У Києві завершився другий із серії тренінгів для викладачів юридичних факультетів України — «Інтеграція стандартів людських прав та верховенства права в юридичну освіту».

Протягом 27–29 серпня 2026 року викладачі та викладачки закладів вищої освіти з різних регіонів України разом із представниками Ради Європи, ОБСЄ та запрошеними експертами працювали над сучасними підходами до викладання права, людських прав і верховенства права.

Тренінг був спрямований на посилення спроможності викладачів юридичних факультетів України інтегрувати у свої дисципліни стандарти Ради Європи та практику її органів, зокрема Європейського суду з прав людини і Європейського комітету з соціальних прав. Окрему увагу було приділено застосуванню інтерактивних, людиноцентричних і практикоорієнтованих методик, які допомагають студентам не лише засвоювати правові норми, а й розвивати навички незалежного юридичного аналізу, аргументації, професійної етики та відповідального ухвалення рішень.

Учасники й учасниці тренінгу розглядали юридичну освіту як важливий простір формування професійної спільноти, здатної захищати людські права, підтримувати демократичні цінності та зміцнювати верховенство права — зокрема в умовах повномасштабної війни та повоєнного відновлення України.

Професорка права Університету Комплутенсе в Мадриді, експертка Ради Європи Лорена Бахмаєр Вінтер представила підходи до викладання права Ради Європи та людських прав. Вона акцентувала на тому, що освіта у сфері людських прав має поєднувати три взаємопов’язані виміри: навчання про людські права, навчання через практики, що самі відповідають людським правам, та навчання для набуття здатності застосовувати й захищати права у професійному та суспільному житті.

Менеджерка проєкту Ради Європи «Підтримка України у впровадженні стандартів Ради Європи щодо судової влади» Ірина Кушнір представила інструменти та підходи для викладання права Ради Європи, зокрема можливості використання бази знань ЄСПЛ, практики Суду та кейс-методу у навчальному процесі. Учасники розглядали, як за допомогою рішень ЄСПЛ можна формувати вміння працювати з фактами, оцінювати допустимість втручання у права, визначати пропорційність обмежень та обґрунтовувати правову позицію.

Членкиня Європейського комітету з соціальних прав Алла Федорова присвятила свої сесії Європейській соціальній хартії та інтеграції стандартів соціальних прав у юридичну освіту. Вона звернула увагу на значення Хартії як інструменту захисту повсякденних прав, на практику Європейського комітету з соціальних прав, а також механізм колективного оскарження. Робота з відповідними рішеннями та висновками Комітету дає викладачам і студентам можливість глибше аналізувати правові і практичні проблеми у сферах праці, соціального захисту, охорони здоров’я, житла, захисту дітей, протидії дискримінації та забезпечення рівності.

Катерина Шуневич, керівниця Аналітичного центру Асоціації жінок-юристок «ЮрФем», зосередилася на інтеграції питань гендерної рівності та недискримінації до правничих дисциплін. Учасники обговорили, як гендерно чутливий підхід може бути органічно включений до різних навчальних курсів.

Важливою складовою програми стали теми, безпосередньо пов’язані з юридичними викликами війни та забезпеченням справедливості для постраждалих.

Керівниця проєкту Ради Європи «Удосконалення судових та позасудових засобів захисту прав осіб, постраждалих від війни в Україні» Наталія Охотнікова представила тему відшкодування шкоди, завданої війною. Учасники розглянули правові механізми захисту прав осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, а також значення підготовки майбутніх правників до роботи з такими категоріями справ.

Доктор юридичних наук, професор Михайло Буроменський розглянув людські права в умовах війни та питання ретроактивного застосування відповідальності за воєнні злочини. У центрі уваги були вимоги принципу законності — nullum crimen sine lege — його зв’язок зі статтею 7 Європейської конвенції з прав людини, а також підходи міжнародних судових органів і ЄСПЛ до індивідуальної кримінальної відповідальності за міжнародні злочини. Для аналізу використовувалися, зокрема, підходи у справах Kononov v. Latvia, Vasiliauskas v. Lithuania, Kolk and Kislyiy v. Estonia та інших.

Суддя Конституційного Суду України Олександр Водянніков представив бачення навичок, необхідних сучасним правникам. У фокусі були поєднання ґрунтовної правничої підготовки з критичним мисленням, умінням працювати із судовою практикою та фактами, будувати переконливу аргументацію, використовувати цифрові інструменти й відповідально застосовувати технології, зокрема системи штучного інтелекту.

Викладачі українських університетів долучаються до впровадження курсів Ради Європи HELP у навчальний процес. Курси HELP можуть легко інтегруватися в наявні освітні програми та використовуватися для їх розширення і доповнення у сфері прав людини. Університетам також запропоновано долучитися до інформаційної кампанії, щоб ширше ознайомити студентів і викладачів із можливостями Програми HELP для університетів. Крім того, частина викладачів візьме участь у тренінгу для тренерів (тьюторів) HELP, після завершення якого вони зможуть самостійно впроваджувати курси HELP у тьюторському форматі у своїх університетах.

Особливістю тренінгу стала практична групова робота з психологинею та експерткою Ради Європи Наталією Пилипенко. Учасники досліджували юридичне аналітичне мислення не лише як результат навчання, а як процес: від виокремлення фактів і припущень — до формулювання питань і гіпотез, аналізу аргументів, роботи із сумнівами, перевірки попередніх висновків та зміни правової позиції за наявності нових даних.

Практична вправа дала змогу зробити цей процес видимим: дві групи аналізували матеріал, а потім зіставляли спільні та відмінні спостереження, обговорювали причини розбіжностей і моменти, які вплинули на зміну напряму міркування. Психологічна перспектива допомогла учасникам осмислити, як емоційний і тілесний стан, когнітивні упередження, інтуїтивні реакції та обсяг інформації можуть впливати на залученість, запам’ятовування й якість юридичного аналізу.

«Ці два дні ми досліджували юридичне аналітичне мислення не лише як результат, до якого приходить студент, а сам шлях: як він працює з фактами, відокремлює їх від припущень, формує гіпотези, аргументує, ставить запитання, сумнівається і змінює свою позицію», — зазначила Наталія Пилипенко.

«Самих знань недостатньо. За кожним професійним рішенням стоїть шлях: пошук, запитання, сумніви, зіставлення, відкриття зв’язків. І цей шлях — наше мислення», — наголосила вона.

За словами експертки, для викладача особливо важливо вміти вчасно помітити момент, коли студентам потрібні додаткові запитання, пауза, уточнення або інший формат взаємодії. Саме такий підхід допомагає перетворювати знання на професійне мислення, а професійне мислення — на усвідомлену готовність діяти у складних правових ситуаціях.

Захід організовано в межах проєктів Ради Європи «Підтримка України у впровадженні стандартів Ради Європи щодо судової влади», «HELP (Освіта в галузі прав людини для представників юридичних професій) для України, в тому числі під час війни», Фаза 2, «Удосконалення судових та позасудових засобів захисту прав осіб, постраждалих від війни в Україні» та «Посилення соціального виміру в Україні» — у співпраці з проєктом «Підвищення якості правосуддя шляхом посилення ролі Верховного Суду у забезпеченні прозорого, підзвітного та інклюзивного правосуддя» Програми підтримки ОБСЄ для України.