Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе представив урядам європейських країн свою щорічну доповідь про ситуацію з правами людини на територіях України, тимчасово окупованих Російською Федерацією. Документ охоплює однорічний період – з квітня 2025 року до березня 2026 року. Доповідь було представлено сьогодні на засіданні Комітету міністрів Ради Європи, ключового директивного органу Організації, до складу якої входять 46 держав.
Росія «грубо порушує свої міжнародні зобов’язання як окупаційна держава»
«За даними української влади, приблизно 3,5 мільйона українців продовжують проживати на тимчасово окупованих територіях. Окупація стала більш укоріненою внаслідок ухвалення нових російських законів і політик, спрямованих на підрив суверенітету України над окупованими територіями та на їх відокремлення від решти України, що є грубим порушенням міжнародних зобов’язань Росії як окупаційної держави», – йдеться в доповіді.
«Зокрема, спроби провести на тимчасово окупованих територіях України вибори до Державної Думи [російського парламенту], призначені на 20 вересня, були б не лише несумісними з основоположними принципами міжнародного права, а й додатково поглибили б наслідки повномасштабного військового вторгнення та поставили б під загрозу мирні зусилля».
Примусове нав’язування українцям російського громадянства залишається проблемою на окупованих землях
У доповіді проаналізовано ситуацію з постійними загрозами правам людини, закріпленим у Європейській конвенції, в умовах збройного конфлікту та в контексті окупації.
Зокрема, розглянуто наслідки примусового поширення російського громадянства та проблеми з документами, становище українців, корінних народів і осіб, які належать до національних меншин, а також стан культурної спадщини. Так само висвітлено питання свободи думки, совісті і релігії; доступу до освіти, зокрема освіти рідною мовою; свободи вираження поглядів і свободи пересування; права власності, а також питання, пов’язані з призовом на військову службу на тимчасово окупованих територіях, і гендерні аспекти. Особливу увагу приділено примусово переміщеним і незаконно депортованим дітям, а також питанням відповідальності та перехідного правосуддя.
У доповіді наголошується, що дії Росії протягом звітного періоду засвідчили системну стратегію, зосереджену не лише на контролі над територією, а й на утвердженні панування над українським населенням через структурне насильство, стирання його національної ідентичності та грубі порушення основоположних прав людини в умовах дедалі більшого примусу.
Системні та далекосяжні порушення прав людини набувають усталеного характеру
«Поряд із триваючими бойовими діями в контексті повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну, погіршення ситуації з правами людини на територіях України, тимчасово окупованих Російською Федерацією, продовжувалося протягом звітного періоду», – йдеться у висновках доповіді. «Окупація ще більше закріпила практики грубих, системних і далекосяжних порушень прав людини, які є принципово несумісними з Європейською конвенцією з прав людини та завдають глибокої шкоди і травм окремим особам та громадам».
Попри численні порушення, задокументовані міжнародними та місцевими правозахисними організаціями, відсутність фізичного доступу міжнародних організацій до тимчасово окупованих територій і подальша відмова російської окупаційної влади від співпраці перешкоджали незалежному моніторингу, перевірці фактів, розшуку та прямому контакту з постраждалими, зокрема з дітьми. Тому реальні масштаби задокументованих порушень оцінити дедалі важче.
Документ ґрунтується на результатах візитів посадовців Ради Європи до Києва та Варшави, а також на інформації, наданій українською владою, міжнародними організаціями, правозахисниками й активістами громадянського суспільства, і на відомостях, доступних у публічному просторі. Через триваючу агресивну війну Росії проти України та її виключення з Ради Європи у 2022 році «предметні обговорення з російським урядом відповідних питань, зокрема доступу, виявилися неможливими».
Роль Ради Європи
У цьому контексті Рада Європи та її інституції мають і надалі сприяти моніторингу ситуації з правами людини на тимчасово окупованих Росією територіях України, розширювати допомогу українській владі у створенні відповідних правових та інституційних рамок і просувати питання відповідальності, зазначається в доповіді.
Внесок Ради Європи в захист прав людини постраждалого населення, наскільки це дозволяють обставини, має бути адресним. Організація також має підтримувати ширші зусилля, спрямовані на закладення підвалин всеосяжного, справедливого та тривалого миру, зокрема в контексті будь-яких майбутніх мирних домовленостей.
Довірливий мирний процес має ефективно вирішувати, серед іншого, питання звільнення затриманих та ув’язнених цивільних осіб і військовополонених, повернення українських дітей, відповідальності Росії за злочини, вчинені під час агресивної війни, а також прав людини українців на тимчасово окупованих територіях, підсумовується в доповіді.
