У межах своєї постійної підтримки свободи слова та доступу до достовірної інформації Рада Європи сприяла участі української делегації високого рівня у щорічному Європейському діалозі з питань інтернет-врядування (EuroDIG 2025). Участь України в цьому форумі є особливо актуальною на тлі викликів, з якими країна продовжує стикатися в інформаційному просторі: війна Росії проти України, яка триває, регулювання великих онлайн-платформ (VLOPs) і значних пошукових систем (SVLOSEs) країн-учасниць, які не є членами ЄС, а також глобальне поширення російської пропаганди, протидія якій потребує скоординованих міжнародних зусиль.
Темою цьогорічного EuroDIG стало «Захист прав людини шляхом балансу між регулюванням і новаторством». Захід було організовано Радою Європи у співпраці з Люксембурзьким головуванням у Комітеті міністрів Ради Європи.
Однією з ключових сесій у програмі стала сесія «Протидія дезінформації та шкідливому контенту онлайн», організована Департаментом Ради Європи з питань співпраці у сфері свободи слова. Подія об’єднала медіарегуляторів, політиків, журналістів, представників цифрових платформ та громадянського суспільства для обговорення практичних і регіональних підходів до подолання онлайн-дезінформації, регулювання шкідливого контенту з урахуванням необхідності захисту демократичної стійкості та основоположних прав.
Українські представники поділилися своїм досвідом і баченням щодо регулювання медіа контенту в інтернеті та зміцнення демократичної стійкості. Валентин Коваль, перший заступник Голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, виступив з доповіддю, у якій представив нормативні та практичні підходи України до протидії дезінформації, особливо в умовах війни Росії проти України. Він акцентував увагу на труднощах взаємодії з VLOPs і SVLOSEs, важливості комунікаційної стратегії в умовах воєнного часу та ролі регуляторної співпраці.
«Боротьба України з російською дезінформацією демонструє виклики, з якими стикаються різні країни, намагаючись одночасно захистити національну безпеку та поважати свободу слова», — зазначив пан Коваль. Він також окреслив ключові реформи, зокрема ухвалення Закону «Про медіа» у 2022 році, який розширив повноваження регулятора, окреслив партнерство з Центром протидії дезінформації та ініціативи з підвищення медіаграмотності.
Серед українських ініціатив, представлених під час сесії, були:
- запуск англомовного проєкту «Hate Speech» у співпраці з Центром протидії дезінформації, який має на меті викриття російських пропагандистських наративів для міжнародної аудиторії;
- підписання регіональної декларації про співпрацю у сфері протидії дезінформації у жовтні 2023 року у Варшаві (за участі України, Польщі, Латвії, Литви та Румунії);
- постійний моніторинг онлайн-медіа та іноземних платформ, результати якого передаються відповідним українським органам влади та службам безпеки.
До складу української делегації також увійшли народні депутати України — Микита Потураєв, голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради України, та Ярослав Юрчишин, голова Комітету з питань свободи слова. Їхня участь підтвердила відданість України гармонізації національної політики з європейськими стандартами та забезпеченню комплексного реагування на цифрові виклики.
Участь у EuroDIG не лише сприяла діалогу з глобальними платформами та міжнародними партнерами, а й стала важливою нагодою для України зробити свій внесок у формування загальноєвропейського підходу до врядування контентом в інтернеті та захисту цифрових прав.
Під час обговорень також було порушено ключові стандарти Ради Європи та актуальні політичні ініціативи, зокрема:
- Резолюцію 2567 (2024) «Пропаганда і свобода інформації в Європі»;
- Резолюцію 2590 (2025) «Регулювання модерації контенту в соціальних мережах для забезпечення свободи слова»;
- Документ 16131 – «Іноземне втручання як загроза демократичній безпеці в Європі».
Участь української делегації відбулася за підтримки проєкту Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні – ІІ Фаза» (SFEM-UA), що реалізується в межах Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» на 2023–2026 роки.



