Ми не можемо прийняти це через демократичні та культурні причини. Така поправка до закону порушує здатність досягти нашої місії», - зазначив Жан-Поль Філіпо, Президент Виконавчої Ради Європейської мовної спілки (EBU) у відео зверненні.

Посли європейських країн, а також представники посольств поділились досвідом функціонування суспільних мовників у своїх країнах. Наприклад, у Литві була нещодавно змінена  модель фінансування Суспільного мовлення, яка гарантує йому щорічні надходження 1,5 % від оподаткування фізичних осіб і 1,3 % податку на додану вартість. А у Швеції посадовці і чиновники навіть не можуть коментувати, як суспільний мовник працює під час виборів, бо це можуть розтлумачити як спробу вплинути на його незалежність.

Нова модель фінансування Суспільного мовлення в Україні була запропонована членом Наглядової Ради ПАТ «НСТУ» Vadym Miskyi (https://bit.ly/2Qjya13). В лютому 2018 консультанти Ради Європи Юрій Джигир та Катерина Майнзюк підготували аналітичну записку (https://bit.ly/2oZvlWy)Нова модель фінансування Суспільного мовлення в Україні була запропонована членом Наглядової Ради ПАТ «НСТУ» Вадимом Міським та підтримана Наглядовою радою ПАТ «НСТУ». У лютому 2018 консультанти Ради Європи Юрій Джигир та Катерина Майнзюк підготували аналітичну записку з пропозиціями щодо фінансування Суспільного мовлення в Україні.

Відповідно до висновків експертів в Україні існує дохідне джерело, яке може дозволити досить прицільно оподаткувати на користь суспільного мовлення його вигодоотримувачів. Таким джерелом можна вважати рентну плату за користування радіочастотним ресурсом України, що сплачується користувачами радіочастотного ресурсу України.

Найближчим часом Рада Європи проведе експертизу існуючої моделі фінансування Суспільного мовлення та аналіз запропонованої моделі.

Український Суспільний мовник, попри суттєве недофінансування у 2018 році, вже має багато історій успіху. Роман Вінтонів, член Правління ПАТ «НСТУ», представив учасникам міжнародної конференції нові формати, присвячені виборам, які ПАТ «НСТУ» планує випустити в ефір в регіонах та на загальнонаціональному каналі UA:Перший.

Міжнародну конференцію можна переглянути за посиланнями: 1ша частина 2га частина заходу.

Матеріали конференції

Міжнародну конференцію організували проект Ради Європи «Зміцнення свободи медіа, доступу до інформації та посилення системи Суспільного мовлення в Україні» у співпраці з ПАТ «НСТУ», Комітетом ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики, Європейськоою мовною спілккою (EBU) та проектом «Підтримка регіоналізації Суспільного мовлення в Україні» (проект співпраці ПАТ «НСТУ» та Офісу медіарозвитку Шведського радіо (SR MDO), що здійснюється за фінансової підтримки Швеції).