26 січня 2021 року спікер Верховної Ради Дмитро Разумков звернувся до Європейської комісії за демократію через право Ради Європи (надалі – Венеційська комісія) з проханням надати юридичний висновок щодо законопроєкту про конституційну процедуру (№ 4533) та альтернативного законопроєкту про порядок розгляду справ та виконання рішень Конституційного Суду (№. 4533-1).

Відповідно до усталеної практики, Венеційська комісія підготувала висновок та рекомендації щодо відповідності законопроєктів міжнародним стандартам та кращим практикам європейської конституційної спадщини. Доповідачами від Венеційської комісії по даному висновку були призначені пан П. Кароцца (США), пан С. Дарманович (Чорногорія) та пан Ч. Грабенвартер (Австрія).

22 лютого 2021 року у зв'язку з COVID-19 замість звичайного візиту експертів в Україну відбулися онлайн-зустрічі, у яких взяли участь доповідачі, експерти, члени Венеційської комісії, а також представники національних НУО, національні експерти, голова та члени Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, Голова та судді Конституційного Суду України, представники міжнародного співтовариства та депутати Верховної Ради України. Інформація, що була отримана під час цих зустрічей також була врахована експертами при підготовці цього висновку.

"У своєму висновку Венеційська комісія вітає те, що Президент Володимир Зеленський відкликав законопроєкт №4288, який припиняв би повноваження всіх суддів Конституційного Суду України. Проєкт закону про конституційну процедуру враховує рекомендації, висловлені Венеційською комісією в її терміновому висновку щодо реформи Конституційного Суду, і пропонує низку покращень. Основні нововведення були введені в галузі конституційних скарг, публічності та відкритості конституційного судочинства, формування сенатів і колегій та розподілу справ, доступу до матеріалів справи, дисциплінарної відповідальності суддів та внутрішнього функціонування Конституційного Суду", - йдеться у висновку.

Однак експерти Венеційської комісії також зазначили, що законопроєкт також має деякі недоліки. Найголовніше, що він не містить положень про нову систему конкурсного відбору суддів, що включає міжнародний компонент, як це рекомендовано в Терміновому висновку.

"Хоча цю систему призначення не потрібно включати до законопроєкту, зміну до статті 11 Закону про Конституційний Суд слід видалити, а поточні вакансії в Конституційному Суді заповнити лише після вдосконалення системи призначень", - йдеться у висновку.

Серед рекомендацій Венеційської комісії щодо змін до законопроєкту є наступні:

• що стосується процесуальної економії, провадження за конституційними скаргами, в яких сенат визнає правове положення неконституційним, слід передавати до Великої палати лише за умови, що президент або парламент вимагають такої передачі;
•  що стосується дисциплінарних проваджень, замість виконавчої влади ініціатива щодо порушення дисциплінарного провадження повинна бути надана Національному агентству з питань запобігання корупції;
•  відсутність будь-якої форми поступових санкцій у законопроєкті є проблематичною. З метою введення в дію дисциплінарної системи, за дисциплінарні проступки, нижчі за поріг "тяжкого дисциплінарного проступку", слід ввести інші санкції, такі як попередження, догани, зменшення зарплати тощо, і ці санкції повинні застосовуватися простою більшістю суддів;
•  суд повинен мати можливість переглядати своє власне рішення, якщо хтось із його суддів, що проголосував за це рішення, був засуджений в остаточній інстанції за хабар у зв'язку з прийняттям цього рішення.

Щодо вимог до голосування, Венеційська комісія зазначає, що для переважної більшості європейських правових систем потрібна лише проста більшість.

"В Україні конкретна ситуація після Рішення 13-r/2020 (яким Конституційний Суд визнав недійсними значні частини чинного антикорупційного законодавства) може виправдати тимчасове підвищення вимоги до голосування у Великій палаті. Однак будь-яке збільшення необхідної кількості голосів повинно бути процентним відношенням до кількості фактично призначених суддів, а не фіксованою кількістю з усіх 18 суддів. Таке збільшення може бути виправданим лише до тих пір, поки певний відсоток суддів не буде призначений відповідно до нової системи конкурсного відбору", - йдеться у висновку.

Цей висновок схвалений Венеційською комісією на її 126-му пленарному засіданні (19-20 березня 2021 р.)

З повним текстом висновку (англійською мовою) можна ознайомитись за посиланням.