Тиждень з 24 по 29 листопада 2025 року став періодом глибокого занурення у світ європейської молодіжної роботи для української делегації, яка відвідала три потужні молодіжні центри в Бельгії. Destelheide, Hanenbos та De Hoge Rielen - кожен з цих центрів має Знак якості Ради Європи та демонструє, якою може бути сучасна інфраструктура для розвитку молодих людей.
Перша зупинка делегації - центр Destelheide, що має понад півстолітню історію. Заснований у 1971 році, цей простір став справжньою лабораторією творчості для молоді. З дев'ятьма різнопрофільними просторами для роботи, подкаст-студією та мистецькими майстернями, центр щороку забезпечує до 30 000 ночівель.
Важливо зазначити, що в Бельгії існують молодіжні центри (youth centres) та молодіжні доми (youth houses). Youth centres - це великі інфраструктурні комплекси з можливістю проживання, такі як Destelheide, Hanenbos та De Hoge Rielen, які ми відвідали. Натомість youth houses - це локальні молодіжні простори в громадах, які за своєю суттю більше нагадують українські молодіжні центри: місця зустрічей, проведення активностей та роботи з молоддю без інфраструктури для проживання.
Оксана Черв'якова, учасниця візиту, голова міської молодіжної громадської організації «Центр розвитку молоді» у Золотоноші, зауважила: "Хотілося, щоб у нас в Україні був хоча б один такий центр, як осердя для молодіжної роботи, навчання, підтримки молодіжних працівників".
Анна-Марія Михайлюк, голова Асоціації молодіжних центрів України, описує перші враження від центру: "Наше знайомство з молодіжним центром Destelheide почалося з розміщення в кімнатах, де зазвичай живуть люди, дотичні до діяльності центру: учасники таборів, творчих проєктів, довгострокові волонтери або, як у нашому випадку, учасники навчальних візитів." Вона особливо звернула увагу на доступність інфраструктури: "Нас розмістили у великій триповерховій будівлі, де на кожному поверсі було близько чотирьох кімнат для проживання по дві особи. Будівля була повністю безбар'єрною: з ліфтом, чіткою навігацією та кімнатами, пристосованими для людей з інвалідністю. Фізична доступність простору була забезпечена на найвищому рівні".
Особливе враження на українську делегацію справила виставка бельгійського митця Gert de Clercq "Algorithms". Як пояснює Оксана, це концептуальне мистецтво досліджує питання того, як ми відчуваємо творчість, чи має вона свою логіку, як поєднати інтуїцію та структуру. "Для багатьох відвідувачів центру такі виставки стають першим зануренням у світ концептуального мистецтва, яке відкриває нові способи бачення і розуміння себе," - додає вона.
Анна-Марія захоплено розповідає про живу творчість у центрі: "Нам пощастило стати свідками репетиції музичного гурту. Це був неймовірний досвід: сидіти в музичній залі та спостерігати за творчим процесом. Це було справжнє мистецтво у його живому прояві".
Особливо вразила Анну-Марію театральна вистава: "Вечірня програма включала перегляд однієї з фінальних репетицій театрального гурту, який працював і проживав на території центру. Вистава відбувалася на круглій обертовій сцені і розповідала історію про спробу наздогнати час - без слів, лише через рух і дію. Це був потужний емоційний досвід, який демонструє, як мистецтво може впливати на людину".
Делегація також мала можливість поділитися українським мистецтвом: "Під час знайомства з виставкою центру, де кожен експонат мав свою історію створення, одна з учасниць нашої делегації, Ірина Ткаченко, презентувала українську техніку вибійкарства - малювання на тканині за допомогою традиційних штампів. Це став справжній культурний обмін," - розповідає Анна-Марія.
Програма візиту включала детальне знайомство з системою молодіжної політики Фламандської частини країни. "Другий день розпочався зі зустрічі з представниками молодіжної політики Бельгії та працівниками центру, які презентували нам систему молодіжної роботи країни," - розповідає Анна-Марія Михайлюк. "Це було цінне занурення в контекст, який раніше був для мене недостатньо знайомим".
Вона детально описує, що вразило делегацію: "Нам представили ключові компоненти молодіжної роботи: структуру міністерства молодіжної політики, інструменти впливу та досягнення. Особливо вражає обсяг державного фінансування молодіжної сфери. Кошти спрямовуються на субсидування громадських і молодіжних організацій, підтримку неформальної освіти, фінансування молодіжних центрів та подій, програми волонтерства та громадянської активності, молодіжний туризм, міжнародні обміни та інноваційні проєкти розвитку навичок, включаючи співпрацю в межах програм Erasmus+ та European Solidarity Corps".
Делегація мала змогу зустрітися з представником Фламандського уряду Christophe Cooreman, що допомогло краще зрозуміти, як працює вся система молодіжної роботи в Бельгії. "Найбільше мені було цінним почути безпосередньо про принципи їх роботи, про взаємодію з муніципалітетами та як у них сама концепція залучення молоді побудована," - ділиться Ірина Ткаченко, молодіжна працівниця, тренерка молодіжних програм, ГО «Агенція сталого розвитку «Хмарочос», Креативний простір «KOWO”, Кропивницький.
Третій день приніс нові відкриття. "Ми здійснили пішу прогулянку до наступного молодіжного центру Hanenbos, насолоджуючись по дорозі природою Бельгії," - описує Анна-Марія маршрут делегації. "Hanenbos - це ще один масштабний молодіжний центр, орієнтований на таборову діяльність. Це простір, де діти та молодь можуть проживати під час участі в таборах чи проєктах. Кожне приміщення обладнане всім необхідним для спортивних або творчих активностей - від великих спортивних залів до їдалень та спеціалізованих кімнат". Делегація мала змогу побачити лише приміщення, оскільки, на відміну від інших молодіжних центрів, відвідувачів там не було.
Наступна зупинка - молодіжний центр De Hoge Rielen. Він вразив своїм масштабом та унікальною історією. Сімнадцять будівель колишньої військової бази, перетворені на сучасний молодіжний комплекс з 751 ліжко-місцем, розташований у лісі неподалік Антверпена. Тут є все необхідне для різноманітних активностей: від спорту до театру, від неформальної освіти до таборування.
"Дещо нагадує наші дитячі літні табори. Але тут можуть перебувати групи дітей, молоді, дорослі, соціокультурні групи," - ділиться враженнями Оксана Черв'якова, підкреслюючи різницю в підходах до організації роботи.
“De Hoge Rielen лишається моїм фаворитом - там була молодь, і ми могли бачити багато людей в центрі, активну роботу команди, відчувати на повну життя центру," - зазначає Ірина Ткаченко.
Учасники та учасниці відзначили схожість моделі роботи бельгійських молодіжних центрів з українською таборовою роботою: "Ми завжди розглядали це [таборування] як відпочинок, але чогось не дивилися на такий напрям дозвілля в контексті молодіжної роботи і це цікаво для переосмислення. Багато творчості, мистецтва, природи".
Для мене цей візит став справжньою точкою росту: "Це була моя перша поїздка за кордон, але не туристична, а професійна і дуже усвідомлена," - зазначає він. Родіон особливо відзначив філософію роботи бельгійських центрів: "Це простори, у яких з перших хвилин відчувається повага до молоді та довіра до її потенціалу. Вони створені не як формальні установи, а як живі середовища, де поєднуються неформальне навчання, творчість, підтримка ініціатив і простір для спілкування. Молоді люди самі беруть участь у плануванні активностей, прийнятті рішень і розвитку простору. Вони не сприймаються як пасивні учасники заходів, а як партнери".
“Корисними для мене були інтерактивні сесії та практичні демонстрації підходів молодіжної роботи у центрах Destelheide та de Hoge Rielen (інтерактивна виставка, репетиція гурту, посібник про права людини Компас, заняття з спортивного туризму)," - ділиться Ірина Ткаченко.
Важливою частиною програми стала зустріч з українською діаспорою в Антверпені. "Говорили про виклики адаптації, про збереження зв'язку з Україною і про відповідальність кожного за майбутнє країни," - розповідає Родіон Оверко. Особливе враження справило знайомство з осередком ПЛАСТу в Бельгії, де українська спільнота продовжує розвивати молодь і плекати цінності.
“Цікаво та корисно було поспілкуватися з представником Пласту в Бельгії: про принципи діяльності, про збереження української культури, про допомогу Україні," - додає Ірина Ткаченко.
"Наша українська делегація підняла тему важливості молодіжної роботи під час війни. Ми представили колегам у Бельгії те, як ми працюємо, які методи використовуємо та наскільки важливим є підхід, інформований про травму, зцілення через творчість, через спільнотність, через причетність, - розповідає Ірина Ткаченко. - Ми звернули увагу на ситуацію в країні і говорили, що в таких умовах ми багато чого досягли і можемо ділитися своїми практиками, особливо в сфері соціальної адаптації родин переселенців".
Учасники та учасниці візиту повернулися з конкретними планами імплементації отриманого досвіду. Оксана Черв'якова окреслила стратегічні напрямки: посилювати інституційну стійкість молодіжного центру у Золотоноші, розвивати інклюзивний простір та коворкінг для молоді, зокрема внутрішньо переміщених осіб, запускати творчі резиденції та арт-майданчики, впроваджувати таборування та активності на природі.
Візит також дав поштовх для нових партнерств. Ірина Ткаченко поділилася досвідом із тренерською спільнотою і навіть взяла участь у серії ефірів на Суспільному.
“Почувши та побачивши досвід волонтерів Тати та Беки, я би рекомендувала подаватися молодим людям, які мають таку можливість, на волонтерство в цих молодіжних центрах Бельгії зокрема. Також групою ми обговорювали ідею онлайнових обмінів досвідом із нашими молодіжними центрами на обрані питання," - ділиться Аліна Касьянова, тренерка програми «Молодіжний працівник», членкиня правління АМЦУ.
"Бельгія показала, що молодіжна робота може бути сміливою, структурованою і водночас дуже людяною, - підсумовує Родіон Оверко. - Я повертаюся з чітким розумінням того, що цей досвід не повинен залишитися лише спогадом. Це база для подальших дій, змін і рішень".
Головний висновок візиту чіткий: молодіжна робота в Україні зараз на досить високому рівні. Важливо продовжувати працювати над створенням потужного національного центру з можливістю проживання для підготовки молодіжних працівників і працівниць, розвитку локальних центрів, які працюватимуть за єдиними стандартами та цінностями, інтегрувати таборову роботу та неформальну освіти в систему молодіжних центрів, а також забезпечити державну підтримку інфраструктури при збереженні автономії програмної діяльності організацій.
Авторка: Катерина Бежинар, молодіжна працівниця молодіжного центру «Простір ідей», заснованого Громадською організацією «Кременчуцький інформаційно-просвітницький центр Європейський клуб» (Полтавська область).
*Погляди, висловлені в цій публікації, є відповідальністю авторів/авторок і можуть не збігатися з офіційною політикою Ради Європи.
Візит організовано спільно ADJ (Фламандською некомерційною асоціацією), громадською організацією «Кременчуцький інформаційно-просвітницький центр «Європейський клуб» (Молодіжний центр «Простір ідей»), проєктом Ради Європи «Молодь за демократію в Україні: Фаза IV».
Більше інформації про проєкт Ради Європи «Молодь за демократію в Україні», новини, ресурси Ради Європи у сфері молоді та відкриті оголошення для участі у заходах проєкту можна знайти тут.
