У новому звіті, опублікованому сьогодні, Європейська комісія проти расизму та нетерпимості (ЄКРН), визнаючи виняткові обставини, спричинені агресивною війною Росії проти України, визначає досягнутий законодавчий та політичний прогрес і прогалини, що залишаються, у трьох основних сферах: ефективна рівність та доступ до прав, мова ворожнечі та насильство на ґрунті ненависті, а також інтеграція та інклюзія.
У наданих рекомендаціях вона закликає до проведення більшої кількості кампаній з підвищення обізнаності щодо запобігання мові ненависті та подальших заходів для полегшення доступу ромів до документів, що посвідчують особу. Звіт охоплює період з червня 2017 року по березень 2026 року та є результатом візиту до країни у вересні 2025 року.
Розроблено належні практики
У звіті ЄКРН відзначаються певні позитивні зрушення. Зокрема, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини активізував діяльність у сфері протидії дискримінації та посилив співпрацю з громадянським суспільством. Було проведено більше навчальних заходів для працівників поліції щодо розслідування злочинів на ґрунті ненависті, зокрема завдяки розширенню міжнародної співпраці; також було надано відповідні методичні рекомендації.
Було ухвалено нові стратегії та політичні документи, спрямовані на інтеграцію ромів, що супроводжувалося успішними прикладами активної взаємодії з ромськими громадами. Крім того, ЄКРН вітає низку політичних зобов’язань, спрямованих на забезпечення рівності для ЛГБТІ-людей.
Залишаються побоювання, зокрема щодо становища ромів та ЛГБТІ-людей
Попри позитивні зрушення, деякі питання викликають занепокоєння. Роми та ЛГБТІ-люди, схоже, особливо часто стають об’єктами мови ворожнечі, хоча, за наявними даними, загальна кількість випадків використання такої мови з початку повномасштабної війни зменшилася. Згідно зі звітом, багато інцидентів на ґрунті ненависті досі неправильно кваліфікуються поліцейськими та прокурорами — їх не розглядають як такі, що мають відповідний мотив.
Крім того, проблемним залишається питання доступу до медичних послуг для ЛГБТІ-людей, зокрема трансгендерних людей. У шкільних навчальних програмах виявлено прогалини щодо висвітлення історії та культури ромів, а також тем, пов’язаних із ЛГБТІ — причому висвітлення має бути коректним і відповідати віковим особливостям учнів. Також зафіксовано випадки, коли посадових осіб Національної поліції, Державної прикордонної служби та Збройних Сил звинувачували в расистських діях або проявах фобії щодо ЛГБТІ-людей.
Рекомендації, надані українській владі
Звіт ЄКРН містить 15 рекомендацій для української влади. Ці рекомендації включають заклик до української влади вжити заходів для забезпечення доступу до якісної освіти для ромських дітей, наприклад, шляхом створення інформаційно-просвітницьких ініціатив у координації з ромськими посередниками та сім'ями. ЄКРН також рекомендує вжити заходів для боротьби з цькуванням на ґрунті ЛГБТІ-фобії у школах та запобігання йому, а також просування законів про рівність та злочини на ґрунті ненависті, які чітко включають сексуальну орієнтацію, гендерну ідентичність, статеві ознаки, етнічне походження та колір шкіри до переліку ознак захисту.
ЄКРН наполягає на першочерговому виконанні двох рекомендацій. У першій із них ЄКРН зазначає, що органи влади мають у співпраці з громадянським суспільством проводити загальнонаціональні інформаційно-просвітницькі кампанії, спрямовані на запобігання мові ворожнечі — зокрема, стосовно людей із числа ЛГБТІ та ромів.
У другій рекомендації ЄКРН закликає українську владу створити інклюзивну робочу групу для активного виявлення ромів, які потребують належних документів, що посвідчують особу, та надання їм відповідної підтримки. Це передбачає подальше спрощення адміністративних процедур, а також забезпечення цільової допомоги для подолання адміністративних бар’єрів там, де це необхідно.
Протягом двох років після публікації звіту буде здійснено проміжний процес подальшого контролю з метою оцінки заходів, вжитих органами влади стосовно цих двох пріоритетних рекомендацій.
Довідкова записка: Звіт ЄКРН не враховує ситуацію на територіях України, тимчасово окупованих Російською Федерацією, або там, де велися бойові дії — зокрема, в Автономній Республіці Крим і місті Севастополі, а також у частинах Донецької, Херсонської, Луганської та Запорізької областей. У звіті також не розглядається становище мільйонів українців, які були змушені покинути Україну; однак це питання висвітлюється в межах моніторингу, який ЄКРН проводить щодо інших європейських країн. У заяві, ухваленій ЄКРН під час 88-го пленарного засідання (що проходило з 29 березня по 1 квітня 2022 року), Комісія найрішучішим чином засудила агресію Росії проти України. У документі зазначено, що ця агресія спричинила величезні страждання українського народу, а також що їй передував — і супроводжує її донині — ультранаціоналістичний політичний дискурс і пропаганда з боку керівництва Російської Федерації. Крім того, ЄКРН висловила цілковиту підтримку українському народові, який бореться за суверенітет, незалежність і територіальну цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів.
***
ЄКРН — це унікальний орган Ради Європи з моніторингу прав людини, що складається з незалежних експертів і спеціалізується на питаннях боротьби з расизмом, дискримінацією (за ознаками «раси», етнічного чи національного походження, кольору шкіри, громадянства, релігії, мови, сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності), ксенофобією, антисемітизмом і нетерпимістю в Європі; він готує доповіді та надає рекомендації державам-членам.
