Як молода людина, що вимушена була виїхати з України, може продовжувати навчання, отримувати медичне лікування та знати, де житиме після досягнення 18-річчя? Ці питання були в центрі уваги сьогоднішньої зустрічі Парламентської мережі Асамблеї з питань становища дітей України, що відбулася у Відні.
Зустріч, що відбулася в австрійському парламенті під головуванням Олени Хоменко (Україна, ECPA), об’єднала парламентаріїв, представників української та австрійської влади, міжнародних організацій і громадянського суспільства для обговорення того, як країни, що приймають українців, можуть підтримати дітей, які були змушені покинути свої домівки внаслідок агресивної війни Росії проти України. Захід відкрила президентка ПАРЄ Петра Байр, яка зазначила: «Українські діти — це частина нашого майбутнього. Захист українських дітей — це спільна європейська відповідальність».
У ключовому виступі Заступниця Міністра закордонних справ України Мар’яна Беца наголосила: «Росія прагне перетворити Україну на плацдарм для своєї агресії проти Європи. Якщо їй це вдасться, постраждають європейські діти. Ми прагнемо побудувати сильну, демократичну Україну — невід’ємну частину європейського цивілізаційного проєкту та її оплот проти російської загрози. А майбутнє України — це її діти. Ті, хто живе в Україні під російськими ракетами. Ті, хто зараз перебуває в Європі. І ті, кого примусово депортували до Росії. Усім їм потрібні ваша допомога та захист: щоб подолати наслідки війни, зберегти українську ідентичність, перебуваючи в Європі, а також щоб боротися за повернення тих, кого примусово вивезли до Росії. Це найкраща інвестиція, яку ми можемо зробити в мирне й безпечне майбутнє Європи».
На першій сесії розглядалося, що відбувається з дітьми та сім’ями в умовах змін у механізмах тимчасового захисту. Основну увагу було приділено варіантам забезпечення права на проживання та збереження доступу до шкіл, медичного обслуговування й соціальних послуг — зокрема для дітей, розлучених із сім’ями, а також для молодих людей, які наближаються до повноліття.
Під час освітньої сесії було використано досвід Української суботньої школи у Відні та української школи «Пролісок» у Марселі. Обговорювалося, як школи можуть допомогти учням опанувати місцеву мову, домогтися визнання результатів навчання, здобутих українською мовою, а також отримати підтримку в ситуаціях булінгу — як у класі, так і в інтернеті.
На заключній сесії розглядалося питання про те, як можна продовжити лікування та реабілітацію, коли діти перетинають кордони. Серед прикладів, наведених у межах програми, — медична евакуація з України, психологічні консультації українською мовою та надання сім’ям можливості для тимчасового відпочинку. Також обговорювалося, як охопити допомогою дітей з інвалідністю та тих, хто відчуває на собі наслідки травми.
Голова мережі Олена Хоменко підсумувала: «Я рада, що разом ми створили коло підтримки навколо українських дітей: забезпечили необхідний захист і турботу, що допомагають їм відновитися, знайшли громади, які радо їх приймають, а також школи, де вони можуть продовжувати навчання».
За підсумками конференції Мережа підготує інформаційний бюлетень із висновками та рекомендаціями, який учасники зможуть використовувати у своїй роботі у відповідних країнах.
