У рамках проєкту Ради Європи «Підтримка України у впровадженні стандартів Ради Європи щодо судової влади» проведено соціологічне дослідження ставлення адвокатів, прокурорів, державних та приватних виконавців до судової системи України.
Опитування здійснено Соціологічною службою Центру Разумкова між 25 вересня і 24 грудня 2025 року. У ньому взяли участь 764 адвокати, 728 прокурорів, 571 державний виконавець і 213 приватних виконавців, які здійснюють діяльність на території України.
Дослідження зосереджене на рівні довіри до судів та інших інституцій правосуддя, сприйнятті незалежності суддів, корупції та політичної залежності, доступі до правосуддя, а також оцінці впливу реформ, запроваджених упродовж останнього десятиріччя.
Результати показують, що представники всіх професійних груп – адвокати, прокурори, державні та приватні виконавці – загалом демонструють високий рівень довіри до системи правосуддя і судів. Судова система та суди (за винятком Вищого антикорупційного суду України) мають найвищі показники довіри: від двох третин до трьох чвертей респондентів висловлюють до них довіру.
Окрему групу становлять прокуратура, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини та професійні об’єднання правників, яким довіряють близько двох третин респондентів. Антикорупційні органи, включно з Вищим антикорупційним судом України, мають рівень довіри у межах 54–58%, а громадські організації, що працюють над міжнародними програмами і проєктами у сфері судової реформи та антикорупції, і патрульна поліція – орієнтовно на рівні половини респондентів.
Рівні довіри змінюються залежно від професійної групи. Прокурори демонструють найвищі показники довіри до прокуратури (88,5%), судів та судової системи (у діапазоні від двох третин до понад 79% залежно від інституції), Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (68%) та поліції (57%).
Адвокати менш схильні довіряти антикорупційним органам і мають нижчі показники довіри до поліції: серед адвокатів частка тих, хто не довіряє поліції (49,5%), перевищує частку тих, хто їй довіряє (45%). Виконавці демонструють проміжні показники: поліції довіряє близько половини державних виконавців і приблизно половина приватних виконавців, тоді як понад третина респондентів у цих групах висловлює недовіру.
Респонденти оцінюють незалежність суддів та рівень корупції в органах влади за шкалами, наведеними у звіті. 17% учасників опитування вважають суддів в Україні повністю незалежними, переважна більшість оцінює суддів як загалом незалежних, але таких, що можуть зазнавати впливу, тоді як лише 3% респондентів вважають суддів повністю залежними. При оцінці рівня корумпованості в органах влади середні бали для більшості інституцій знаходяться в діапазоні 2,9–3,3 за п’ятибальною шкалою (від «1» – інституція без корупції – до «5» – повністю корумпована). Уповноважений Верховної Ради України з прав людини має нижчий середній бал (2,5), а митна служба – вищий (3,7).
Правники також оцінили зрозумілість функціонування судів для громадян, вартість доступу до правосуддя (без урахування гонорарів за правничу допомогу), швидкість розгляду справ, умови функціонування судів, їх бюджетне фінансування, рівень суддівської винагороди та виконання судових рішень. Середні оцінки зрозумілості функціонування судів для громадян становлять 3,1 бала за шкалою від 0 до 6, вартості доступу до правосуддя – 3,3 бала, швидкості розгляду справ – 2,7 бала. Більше половини опитаних вважають належними умови функціонування і діяльності судів в Україні та фінансове забезпечення державою діяльності судів. Переважна більшість респондентів вважають достатніми розміри грошової винагороди (зарплати) для суддів різних інстанцій в Україні.
У звіті також наведено оцінки виконання судових рішень. Більшість державних і приватних виконавців (52%) вважає виконання судових рішень належним, серед прокурорів відносна більшість (43%) поділяє цю думку, тоді як серед адвокатів відносна більшість (48%) оцінює виконання судових рішень як неналежне.
Окремий розділ присвячено порівнянню шансів на отримання справедливого судового рішення в українських судах і в Європейському суді з прав людини. Відповіді респондентів розподіляються таким чином: 40% вважають шанси рівними, 41% – що вони вищі в ЄСПЛ, і 11% – що вони вищі в українських судах.
Звіт також містить дані про оцінки впливу конституційних змін 2016 року у сфері правосуддя та статусу прокуратури, про сприйняття ролі міжнародних експертів і представників громадянського суспільства в процедурах добору і кваліфікаційного оцінювання суддів, а також про ставлення до можливості відновлення або створення військових судів.
Повний текст звіту, включно з таблицями, графіками та деталізованими результатами опитування, доступний за лінком.
Дисклеймер
Рада Європи не несе відповідальності за зміст цього документа. Його підтримка не означає схвалення висловлених у ньому думок, висновків чи тверджень. Погляди та інформація, наведені у звіті, не обов’язково відображають офіційну позицію Ради Європи або будь-якого з її органів.
