В Україні Рада Європи почала реалізовувати проєкти з виборчого сприяння у 2015 році. Так, у попередні роки Рада Європи впроваджувала:

• проєкт «Реформа виборчої практики в Україні» в рамках Плану дій Ради Європи для України на 2015 – 2017 роки
• проєкт «Підтримка прозорості, інклюзивності та чесності виборчої практики в Україні» (у трьох фазах) в рамках Плану дій Ради Європи для України на 2018 – 2022 роки.

14 грудня 2022 року на засіданні Комітету міністрів Ради Європи було ухвалено новий План дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та реконструкція» на 2023 – 2026 роки, в межах якого також передбачено надання подальшої підтримки у виборчій сфері в рамках проєкту Ради Європи «Підтримка демократичних післявоєнних виборів в Україні».

Повномасштабна збройна агресія Росії проти України в 2022 році призвела до величезних і безпрецедентних наслідків для України: життя людей, економіки та інфраструктури, включаючи виклики для демократичних процесів у післявоєнний період. Саме тому діяльність Проєкту покликана допомогти органам влади та українському суспільству підготуватися до перших післявоєнних національних та місцевих виборів, щоб вони були демократичними та відповідали міжнародним і європейським стандартам.  

План дій для України, як і попередні аналогічні документи, є спільною ініціативою Ради Європи та української влади. Новий План дій покликаний надати усю необхідну підтримку Україні та Українському народу у процесі відбудови та відновлення під час та після війни, а також подальшого зміцнення та посилення стійкості українських демократичних інститутів та процесів, демократичного врядування та верховенства права, а також захисту фундаментальних прав людини.

Загальна мета проєкту:

Післявоєнні національні та місцеві вибори в Україні є демократичними та проводяться у відповідності до міжнародних та європейських стандартів і належних практик.

Заходи проєкту покликані сприяти:

• організації та проведенню післявоєнних виборів на національному та місцевому рівнях у безпечних умовах та конкурентному середовищі відповідно до європейських виборчих стандартів та належних практик;
• реінтеграції українських виборців на деокупованих територіях та з деокупованих територій у політичне життя України через реалізацію ними їхніх виборчих прав у межах та поза межами України;
• участі українських виборців у виборах в Україні та поза її межами відповідно до встановлених виборчих процедур і процедур голосування;
• збалансованій участі жінок і чоловіків у післявоєнних політичних та виборчих процесах.

За час реалізації виборчих проєктів в Україні Рада Європи співпрацювала з багатьма різними організаціями та інституціями.

Ключовими партнерами та бенефіціарами поточного проєкту є:

• Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування;
• Центральна виборча комісія.

• підтримка  багатостороннього діалогу для пошуку консенсусу щодо розробки необхідного законодавчого регулювання та удосконалення діючого законодавства у питаннях, пов’язаних із забезпеченням та реалізацією активного та пасивного виборчого права у післявоєнний період;
• сприяння відновленню демократичних передумов для організації й проведення післявоєнних виборів;
• підтримка організації та адміністрування післявоєнних виборів на місцевому та загальнонаціональному рівнях у відповідності до європейських виборчих стандартів та належних практик;
• забезпечення обміну досвідом та вивчення практики організації та проведення виборів у державах-членах Ради Європи;
• підтримка виборчого правосуддя з метою підвищення ефективності механізмів захисту виборчих прав громадян;
• підтримка громадського контролю та незалежного спостереження за різними стадіями та аспектами виборчого процесу, зокрема, шляхом розробки методології моніторингу та підтримки його подальшого впровадження;
• сприяння  ґендерній рівності та посилення збалансованого представництва жінок та чоловіків у політиці, що є одним із пріоритетів Стратегії  ґендерної рівності Ради Європи на 2018 – 2023 роки, шляхом підтримки заходів на законодавчому рівні, посилення спроможності жінок брати участь у післявоєнних політичних та виборчих процесах і проведення інформаційно-просвітницької діяльності серед представників органів державної влади та громадськості;
• підвищення правової та політичної культури й обізнаності учасників виборчого процесу про виклики для перших післявоєнних виборів, відповідні виборчі процедури та виборчий процес задля забезпечення демократичності післявоєнних виборів та зміцнення довіри громадян до їхніх результатів.