Три роки тому парламент ухвалив рамковий закон про Суспільне телебачення і радіомовлення. Рік потому Президент підписав зміни, що запустили процедуру перетворення державних мовників. Перший етап реформи затягнувся на три роки і лише 19 січня 2017 року було зареєстровано юридичну особу Суспільного мовлення — ПАТ “Національна суспільна телерадіокомпанія України”.

Суспільне мовлення є особливим видом мовлення, яке балансує між приватним і державним, сповідуючи високі стандарти журналістики, відповідальності перед суспільством та різноманітними соціальними групами. Для забезпечення незалежності в суспільних мовниках встановлюється система стримувань і противаг, яка максимально зменшує вплив політиків і інших груп. Такою системою є незалежна Наглядова рада, конкурсна процедура обрання Правління, гарантії фінансового забезпечення і заборони на втручання в редакційну політику. Обрана наприкінці 2015 року Наглядова рада ПАТ “НСТУ” вступила у свої повноваження 19 січня 2017 року і оголосила конкурс на голову Правління ПАТ “НСТУ”, який відбувся 10 квітня 2017 року.

Саме напередодні конкурсу 07 квітня 2017 року Офіс Ради Європи в Україні в рамках проекту «Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні» спільно із Центром демократії та верховенства права провели міжнародну конференцію «Незалежність органів управління Суспільного мовника – ключова передумова успішної реформи» -  публічну експертну дискусію про те, яким має стати Суспільне мовлення в Україні, як Суспільне пов’язане з демократичним вектором держави, чи  відповідають запропоновані концепції розвитку українського Суспільного мовника принципам Суспільного мовлення, а також фактичному стану новоствореної ПАТ, що успадкувала весь багаж державного мовлення.

Участь у конференції взяли більше 150 учасників, серед яких представники міжнародних організацій, дипломатичних представництв, Посли Європейського Союзу, Сполучених Штатів Америки, Німеччини, Швеції, Фінляндії, Естонії, кандидати на посаду Голови Правління ПАТ «НСТУ», члени Наглядової ради ПАТ «НСТУ», представники регіональних філій ПАТ «НСТУ», медіа-юристи, журналісти, громадянське суспільство. Всі учасники заходу отримали збірник документів Ради Європи щодо Суспільного мовлення, що включає усі основні стандарти Ради Європи щодо Суспільного мовлення, перекладені українською мовою, а саме щодо гарантій незалежності, управління, фінансування, місії та завдання.

У першій частині конференції відбулася дискусія на високому рівні, під час якої представники від України та представники від міжнародної спільноти підкреслили вийняткову важливість незалежності органів управління Суспільного мовлення, що є ключовою передумовою успішної реформи.

Тетяна Лебедєва, голова Наглядової ради ПАТ “НСТУ”, вказала на важливість незалежності Суспільного: «Одна з головних ознак Суспільного – повна незалежність від будь-якого тиску. І в цьому виклик – побудувати осередок незаангажованості і незалежності в суспільстві, коли останнє до цього не готове. Треба вчитися бути споживачем і партнером Суспільного без спроб у ручному режимі ним керувати». За словами Тетяни Лебедєвої, багато залежить і від того, як швидко глядач побачить якісні зміни контенту.

Юрій Стець, Міністр інформаційної політики, наголосив, що влада не тиснутиме на Наглядову раду Суспільного під час виборів: «Ніякого тиску на Наглядову раду в розрізі обрання керівника Суспільного не було і не буде. Все в руках Наглядової ради. Ключове, щоб людина, яка переможе, отримала підтримку від усіх у владі. Ми всі маємо об’єднатися навколо того, хто очолить Суспільне. Зі свого боку, я надаватиму йому усебічну підтримку».

Команда Офісу Ради Європи в Україні надає постійну й потужну підтримку процесу створення Суспільного мовника в Україні, підкреслив Мортен Енберг, голова Офісу Ради Європи в Україні. «В кожній країні має бути неупереджене Суспільне мовлення, яке подаватиме фактичну, невикривлену інформацію. Це важливо для розвитку незалежної, демокраїтичної країни, особливо у сучасному світі постфакту, де всі факти ставляться під сумнів, і потрібно мати неупереджене джерело інформації», – зазначив він.

Х’юґ Мінґареллі, Посол, Голова Представництва Європейського Союзу в Україні наголосив: “Нехай предметом конкурсу стануть стратегії та бачення кандидатів. Давайте побажаємо Наглядовій раді обрати найкращого і найкомпетентнішого кандидата, із найкращою стратегією та баченням”.

За словами Марі Йованович, Посла США в Україні, Суспільне мовлення є важливим фактором розвитку країни: “Ключовий аспект демократії – доступ до об’єктивної інформації, особливо у таких молодих демократіях як Україна. На мою думку, незалежний Суспільний мовник допоможе зробити це реальним, тому що незалежні мовники,за своїм визначенням - вільні від втручання, тиску і вони працюють для суспільства”.

Ернст Райхель, Посол Німеччини в Україні, зосередив увагу на незалежності Суспільного. “Один із важливих принципів – незалежність мовлення. Зараз в українських ЗМІ є плюралізм, однак немає незалежності. Тому цей чинник вкрай важливий для Суспільного. Він гарантує, що мовлення не буде політично забарвленим. Наглядова рада має враховувати інтереси усіх суспільних груп”, – вказав він.

Герт Антсу, Посол Естонії в Україні, розповів про значення Суспільного мовлення на прикладі його країни. “Суспільне телебачення дуже важливе, адже без високих стандартів мовлення нам було б важко опиратися інформаційному тиску Росії, та й тиску англомовних ЗМІ. Натомість Суспільний мовник об’єднує громадськість: люди дивляться спільні програми, і це цементує суспільство”, – вказав він.

Про стандарти Ради Європи та європейські стандарти Суспільного мовлення нагадали Ів Саломон, експертка Ради Європи (Велика Британія), а також Борис Бергант, колишній віце-президент Європейської мовної спілки (EBU), а нині – старший радник EBU, які підкреслили, що конкурс має відбутися незалежно та максимально прозоро. “Політики спробують вплинути на редакційну політику Суспільного мовника. Тому дуже важливо, щоб Наглядова рада і сформоване Правління НСТУ були завжди готові протидіяти цьому тиску і говорили “Ні!” таким політикам. В редакційну політику Суспільного мовника не має бути втручань ні з боку влади, ні з боку бізнесових структур”, – вважає експертка.

«Запорукою успішного розвитку НСТУ стане довіра до органу управління Суспільного. Орган управління НСТУ має відстоювати інтереси команди, журналістів. Він має ініціювати подання до парламенту необхідних змін у Суспільному мовленні, розробляти стратегію розвитку, пописувати чітке бачення і місію мовника”, – зазначив пан Бергант.

Ігор Розкладай, юрист ЦЕДЕМ, зосередився на змінах, які відбудуться у регіональних мовниках. “Чому ми створюємо об’єднаного мовника і забезпечуємо його незалежність в регіонах? Бо розуміємо, що регіональна журналістика не захищена. Щоб журналісти були незалежними, вони мають бути відсторонені від влади. ОДТРК завжди були залежними від влади і боялися покривати керівників обласного рівня. Ми повертаємо регіональні мовники в єдину структуру, щоб всі були захищені і не регулювалися “хотєлками влади”, – вважає він. Експерт підкреслив, що Суспільне мовлення буде менше орієнтоване на розваги, однак його завдання – розвивати країну і підтримувати демократію.

Друга частина конференції була присвячена обговоренню концепцій кандидатів на посаду Голови Правління ПАТ «НСТУ». Зураб Аласанія, Роман Вибрановський, Юрій Дараган, Олександр Зирін, Олександр Зорка, Олександр Коваленко, Олег Наливайко та Марек Сієрант коротко представили своє бачення розвитку Суспільного мовника та відповіли на питання модераторки та учасників заходу. Саме від очільника Суспільного мовлення, залежатиме, яким воно стане і що Україна отримає у результаті реформи. Це стосується і структури, системи управління, контенту, традицій і правил якісної, неупередженої журналістики на Суспільному мовнику.

Конференцію можна переглянути за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=MfQ7hnEmxJA

Проект Ради Європи «Зміцнення свободи медіа і створення системи Суспільного мовлення в Україні», що має на меті зміцнити роль медіа та Суспільного мовлення як інструментів для досягнення консенсусу в суспільстві. Проект впроваджується в рамках Плану дій Ради Європи для України на 2015-2017 роки.