Back Недофінансування Суспільного мовника - загроза для його незалежності та ефективності

Недофінансування Суспільного мовника - загроза для його незалежності та ефективності

6 липня в інформаційному агентстві «Укрінформ» відбулася прес-конференція «Недофінансування Суспільного мовника - загроза для його незалежності та ефективності», організована Наглядовою радою ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (ПАТ «НСТУ»)  за підтримки проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні».

Тетяна Лебедєва, голова Наглядової ради ПАТ «НСТУ», наголосила на значенні повного фінансування Суспільного мовника: «Хоча декому може здаватися, що питання фінансування НСТУ є відомчим, на наше переконання, воно має державне значення. Адже створення Суспільного мовлення – одна з найголовніших реформ, що наближає Україну до клубу цивілізованих країн, тож увесь світ, без перебільшень, слідкує за тим, як ця реформа проходить».

За словами голови Офісу Ради Європи в Україні Мортена Енберга, незалежність суспільних мовників досягається завдяки незалежному менеджменту, незалежній редакційній політиці, і належному фінансуванню. «Допомога Ради Європи щодо створення повноцінного суспільного мовника в Україні відповідно до чинного законодавства, була і залишається ключовим пріоритетом діяльності Ради Європи», - підкреслив він.

Голова Правління ПАТ «НСТУ» Зураб Аласанія сказав: «Восени ми вже повинні видати продукт. Глядачеві, слухачеві байдуже, чому ми зволікаємо - їм треба бачити продукт. Ми розібралися в цифрах і дійшли висновку, що у нас залишилось до кінця року 13 мільйонів на виробництво продукту на 28 телерадіокомпаній. Недодані цифри повинні бути додані. І там вже закладено не тільки утримання компанії, але і ті зміни, що мають призвести до реальних змін і в ефірі, і в структурі. Це поступова робота, яку треба почати».

Богдан Червак, перший заступник Голови Держкомтелерадіо запевнив, що Держкомтелерадіо як акціонер відчуває відповідальність не лише за ті кроки, які вже зробили, а й за ті кроки, які треба зробити. «Ми надали Міністерству фінансів всі необхідні документи, пов’язані з сумою недофінансування. Ми вказали Мінфіну, що це є порушенням закону, і що фінансування ПАТ «НСТУ» повинне бути забезпечене в повному обсязі. Ми зняли проблему, коли через бюрократичні процедури можна недоотримати фінансування».

У свою чергу, державний секретар Міністерства інформаційної політики України Артем Біденко заявив: «Міністр запевнив, що лобіюватиме в Уряді питання повного фінансування Суспільного мовника. Власне, так і відбувається. Тому все, що має отримати мовник відповідно до чинного законодавства, має бути до копійки виплачено. Про це нещодавно заявив і Прем'єр-міністр».

Ігор Розкладай, головний експерт групи РПР з питань медіареформ, нагадав, що у 1994 році міністр інформації та преси України підписав принципи громадського мовлення, що визначили розвиток і перетворення колишніх державних медіа у Східній Європі. «У 2009 році Рада Європи нагадала, що для незалежності і неупередженості мовника має бути належне фінансування. Наш закон передбачає, що суспільний мовник має отримати 1,28 млрд грн. При тому, що Європейська спілка мовників рекомендувала встановити фінансування на рівні 2 мільярдів.  Для того, щоб мовник міг змінюватися структурно, а головне - зміг змінити контент - те, зарази чого і проводиться реформа, держава має виконати фінансові зобов'язання. Ми закликаємо Парламент та Уряд забезпечити ту суму, яка належить Суспільному мовнику за законом", - зауважив експерт.

Під час прес-конференції члени Наглядової ради ПАТ «НСТУ» оприлюднили звернення до парламенту. Вони з тривогою звернули увагу на недостатність фінансування суспільного мовлення у 2017 році, що ставить під загрозу перебіг усієї реформи.

Проект Ради Європи «Зміцнення свободи медіа і створення системи Суспільного мовлення в Україні» має на меті зміцнити роль медіа та Суспільного мовлення як інструментів для досягнення консенсусу в суспільстві. Проект впроваджується в рамках Плану дій Ради Європи для України на 2015-2017 роки.

Слідкуйте за новинами медійних проектів Офісу Ради Європи в Україні  на Facebook: https://www.facebook.com/CoEUPSIS   та на Twitter @UkraineCoE

Дізнатись більше інформації можна на сайті Офісу Ради Європи в Україні:

 https://www.coe.int/en/web/kyiv/freedom-of-media-in-ukraine

Публікації Проекту знаходяться за посиланням: https://issuu.com/mediaprojects_coe

Київ, Україна 07 липня 2017
  • Diminuer la taille du texte
  • Augmenter la taille du texte
  • Imprimer la page
Про що наш проект?

Проект Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні» має на меті зміцнити роль медіа та Суспільного мовлення як інструментів для досягнення консенсусу в суспільстві.

 

Хто фінансує Проект та яка його тривалість?

Загальний бюджет Проекту становить 1,93 млн. євро. У 2016 році Проект фінансується з бюджету Ради Європи для виконання Плану дій Ради Європи для України на 2015-2017 роки. Консорціум країн, що зробили внески в бюджет Плану включає 16 країн, зокрема Чехію, Естонію, Фінляндію, Угорщину, Ірландію, Латвію, Ліхтенштейн, Литву, Люксембург, Нідерланди, Норвегію, Польщу, Румунію, Швецію, Швейцарію та Туреччину. Період реалізації Проекту – 01 січня 2016 по 31 грудня 2018 року.

 

Що таке План дій Ради Європи для України на 2015-2017 роки?

План дій для України на 2015-2017 роки є спільною ініціативою Ради Європи та української влади. Його мета  підтримати Україну у виконанні її статутних і специфічних зобов’язань як держави-члена Ради Європи та сприяти вирішенню фундаментальних питань у сфері прав людини та верховенства права в Україні. Ця ініціатива поновлює зобов’язання Ради Європи допомагати Україні в проведенні необхідних реформ у сферах, що належать до компетенції Ради Європи – прав людини, верховенства права та демократії.

У Плані дій відображені пріоритети країни, а також питання, визначені в нещодавніх звітах моніторингових органів Ради Європи, резолюціях та рекомендаціях щодо України. Проекти в рамках Плану дій фінансуватимуться з різних джерел і координуватимуться з Представництвом Європейського Союзу. Фінансування надається із організаційного бюджету Ради Європи, а також із добровільних внесків від країн-донорів і міжнародних організацій.

Банер
Яка поточна ситуація у сфері роботи Проекту?

Рада Європи систематично підтримує процес створення Суспільного мовлення в Україні. Задача перетворення державних мовників у канали суспільного мовлення відповідає стандартам Ради Європи та є одним із зобов’язань України перед Радою Європи, що закріплене Резолюцією 1466 (2005) «Про виконання обов’язків та зобов’язань Україною». Допомога в становленні повноцінного суспільного мовника відповідно до нового законодавства, прийнятого в квітні 2014 року і оновленого в березні 2015 року залишиться ключовим пріоритетом, вказаним у поточному Плану дій Ради Європи для України на 2015-2017 рр.

Україна вступила у вирішальний і критично важливий етап запуску системи суспільного мовлення. Створення юридичної особи суспільного мовника заплановане на початок 2016 року. Проте нормативно-правова база у сфері медіа та спроможність майбутнього суспільного мовника в Україні створювати якісний контент потребують удосконалення. Більше того, надзвичайно важливо реформувати регіональні компанії суспільного мовника, які повинні відповідати стандартам суспільного мовлення і позитивно впливати на медіа-середовище на регіональному рівні, оскільки Україна знаходиться у одному кроці від майбутньої реформи з децентралізації.

27 січня 2016 року Комітет ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики ухвалив Стратегію розвитку законодавства України з питань свободи слова та діяльності ЗМІ відповідно до європейських стандартів в якості стратегічного документу для перегляду українського законодавства.

Закон України «Про доступ до публічної інформації» функціонує із 2011 року. За рейтингом системи RTI український закон є одним із найкращих. З моменту його прийняття у 2011 році нормативно-правову базу щодо доступу до публічної інформації було суттєво покращено шляхом внесення змін до  законодавчих актів. У той же час, як зазначають національні спеціалісти, експерти РЄ і представники громадянського суспільства, залишаються деякі недоліки в застосуванні закону на практиці, які повинні бути вирішеними, особливо зважаючи на те, що доступ до публічної інформації є важливою умовою подолання корупції.

Які очікувані результати Проекту?
  1. Підвищено спроможність системи Суспільного мовлення ефективно управляти переходом від державної компанії. Розроблено регіональну модель суспільного мовлення на основі експертизи.
  2. Підвищено спроможність суспільного мовника для створення контенту високої якості в результаті проведення тренінгів, розроблено і впроваджено внутрішні процедури для підвищення редакційних та професійних стандартів.
  3. Посилено інституційну спроможність Наглядової ради суспільного мовника та її секретаріату. Розроблено необхідні регуляторні документи на основі експертизи та навчальних заходів.
  4. Покращено розуміння представників органів законодавчої і виконавчої влади існуючих європейських стандартів і практик  у сфері свободи медіа та суспільного мовлення.
  5. Поліпшено доступ до офіційних документів та інформації, якою володіють органи влади для медіа та суспільства загалом, в той час як право на приватність та контроль над власними персональними даними захищені.
З ким ми плануємо співпрацювати?

Нашими основними партнерами є Національна Телерадіокомпанія Україна (яка трансформується у Національну Суспільну Телерадіокомпанію України), Комітет ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики, Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення, Державний комітет з питань телебачення та рідомовлення України, Уповноважений ВРУ з прав людини, громадянське суспільство, медіа організації, відповідні професійні об’єднання.

Як залишатись на зв’язку з Проектом?

Якщо ви зацікавлені в діяльності Проекту приєднуйтесь до  сторінки Проекту в Facebook:
https://www.facebook.com/CoEUPSIS.

Контакти:
Офіс Ради Європи в Україні
Вул. Іллінська 8, під’їзд 8, 5 поверх
04070 Київ, Україна
+380443399210