За експертної підтримки Ради Європи у співпраці з Радницею-уповноваженою Президента України з питань безбар'єрності Тетяною Ломакіною відбулася підготовка оновленої редакції першого в Україні стандарту державної мови у сфері безбар’єрності «Термінологія безбар’єрності».
Цей документ є результатом більше ніж річної роботи експертної групи, утвореної Національною комісією зі стандартів державної мови. Документ відображає опрацьовані коментарі та пропозиції від організацій громадського суспільства, наукових установ, профільних фахівців, отримані до другої редакції мовного стандарту, який Національна комісія зі стандартів державної мови схвалила у лютому 2026 року.
Документ уніфікує недискримінаційну лексику та визначає перелік слів, які підлягають вилученню з офіційного вжитку. Затверджені норми охоплюють понад 100 термінів, які стосуються прав і можливостей людей з інвалідністю, ветеранів і ветеранок, батьків із дітьми та інших груп, що стикаються з упередженнями.
Підготовка стандарту здійснювалася з урахуванням міжнародних стандартів у сфері прав людини, рівності та недискримінації, закріплених, зокрема, в Європейській конвенції з прав людини та Європейській соціальній хартії (переглянутій). Використання безбар'єрної мови сприятиме реалізації принципів рівності, поваги до людської гідності та соціальної інклюзії, а також запобіганню дискримінації в публічному просторі.
Затверджена термінологія стане обов’язковою для використання в офіційній документації, правничій та науковій літературі, у сфері освіти та публічного управління. Також затверджений стандарт рекомендовано для використання в медіа й публічних комунікаціях.
Створення стандарту є продовженням ініціативи першої леді України Олени Зеленської «Без бар’єрів».
Проєкт Ради Європи «Посилення соціального виміру в Україні» впроваджується Радою Європи в межах Плану дій Ради Європи для України на 2023-2026 роки «Стійкість, відновлення та відбудова». Проєкт має на меті досягти того, щоб широкі верстви населення та люди з вразливих груп, включаючи постраждале від війни населення в Україні, отримували адресний соціальний захист та підтримку.
