2 серпня в Києві відбувся круглий стіл «Новий закон про медіа – крок до імплементації рекомендацій Єврокомісії в рамках отримання Україною статусу кандидата на членство в ЄС», організований Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення, де було презентовано новації законопроєкту «Про медіа». Над новою редакцією законопроєкту робоча група в складі 10 експертів працювала близько місяця. Він був розроблений з урахуванням рекомендацій Європейської комісії і опублікований 27 липня 2022 року.
На круглому столі Микита Потураєв, голова Комітету Верховної ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, подякував авторам законопроєкту, а також Офісу Ради Європи в Україні за підтримку розробки законопроєкту протягом багатьох років. «Рада Європи хоч і не є співавтором цього законопроєкту, але без цієї підтримки Офісу РЄ в Україні та без залучення європейських експертів, які допомагали робочій групі вдосконалювати текст і зробити його дійсно відповідним до європейських директив, не було би сьогодні цього документу», – підкреслив він.
Стен Ньорлов, голова Офісу Ради Європи в Україні, у свою чергу, запевнив, що Рада Європи готова надати офіційну експертизу доопрацьованої версії законопроєкту на запит влади. «Сьогоднішнє обговорення законопроекту “Про медіа” є своєчасним і важливим для забезпечення інклюзивного та прозорого законодавчого процесу з належним інформуванням та залученням громадянського суспільства, ЗМІ та асоціацій, яких закон стосуватиметься.
Ми вважаємо прийняття закону про медіа пріоритетом для вирішення викликів в аудіовізуальному секторі, які залишаються. Новий закон про медіа має створити єдину послідовну та комплексну правову базу, яка призведе до ефективного регульованого медіасередовища», – сказав він.
Тарас Шевченко, заступник міністра культури та інформаційної політики з питань євроінтеграції, висловив сподівання, що процес вступу України до ЄС буде швидким та максимально відкритим: «За статистикою, понад 90% українців переконані, що Україна має бути в складі Європейського Союзу. Я переконаний, що процес вступу буде оперативним і прозорим, а сьогоднішнє обговорення цьому сприятиме. Влада відкрита до врахування усіх пропозицій, які будуть подані громадянським суспільством, бо лише від нас залежить, як швидко ми виконаємо ті умови, що поставлені перед Україною. Мені спадає на думку процес отримання безвізового режиму, можливо, трохи не вірилося, що ми можемо мати безвіз із Європою, але Україна швидко розглядала всі необхідні законопроєкти, і план був виконаний якісно, на відмінно. Впевнений, що так буде і цього разу», – нагадав він.
Ухвалення нового закону «Про медіа», зокрема наближення його до Директиви про аудіовізуальні медіапослуги, є однією з вимог для вступу України до Європейського Союзу. Ця Директива передбачає:
- обмеження поширення шкідливого контенту, зокрема що стосується дітей,
- поступове підвищення доступності медіасервісів для осіб з інвалідністю,
- регулювання платформ спільного доступу до відео,
- гарантування права на відповідь у разі поширення про особу недостовірних фактів,
- посилення незалежності та автономності регуляторного органу у сфері аудіовізуальних медіа,
- зобов’язання держави просувати та вживати заходів із розвитку навичок медіаграмотності,
- заохочення співрегулювання та сприяння саморегулюванню медіа через кодекси поведінки тощо.
Також приведення національного законодавства в аудіовізуальній сфері у відповідність до законодавства ЄС надасть більше можливостей для підтримки культурного та творчого секторів в Україні в межах програми «Креативна Європа», що фінансується Європейським Союзом. Зокрема, український медіабізнес отримає розширені можливості щодо фінансування спільних творчих проєктів у додаткових 10 напрямах підпрограми «Медіа» після прийняття нового аудіовізуального законодавства.
Протягом місяця робоча група працювала над тим, аби привести новий закон у відповідність до трьох основних вимог Європейського Союзу:
- подолання надмірних приватних інтересів у медіапросторі України;
- впровадження в українському законодавстві положень Директиви ЄС про аудіовізуальні медіапослуги;
- зміцнення ролі національного регулятора.
Ольга Герасим’юк, голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, також подякувала експертам, які працювали над оновленням законопроєкту. «Нас усіх об’єднує бажання реформувати медіагалузь найкращим чином. Я особисто спостерігала, як звитяжно працює робоча група – цілодобово, без перебільшення. Ми працюємо над цим законом 10 років, і він стане дорожньою картою для впровадження важливих змін в країні… Сильний регулятор – це необхідність, а не бажання держави посилити контроль або ввести цензуру. Український медіарегулятор має просувати справжню культуру незалежності від політичних та медіа гравців. Тому що незалежний регулятор – це незалежні медіа», – зазначила вона.
Наталія Форсюк, генеральна директорка Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, зазначила, що обговорення з представниками Європейської Комісії хочуть провести вже на початку вересня 2022 року. За її словами, в новій редакції законопроєкту «Про медіа» враховані п’ять зауважень від Європейської комісії. «Майже усі розбіжності, які ми виявили з Директивою, були усунені у тій редакції, яка вже оприлюднена на сайті комітету. Це для нас важливий крок. Ми віддали на переклад останню версію, щоб направити її у Європейську Комісію, яка має оцінити документ. Можливо, вони нададуть свої рекомендації до другого читання», – сказала вона.
Євгенія Кравчук, заступниця голови комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, заявила, що Верховна Рада України має ухвалити новий закон «Про медіа» у двох читаннях вже восени цього року. Планується, що президент Володимир Зеленський підпише його до 1 грудня 2022 року. Після цього закон оцінюватимуть експерти Європейського союзу.
Проєкт Ради Європи «Підтримка безпеки журналістів та медіа, доступу до інформації, а також комунікаційної стратегії для Офісу Генерального прокурора України» ставить за мету підтримати українську медіаспільноту у вирішенні поточних потреб та наслідків російської агресії та війни в Україні, зокрема допомогти українському аудіовізуальному регулятору та українському Суспільному мовнику виконувати свої функцій за нових обставин.