Напередодні Дня Незалежності України, який відзначають 24 серпня, Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе підтвердив солідарність Організації з Україною та її подальшу підтримку. Україна є однією з 46 держав-членів Ради Європи.
«Дорогі українці, 35 років тому ви відновили свою незалежність, — сказав Ален Берсе. — Ви захищаєте її щодня. Рада Європи — поруч із вами: у цій війні, заради справедливості та на шляху до миру на ваших умовах».
Після понад чотирьох років російської війни, яка спустошує Україну та впливає на весь континент, тривалий мир має бути побудований Україною разом з рештою Європи, ґрунтуватися на праві й ставити відповідальність у центр уваги. Саме цим зумовлені зусилля Ради Європи зі створення надійних механізмів компенсації та притягнення винних до відповідальності.
Реєстр збитків і Міжнародна комісія з розгляду вимог щодо відшкодування збитків: створення всеосяжного механізму компенсації
Реєстр збитків, завданих Україні, який веде Рада Європи в Гаазі, уже отримав понад 180 000 заяв про збитки, втрати чи шкоду, завдані внаслідок російської агресії. Близько 58 000 заяв уже внесено до Реєстру, решта перебувають на розгляді. Лише цього місяця Реєстр відкрив дев’ять нових категорій заяв, довівши їх загальну кількість майже до 30.
Тепер, крім заяв фізичних осіб та організацій, Україна як держава може вимагати компенсацію гуманітарних державних видатків, витрат на розмінування внаслідок російської агресії та збитків через знищення майна. До кінця вересня мають бути відкриті всі заплановані категорії, зокрема ті, що стосуються втрати оплачуваної роботи через війну, шкоди культурній спадщині й довкіллю, а також втрати доступу до медичної допомоги та освіти.
Також триває робота над другим етапом механізму компенсації — створенням Міжнародної комісії з розгляду вимог щодо відшкодування збитків. Після створення Комісія спиратиметься на роботу Реєстру збитків: вона розглядатиме й оцінюватиме заяви, ухвалюватиме щодо них рішення та визначатиме належний розмір компенсації в кожному випадку. Її правову основу — Конвенцію про створення Міжнародної комісії з розгляду вимог щодо відшкодування збитків Україні — відкрили для підписання у грудні 2025 року. Для набрання Конвенцією чинності та створення Комісії необхідні 25 ратифікацій і достатні фінансові зобов’язання. Станом на сьогодні Конвенцію підписали 40 учасників; сім держав і Європейський Союз також її ратифікували.
У червні в Гаазі відбулося перше засідання підготовчого комітету Комісії з розгляду вимог щодо відшкодування збитків.
Спеціальний трибунал щодо злочину агресії: відповідальність у центрі уваги
У червні 2025 року Президент України Володимир Зеленський і Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе підписали Угоду про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. Після її підписання зацікавлені сторони — зокрема держави-члени Ради Європи, держави з інших регіонів світу, які не є її членами, а також Європейський Союз — почали розглядати можливість приєднання до Розширеної часткової угоди про Керівний комітет Спеціального трибуналу. У травні 2026 року в Кишиневі (Республіка Молдова) 36 держав і Європейський Союз заявили про намір приєднатися до Розширеної часткової угоди. Нідерланди запропонували прийняти Спеціальний трибунал, а з січня 2026 року підготовча група Ради Європи за фінансової підтримки Європейського Союзу працює над його створенням.
Уся Рада Європи підтримує Україну
Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) продовжує наполегливо домагатися створення всеосяжної системи притягнення Російської Федерації до відповідальності, зокрема прискорення створення Спеціального трибуналу. ПАРЄ підтримує Україну, сприяючи подальшому зміцненню її демократичних інституцій, важливим реформам і просуванню країни на шляху до глибшої європейської інтеграції. Асамблея робить це через процедуру моніторингу та парламентську підтримку Верховної Ради України. Парламентська мережа ПАРЄ з питань становища дітей України також підтримує українську владу в пошуку та ідентифікації депортованих дітей, а також у захисті прав переміщених дітей і дітей-біженців.
Конгрес місцевих і регіональних влад та його Центр експертизи з питань багаторівневого врядування співпрацюють з українською владою, зміцнюючи місцеву демократію й належне врядування як основи демократичної безпеки. В Україні запроваджують дорадчу демократію через асамблеї громадян. Робота Конгресу сприяє державним інвестиціям і зміцненню місцевих фінансів, заохочує громадянську участь і міжмуніципальну співпрацю, забезпечує юридичну експертизу для узгодження українського законодавства з Європейською хартією місцевого самоврядування та підтримує обмін досвідом між українськими мерами й представниками інших європейських міст. Конгрес також інформує постраждалі від війни громади про Реєстр збитків, завданих Україні.
Комісар Ради Європи з прав людини й надалі наголошує, що питання прав людини мають бути центральними в будь-якому мирному процесі. З огляду на посилення російських атак і безпрецедентне зростання кількості жертв серед цивільного населення України він застеріг від передчасного згортання захисту й допомоги мільйонам українців, переміщених через триваючу війну Росії та розселених по всій Європі. Комісар закликав держави-члени Ради Європи продовжувати надавати цим українцям захист доти, доки умови в Україні не дадуть їм змоги безпечно, гідно й на постійній основі повернутися додому, відповідно до міжнародного права щодо біженців і зобов’язань у сфері прав людини.
Європейський суд з прав людини залишається єдиним міжнародним судовим органом, який притягає Росію до відповідальності за порушення прав людини в Україні на підставі Європейської конвенції з прав людини.
До повноважень Спеціального представника Генерального секретаря з питань становища дітей України належать інформування про виклики, з якими стикаються діти, та про підтримку Ради Європи, спрямовану на допомогу їм, а також сприяння міжнародній співпраці й внутрішній координації, зокрема з Реєстром збитків і Консультаційною групою з питань дітей України.
Демократична безпека України: новий план дій на 2027–2030 роки
Спираючись на роботу, проведену в межах Плану дій для України на 2023–2026 роки «Стійкість, відновлення та відбудова» — найбільшого й найамбітнішого в історії Організації плану дій, розробленого для окремої країни, — Рада Європи разом з українськими партнерами завершує підготовку нового плану дій для України на 2027–2030 роки. Його мета — зміцнити демократичну стійкість України, розвиваючи належне врядування, верховенство права та права людини. Це має сприяти реалізації стратегічної мети України — посилити свою безпеку завдяки членству в Європейському Союзі та узгодженню реформ з європейськими стандартами.
Основні пріоритети нового плану дій під назвою «Демократична безпека України» охоплюватимуть захист прав людини та притягнення до відповідальності задля миру й стабільності, сприяння соціальній інклюзії та захисту меншин, вразливих груп і жінок, а також зміцнення демократичних інституцій і доброчесності інформаційного простору та допомогу в підготовці виборів, коли для цього будуть належні умови. Боротьба з корупцією та забезпечення незалежного правосуддя й надалі залишатимуться серед ключових напрямів підтримки України з боку Ради Європи в наступні роки.
