У своєму базовому оціночному звіті, опублікованому сьогодні, у п’ятницю, Група експертів Ради Європи з питань протидії насильству стосовно жінок і домашньому насильству (GREVIO) відзначає сильну політичну волю України до виконання Стамбульської конвенції та вжиті заходи для захисту жінок від насильства, незважаючи на величезні виклики, спричинені агресивною війною Росії. У звіті також пояснюється, яким чином вплив жінок на гендерно зумовлене насильство посилився внаслідок війни. Висновки GREVIO, відображені у цьому звіті, ґрунтуються на внеску органів влади, неурядових організацій, а також на оціночному візиті до Києва у травні 2025 року.
Масове переміщення населення, безпекові проблеми для фахівців, які протидіють насильству стосовно жінок на місцях, обмежені людські та фінансові ресурси, а також численні перешкоди у наданні послуг населенню, яке постраждало від війни, створюють навантаження на спроможність органів влади запобігати насильству та протидіяти йому. GREVIO наголошує на необхідності вжиття рішучих заходів для забезпечення безпеки жінок і дівчат від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, – а також від таких форм насильства, як домашнє насильство, які проявляються по-іншому або більшою мірою під час конфліктів.
Удосконалене законодавство, посилений захист постраждалих та підготовка фахівців
Українські органи влади почали вживати заходів для кращого узгодження законодавства з Конвенцією Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами ще до ратифікації, з ухваленням у 2017 році Закону про запобігання та протидію домашньому насильству. Відтоді продовжували відбуватися важливі законодавчі зміни: Україна ухвалила визначення зґвалтування, засноване на згоді, а сексуальні домагання були визнані правопорушенням у 2024 році. Також було вжито заходів для боротьби з гендерною нерівністю, яка є першопричиною насильства стосовно жінок, зокрема через освіту. У звіті також високо оцінюється тісна співпраця державних органів з організаціями із захисту прав жінок для підтримки жінок, які постраждали від насильства.
Серед інших позитивних змін – доступність близько 700 мобільних бригад, до складу яких входять психологи, соціальні працівники та медичні працівники, які безпосередньо допомагають постраждалим від домашнього насильства, особливо у сільській місцевості. Створення Національного навчального центру з питань реагування на гендерно зумовлене насильство для підвищення професійних навичок фахівців, які працюють із жінками, що постраждали від насильства, є ще одним перспективним напрямом.
У звіті також високо оцінюються комплексні зусилля органів влади від початку війни, за підтримки міжнародних партнерів, щодо проведення масштабного навчання для поліцейських, прокурорів і судових експертів та забезпечення їх сучасними технічними й правовими навичками для ефективного переслідування винних у сексуальному насильстві, пов’язаному з конфліктом. У ньому наголошується, що ці кроки є важливими для притягнення винних до відповідальності та підтримки постраждалих. Також підкреслюються широкомасштабні зусилля, спрямовані на забезпечення того, щоб українські військові надавали достатній захист та канали для повідомлення про випадки гендерно зумовленого насильства, включно із сексуальними домаганнями, щодо своїх військовослужбовиць (приблизно 70 000). Крім того, GREVIO вітає обізнаність органів влади щодо впливу війни на частоту та тяжкість, з якою жінки зазнають домашнього насильства, а також заходи, вжиті для підготовки військовослужбовців до повернення до цивільного життя та зниження ризику домашнього насильства.
Необхідні подальші дії для вдосконалення реагування на насильство стосовно жінок
Попри численні позитивні зміни, у звіті наголошується на необхідності забезпечити послідовне виконання Стамбульської конвенції по всій країні та охоплення нею всіх форм насильства стосовно жінок, передбачених Стамбульською конвенцією, а не лише домашнього насильства. GREVIO також закликає до вжиття додаткових заходів для підвищення обізнаності громадськості про різні прояви насильства, а також для зменшення стигми, якої зазнають жінки, постраждалі від насильства, включно з постраждалими від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, з боку російських військовослужбовців. У звіті також звертається увага на зростаючий зв’язок, який простежується в Україні між проходженням активної військової служби та вчиненням тяжкого домашнього насильства, труднощі, з якими стикаються жінки під час повідомлення про таке насильство, та міститься заклик до вирішення цього питання.
У звіті висвітлюються інші кроки, які слід здійснити для покращення реагування кримінальної юстиції на насильство стосовно жінок. Вони включають призначення покарань за правопорушення, пов’язані з домашнім насильством та іншими формами насильства стосовно жінок, які є ефективними, пропорційними та стримувальними, для забезпечення відповідальності винних у насильстві стосовно жінок. Дійсно, GREVIO стурбована тим, що покарання, як правило, є м’якими та часто обмежуються штрафом і громадськими роботами.
У звіті також наголошується на недостатньому захисті дітей, які зазнають впливу домашнього насильства, оскільки їхня присутність не фіксується систематично у випадках домашнього насильства, а також на нестачі психологічної допомоги для них. Крім того, у сфері цивільного права необхідні вдосконалення, йдеться у звіті, щоб забезпечити повне врахування органами влади випадків домашнього насильства під час ухвалення рішень щодо прав на опіку.
* * *
GREVIO - це незалежний експертний орган, відповідальний за моніторинг виконання Сторонами Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (відомої як «Стамбульська конвенція»). Окрім 46 держав-членів Ради Європи, Конвенція відкрита для підписання будь-якою країною світу. Станом на сьогодні її ратифікували 38 держав та Європейський Союз, а ще шість держав її підписали.
