Освіта у сфері прав людини має бути невіддільною складовою всіх етапів військової служби — до її початку, під час проходження та після звільнення — задля забезпечення прав військовослужбовців, сприяння поверненню ветеранів до цивільного життя та підвищення ефективності збройних сил. Це ключова теза міжнародної конференції, організованої Радою Європи 28 жовтня 2026 року в Парижі.

Захист прав людини та ефективність збройних сил взаємно посилюють одне одного — підкреслено під час конференції Ради Європи

Конференція, проведена в межах проєкту Ради Європи «Права ветеранів та особового складу Збройних сил в Україні», об’єднала представників українських державних установ, військових закладів освіти та навчання, правозахисних інституцій, міжнародних організацій і 20 держав — членів Ради Європи для обміну досвідом та кращими практиками у сфері освіти й навчання військовослужбовців з питань прав людини.

Клер Ові, Директорка з прав людини Ради Європи, наголосила на європейських стандартах, що становлять основу захисту прав військовослужбовців:

«Рада Європи сформувала вагому систему стандартів у цій сфері. Європейська конвенція з прав людини, практика Європейського суду з прав людини, Європейська соціальна хартія, а також рекомендації Парламентської Асамблеї та Комітету Міністрів становлять основу захисту прав людини у збройних силах. Один із фундаментальних принципів, закріплених у цих стандартах, полягає в тому, що військовослужбовці залишаються "громадянами у військовій формі". Військова служба може передбачати особливі обов’язки та певні обмеження, встановлені законом, однак вона не означає відмови від основоположних прав і свобод».

Хоча конференція відбулася в межах співпраці Ради Європи з Україною, пані Ові зауважила, що порушені під час обговорень виклики є спільними для збройних сил європейських держав. Вона підкреслила важливість обміну досвідом для інтеграції стандартів прав людини у військову освіту.

Захист прав під час військової служби — важлива передумова успішної реінтеграції ветеранів

Перехід від військової служби до цивільного життя розпочинається ще до звільнення з військової служби. Саме тому обізнаність військовослужбовців щодо своїх прав та забезпечення їх належного захисту є необхідними складовими ефективної ветеранської політики.

Віталій Кім, Міністр у справах ветеранів України, наголосив на масштабах викликів та важливості підвищення обізнаності ветеранів щодо їхніх прав:

«Сьогодні в Україні налічується близько 1,5 мільйона ветеранів, а з часом їхня кількість може зрости до 3 мільйонів. Разом із членами їхніх сімей ідеться майже про 9 мільйонів людей. Ветерани — це не окрема група, а невіддільна частина нашого суспільства. Той, хто вчора був військовослужбовцем, сьогодні стає ветераном. Саме тому захист прав тих, хто проходить військову службу, є одним із головних пріоритетів нашого Міністерства. Те, як ставляться до людини під час служби та наскільки добре вона обізнана зі своїми правами, значною мірою визначає успішність її повернення до цивільного життя».

Любов Галан, заступниця Міністра оборони України, підкреслила необхідність комплексного підходу, основою якого має бути захист прав військовослужбовців під час проходження служби:

«Ми переконані, що ветеранський досвід починає формуватися ще під час військової служби. Неможливо побудувати комплексну ветеранську політику в Україні, не забезпечивши насамперед системного захисту прав людини тих, хто сьогодні проходить військову службу. Наш пріоритет — забезпечити належне розуміння та захист прав людини й основоположних свобод до початку військової служби, під час її проходження та після звільнення».

Вона також привітала зростання уваги міжнародних партнерів до цього питання:

«Упродовж тривалого часу захист прав людини та основоположних свобод військовослужбовців, які проходять службу, залишався поза основною увагою міжнародних партнерів. Я щиро вдячна за те, що сьогодні цей підхід змінюється».

Співпраця та практична освіта — запорука сталих змін

Проєкт Ради Європи «Права ветеранів та особового складу Збройних сил в Україні», започаткований у 2024 році, впроваджує системний підхід до захисту прав людини через співпрацю з десятьма партнерськими інституціями, діяльність яких пов’язана із забезпеченням прав військовослужбовців і ветеранів. Його мета — сприяти тому, щоб формування обізнаності щодо прав людини розпочиналося ще до вступу на військову службу, тривало протягом усього періоду її проходження та залишалося важливим після звільнення, сприяючи поверненню ветеранів до цивільного життя та їхній реінтеграції в суспільство.

Підсумовуючи обговорення, Лілья Гретарсдоттір, керівниця Департаменту співробітництва у сфері прав людини та правосуддя Ради Європи, виокремила три ключові висновки:

«По-перше, захист прав людини та ефективність збройних сил — це не цілі, що суперечать одна одній. Навпаки, вони взаємно посилюють одна одну. Ще один важливий висновок полягає в тому, що права людини у збройних силах необхідно розглядати широко та з практичної точки зору. Це також спонукає нас замислитися над тим, чого саме ми навчаємо у сфері прав людини та чиї права охоплює військова освіта. Наші обговорення також засвідчили, що жодна інституція не здатна самостійно забезпечити всі освітні потреби в цій сфері. Саме тому співпраця між інституціями та державами має не менш важливе значення».

Конференція стала платформою для обміну національним досвідом і кращими практиками інтеграції стандартів прав людини у військову освіту, підготовку до початку та під час проходження військової служби, а також у систему професійного розвитку військовослужбовців.

До обговорень долучилися представники українських та європейських інституцій, міжнародних і неурядових організацій, зокрема Женевського центру з питань урядування в секторі безпеки (DCAF), Академії оборони Нідерландів, Європейського коледжу безпеки та оборони (ESDC), Офісу Військового омбудсмана України, Європейської організації військових асоціацій та профспілок (EUROMIL), Генеральної прокуратури Республіки Вірменія, Керівного комітету Ради Європи з прав людини (CDDH) та Департаменту Ради Європи з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини.

Їхній досвід і практичні напрацювання збагатили дискусії щодо ролі освіти, підвищення обізнаності, ефективної комунікації та інституційних механізмів у посиленні захисту прав військовослужбовців і формуванні культури поваги до прав людини у збройних силах.

Захід організовано в межах проєкту Ради Європи «Права ветеранів та особового складу Збройних сил в Україні», що реалізується в рамках Плану дій Ради Європи для України на 2023–2026 роки «Стійкість, відновлення та відбудова».