«…стабільність є крихкою. Демократію та її інститути треба захищати. Вибори є одним з механізмів. Вони не є гарантією, що демократія функціонуватиме, проте без виборів демократія неможлива», – саме з таких слів Мартіна Кандінаса, Президента Національної ради Швейцарії, розпочалася Парламентська конференція «Вибори у часи кризи: виклики та можливості»*, що проходила 9-10 травня 2023 року у Берні, Швейцарія.

Вільні та чесні вибори є основою, на якій побудовані наші демократії. Проте організація виборів у наші часи стикається з новими драматичними викликами – чи то через пандемії, як-от Covid-19, повернення повномасштабної війни в Європу чи терористичні атаки та стихійні лиха. І хоча технологія обіцяє нові або більш репрезентативні способи голосування, вона також несе в собі небезпеку, оскільки новий потужний штучний інтелект та кіберінструменти розширюють простір для дезінформації і маніпуляцій перед голосуванням.

Під час відкриття конференції Тіні Кокс, Президент Парламентської асамблеї Ради Європи, зауважив, що ця конференція проходить саме тоді, коли це вкрай потрібно, – починаючи пандемією і закінчуючи жахливою війною, яка стала випробуванням для демократичних інститутів та інституцій. Рада Європи, в свою чергу, роками відіграє провідну роль у питаннях виборів: «Забезпечувати чесні і вільні вибори – основний концепт демократії – зобов’язання, яке взяли на себе держави-члени Ради Європи, ратифікувавши Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод. Саме зараз час подивитися не лише на те, що було вже досягнуто, а й на виклики, що постають сьогодні і постануть завтра. Для цього Рада Європи має широкий інструментарій – Європейська конвенція про захист прав людини, документи Венеційської комісії, Будапештська конвенція та відповідні механізми. Сьогоднішня конференція є ще одною віхою – у сфері виборів – до Саміту держав-членів Ради Європи щодо війни в Україні, що відбудеться у травні 2023 року у Рейк’явіку».

Клер Базі Малорі, Голова Венеційської комісії Ради Європи, наголосила, що основні виборчі принципи закріплені у Статті 3 Протоколу №1 Європейської конвенції з прав людини, і роль Венеційської комісії та Ради Європи в цілому – забезпечити, щоб ці норми та цінності у виборчих питаннях поважалися, якими б не були умови та виклики.

Ліндерт Вербеек, Президент Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи, зауважив, що демократія є одним з трьох засадничих принципів Ради Європи. Стикаючись з кризами, уряди мають не лише опікуватися питанням, чи можна проводити вибори, а й зважати на ключові аспекти виборів, зокрема, на такі питання, як реєстрація виборців та забезпечення їхньої безпеки. Важливим у цьому питанні є звіт Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи «Місцеві та регіональні вибори у часи основних кризових ситуацій». «Основні виборчі принципи мають бути дотримані, адже саме це забезпечує значимість виборів і допомагає зберегти довіру виборців. Кризи варто розглядати як нову можливість посилити наші демократичні інститути та інституції».

Окрема увага на конференції у Берні була присвячена післявоєнним виборам в Україні та відповідним викликам, з якими доведеться зіткнутися. Зокрема, панельна дискусія «Виборче право після того, як стихнуть гармати, — підготовка України до післявоєнних виборів» зосереджувалася на таких питаннях, як:

• часові рамки та мінімальні умови для призначення всеукраїнських та (дострокових) місцевих виборів після скасування воєнного стану (щодо безпеки, політичного середовища, матеріально-технічного забезпечення, фінансів);
• забезпечення права голосу переміщених осіб в межах України та за її межами;
• регулювання реєстрації виборців-переселенців: як боротися з ризиками фальсифікацій виборів;
• впровадження альтернативних методів голосування в умовах пошкодженої фізичної та виборчої інфраструктури; запровадження необхідних гарантій;
• вплив соціальних мереж на рівні умови для кандидатів;
• матеріально-технічне забезпечення організації та проведення післявоєнних виборів в Україні.

Так, серед учасників панельної дискусії були Олег Діденко, Голова Центральної виборчої комісії, Аліна Загоруйко, Народна депутатка України, Голова підкомітету з питань виборів, референдумів та інших форм безпосередньої демократії Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, Володимир Венгер, доцент кафедри загальнотеоретичного правознавства та публічного права Національного університету «Києво-Могилянська академія», виконавчий директор Києво-Могилянського Центру дослідження верховенства права, та Ольга Айвазовська, Голова правління Громадянської мережі ОПОРА, Голова правління Глобальної мережі національних спостерігачів за виборами (GNDEM).

Відкриваючи другий день конференції, Бьорн Берге, заступник Генерального секретаря Ради Європи, наголосив: «Від демократій – щоб бути гідними так називатися – вимагається набагато більше, ніж вибори. Але так само вірно, що без виборів немає шансів на демократію взагалі». Пан Берге також зауважив, що діяльність Ради Європи підтримує національні органи влади у питаннях, пов’язаних з виборчою сферою,– від встановлення стандартів, яке починається з права на вільні вибори, гарантованого статтею 3 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини і кристалізованого Європейським судом з прав людини та Комітетом міністрів, – через юридичну експертизу, спостереження за виборами та технічну співпрацю, що забезпечуються Венеційською комісією, Конгресом місцевих і регіональних влад, – до Парламентської асамблеї, яка відіграє таку помітну роль у спостереженні за виборами.

Дводенні дискусії та обговорення були змістовно і якісно насиченими та знайшли своє відображення у спільній Декларації, прийнятій за результатами Конференції, яка, серед іншого, містить такі положення щодо підготовки до післявоєнних виборів в Україні:

• Ми наголошуємо на необхідності розроблення дорожньої карти, яка визначатиме мінімальні необхідні умови для призначення національних і місцевих виборів після скасування надзвичайного або воєнного стану, а також дії та віхи, які гарантуватимуть, що вибори відбудуться максимально демократично. Серед таких умов і функціонування вільних і різноманітних ЗМІ. Дорожня карта має вирішити проблеми відсутності документів, обмежувальних вимог щодо місця проживання та обмеженого фізичного доступу до голосування для внутрішньо переміщених осіб і людей, які тимчасово проживають за кордоном, а також ресурсів для просвіти виборців. Так, міркування безпеки та заходи щодо захисту прав на життя, здоров’я та безпеку потребують ретельного збалансування з правом на участь у політичному житті та чесністю виборчих процесів. Така дорожня карта допоможе створити ширший політичний консенсус щодо строків призначення та інших умов проведення післявоєнних виборів. Ми вважаємо, що Рада Європи, за ініціативою та спонукою Парламентської асамблеї, може відіграти провідну роль у розробленні такої дорожньої карти в координації з іншими ключовими зацікавленими сторонами;
• Ми виступаємо в єдності проти загарбницької війни Росії проти України та закликаємо наші уряди продовжувати надавати повну підтримку Україні. Коли зброя замовкне, буде важливо сприяти забезпеченню чесності виборів, які відбудуться в Україні на всіх рівнях виборних посад, що вимагатиме суттєвих ресурсів для пом’якшення величезного впливу війни. Зі свого боку, Рада Європи у співпраці з міжнародним співтовариством підтримуватиме свою державу-члена Україну у забезпеченні необхідних передумов для проведення виборів у післявоєнний період.

*Парламентську конференцію «Вибори у часи кризи: виклики та можливості» було організовано Парламентською асамблеєю Ради Європи у співпраці з Парламентом Швейцарії за підтримки Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи, Венеційською комісії, Відділу виборів та демократії участі Генерального директорату з питань демократії та людської гідності Ради Європи, зокрема, проєкту Ради Європи «Підтримка демократичних післявоєнних виборів в Україні», що впроваджується в рамках Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» на 2023 – 2026 роки, а також BernTourism.