Сьогодні Комісар Ради Європи з прав людини Майкл О’Флаерті оприлюднив «Зауваження», в яких попереджає про неприпустимість передчасного згортання заходів захисту та допомоги мільйонам українців, переміщених по всій Європі внаслідок триваючої російської агресії.
Ці Зауваження ґрунтуються на попередній заяві Комісара і публікуються на тлі дискусії щодо скорочення підтримки людей вимушено переміщених з України. Це включає можливе скасування або обмеження механізмів тимчасового захисту ЄС, а також обмежуючі ініціативи окремих держав-членів. Станом на березень 2026 року лише в ЄС під тимчасовим захистом перебувало понад 4,3 мільйона людей переміщених з України, а ще сотні тисяч проживали у державах-членах Ради Європи, що не входять до ЄС.
«Підрив солідарності має наслідки для людей та створює ризики порушення державами своїх міжнародних зобов’язань у сфері прав людини. Щоб уникнути прогалин у захисті мільйонів людей переміщених з України по всьому континенту, теплий прийом, який Європа надала їм у 2022 році, має бути продовжений з новою прихильністю. Зараз час для більшої солідарності, а не меншої», - заявив Комісар О’Флаерті.
Комісар висловлює занепокоєння посиленим тиском щодо передчасного припинення заходів тимчасового захисту та обмеження доступу до нього для певних груп, таких як чоловіки призовного віку та люди з регіонів, що вважаються безпечнішими. Серед інших тривожних тенденцій у Європі — скорочення соціальної підтримки, поява політик, що призводять до передчасного повернення, та зростання антиукраїнських настроїв у країнах перебування.
«Нинішні реалії на місцях в Україні не відповідають умовам для безпечного та гідного повернення. Виведення людей з-під колективного тимчасового захисту без надійної системи соціального захисту ризикує призвести до того, що мільйони людей опиняться в правовій невизначеності, злиднях та будуть змушені повернутися в небезпечні умови проти своєї волі», — додав комісар О’Флаерті.
Загальні обмеження щодо тимчасового захисту для певних категорій людей викликають занепокоєння з точки зору прав людини. Комісар наголосив, що жодна частина України наразі не може вважатися безпечною; кількість потерпілих серед цивільного населення у 2025 році та в останні місяці досягла найвищого рівня з 2022 року. Ракетні та дронні атаки продовжують вражати цивільні об’єкти по всій країні, включаючи західні регіони, віддалені від лінії фронту. Крім того, питання, пов’язані з військовою службою, можуть стати приводом для подання заяв про надання притулку, і держави-члени повинні забезпечити доступ до індивідуальних оцінок таких заяв.
У своїх Зауваженнях Комісар надав рекомендації щодо подальших заходів Європи у відповідь на вимушене переселення з України, закликавши до дій, що ґрунтуються на зобов’язаннях держав-членів у сфері прав людини.
Серед основних рекомендацій для держав-членів Ради Європи:
- Забезпечити безперервність захисту так довго, як це потрібно, шляхом продовження строку тимчасового захисту або надання альтернативних правових статусів, доки ситуація в Україні не дозволить здійснити безпечне, гідне та стабільне повернення відповідно до міжнародного права у сфері біженців та прав людини.
- Уникати небезпечного або передчасного повернення, утримуючись від таких заходів, як скорочення соціальної допомоги чи створення перешкод, які не залишають переміщеним особам іншого вибору, окрім як покинути країни перебування або жити в невизначеності.
- Гарантувати захист без дискримінації за ознакою працевлаштування, тривалості перебування в країні захисту чи інших факторів, а також чітко враховувати потреби вразливих груп, зокрема людей похилого віку, жінок, які самостійно виховують дітей, дітей, людей з інвалідністю та людей з тимчасово окупованих територій.
- Зберегти доступ до національних систем надання притулку: у разі запровадження змін або обмежень у системах колективного захисту держави повинні гарантувати повний доступ до індивідуальних процедур надання притулку.
- Планувати майбутні повернення: забезпечити, щоб усі повернення були добровільними, безпечними, гідними та ґрунтувалися на повній поінформованості. Держави повинні співпрацювати з метою планування довгострокової відбудови, компенсації або реституції майна, а також забезпечення соціальної єдності для майбутнього, коли безпечні та стійкі повернення стануть можливими.
Комісар ґрунтується на своєму Меморандумі 2025 року щодо правозахисних елементів для забезпечення миру в Україні, консультаціях із зацікавленими сторонами ЄС, УВКБ ООН, українськими органами влади, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, діаспорою та громадянським суспільством, а також на свідченнях переміщених українців у Карлсруе (Німеччина), Кишиневі (Молдова) та Страсбурзі (Франція).