Проекти Ради Європи* спільно з  Комітетом ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики та Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення провели 30 листопада 2017 року міжнародну конференцію «Свобода вираження поглядів та виборчий процес в Україні: старі та нові виклики» (далі – «Конференція»).

Метою конференції стало обговорення питань законодавчого регулювання та саморегулювання при висвітленні виборів засобами масової інформації, ролі інтернету та соціальних медіа у передвиборних кампаніях, проблем фейкових новин та забезпечення неупередженого висвітлення виборчого процесу, вільного від зовнішніх втручань, зокрема, у контексті прийнятого за основу напередодні конференції 7 листопада 2017 року Верховною Радою України у першому читанні проекту Виборчого кодексу № 3112-1. Оскільки зазначений проект було зареєстровано ще у 2015 році, його положення планується оновити та доопрацювати перед другим читанням.

Х’юг Мінгареллі, Посол, Голова представництва Європейського Союзу в Україні, під час вітальних слів зазначив: «Україна наближається до початку виборчої кампанії, тому дуже важливо для всіх, хто причетний до проведення вільних та чесних виборів мобілізуватися з метою забезпечення прийнятних умов для майбутніх виборів, зокрема, в першу чергу це стосується можливості для всіх кандидатів презентувати свою програму, а для громадян – взяти участь у дебатах щодо позицій, висловлених кандидатами. Саме для цього необхідне вільне медіа середовище». Також пан Мінгареллі підкреслив важливу роль саморегуляції у медіа, використання інтернет-ресурсів громадянським суспільством, необхідність ухвалення відповідної законодавчої бази, що надасть регулятору необхідні повноваження, а також звернув окрему увагу на новостворений Суспільний мовник як флагман журналістських стандартів під час проведення виборчих кампаній, який повинен бути належним чином профінансований.

Франсуа Фрідеріх, керівник Управління зі сприяння виборчим процесам Ради Європи, сказав: «Ми вітаємо прийняття Парламентом у першому читанні проекту Виборчого кодексу, який є довгоочікуваним кроком на шляху до створення міцної законодавчої бази для різних виборів. Ми сподіваємося, що цей проект Виборчого кодексу буде переглянутий і оновлений до другого читання у Парламенті у відповідності до європейських виборчих стандартів і що він, нарешті, буде ухвалений».

Ольга Червакова, Перша заступниця голови Комітету ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики, розповіла про роботу робочої групи для вдосконалення проекту Виборчого кодексу і ключові питання, які потребують вдосконалення.

Уляна Фещук, заступниця Голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі – «Національна рада»), торкнулася питання повноважень Національної ради, зокрема вона зауважила: «Національна рада в частині регулювання законодавства про вибори фактично є «беззубою», оскільки відповідно до законодавства вона має право вживати заходів реагування лише стосовно порушень Законів України «Про телебачення і радіомовлення» і «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», тож санкції, накладені за порушення виборчого законодавства, будуть цілком успішно оскаржені в суді. Для успішного розв’язання цієї ситуації Національна рада наполягала на тому, щоб законом було передбачено можливість застосовувати регулятором санкції або, принаймні, щоб була змога звертатися до суду про порушення норм виборчого законодавства».

Відповідно до висновків Місії ОБСЄ/БДІПЛ зі спостереження за позачерговими виборами народних депутатів України 26 жовтня 2014 року, «медіа середовище в цілому характеризується браком незалежності ЗМІ від політичних або корпоративних інтересів, що обмежує незалежність висвітлення подій як на національному, так і на регіональному рівні. Крім цього, обмежений рекламний ринок та низькі професійні стандарти журналістики посилюють практику використання проплачених сюжетів у новинах (так звана «джинса»)».

Окрім «джинси» все більше зростає негативний вплив дезінформації – неправдивої інформації, що може швидко створюватися і розповсюджуватися в Інтернеті, зокрема, через платформи соціальних мереж, як правило, без попередньої перевірки точності або правильності і без редакційного контролю. Дезінформація та фейкові новини – проблема не нова, проте вона опинилася в центрі уваги у 2016 році під час президентських виборів у США та референдуму у Великобританії щодо членства у ЄС, а також завдяки парламентським виборам у Німеччині і Франції. Так, Парламентська асамблея Ради Європи висловила стурбованість щодо онлайн медіакампаній, часто в політичному контексті, які створюються «з метою шкоди демократичним політичним процесам», а сама Рада Європи вже почала визначати особливу роль соціальних медіа, підготувавши рекомендації Комітету міністрів щодо інтернет-посередників. Їхня мета – забезпечити права людини та верховенство права у нормативно-правовій базі для взаємовідносин державних органів та інтернет-посередників. Рада Європи також встановлює партнерські відносини із великими інтернет-компаніями, в контексті яких може відбуватися обговорення поширення неправдивої інформації та інформації, що вводить в оману».

Крім того, у відповідь на зростаючу стурбованість у державах-членах щодо довгострокових наслідків дезінформаційних кампаній, Рада Європи доручила підготовку  звіту «Інформаційне безладдя: на шляху до міждисциплінарного підходу до досліджень та вироблення політики». Основна увага звіту присвячується дезінформаційним кампаніям, розробленим спеціально для того, щоб посіяти недовіру і плутанину, а також загострити існуючі соціокультурні розбіжності, використовуючи націоналістичну, етнічну, расову та релігійну напругу. Під час конференції співавтор доповіді Хоссейн Дерахшан, експерт Ради Європи з США, запропонував деякі основоположні рекомендації для вирішення нових завдань.

У конференції взяли участь понад 100 учасників та учасниць, серед яких міжнародні експерти, представники законодавчої, виконавчої гілки влади, Національної ради, профільних громадських організацій та медіаспільноти. Результатом конференції стали напрацьовані рекомендації. Конференцію можна переглянути за  посиланням.

*

Конференцію організовано проектами Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні», «Реформа виборчої практики в Україні» та Проектом “Свобода медіа в Україні”, що впроваджується в межах спільної програми Ради Європи та Європейського Союзу «Партнерство заради належного врядування».