Back У Києві пройшла Літня Школа за Прав Людини за підтримки Ради Європи

У Києві пройшла Літня Школа за Прав Людини за підтримки Ради Європи

29 липня – 2 серпня 2019 р. у Києві відбулася П’ята щорічна міжуніверситетська школа з тематичних питань прав людини у міжнародному та європейському праві для студентів правничих спеціальностей та молодих спеціалістів з прав людини (далі – Школа). Цього року темою Школи стали права, гарантовані статтями 8 та 10 Європейської конвенції з прав людини - "Право на доступ до публічної інформації у цифрову епоху: інформаційне безладдя та право на приватність".

Захід відбувся за підтримки Проєкту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа, доступу до інформації та посилення системи Суспільного мовлення в Україні» (далі - Проєкт) та Програми з верховенства права та прав людини Координатора проєктів ОБСЄ в Україні у співпраці з Інститутом міжнародних відносин та юридичним факультетом Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Українським католицьким університетом та Верховним Судом.

«Рада Європи розробила комплексний набір стандартів, що гарантують право на свободу вираження поглядів та інформації, а також постійно працює у сфері вироблення стандартів для того, щоб відповідати на виклики сьогодення, як-от інформаційне безладдя, вплив алгоритнічних процесів та захист прав людини в інтернеті. Рада Європи – чемпіон у напрацюванні стандартів з права на інформацію. Найбільшим досягненням є ухвалення державами-учасницями Ради Європи Конвенції з доступу до офіційних документів 2009 року, яка вступить в дію, щойно десята держава-учасниця ратифікує її», - зауважила Олена Литвиненко, заступниця Голови Офісу Ради Європи в Україні, на відкритті Школи.

Протягом пяти днів інтенсивного навчання студенти та студентки Школи мали змогу прослухати лекції та взяти участь у практичних завданнях разом із провідними спеціалістами у галузі прав людини – Павлом Пушкарем, Хасаном Бакірчі, Костасом Параскевою, Миколою Гнатовським, Світланою Хилюк, Андієм Пазюком, Олесею Отрадновою, Розаною Лемут-Стрле, Кевіном Стівсом, на такі теми:

  • визначення основних понять у відповідності до європейських стандартів та у тлумаченні ЄСПЛ - право на доступ до інформації, інфомаційне безладдя, цифрова епоха, соціальні мережі та інтернет-медіа, право на приватність і захист персональних даних;

  • допустимі обмеження свободи вираження поглядів та стримувальний ефект;

  • право на приватність публічних осіб та право на інформацію;

  • бездіяльність держави та стримувальний ефект на свободу вираження поглядів: практика ЄСПЛ;

  • право на інформацію та інформаційне безладдя;

  • право на інформацію та його цінність для громадської підзвітності;

  • право на доступ до інформації та свободу вираження поглядів у міжнародному праві;

  • захист свободи вираження поглядів у кримінальному праві: практика ЄСПЛ та український контекст;

  • заходи щодо виконання рішень ЄСПЛ.

Останній день Школи був присвячений навчальному судовому розгляду у приміщенні Верховного Суду. Учасники та учасниці Школи розділилися на групи – представники заявника, представники держави, судді, представники третьої сторони (громадської організації) та представники Комісара з прав людини Ради Європи – і мали змогу продемонструвати набуті знання на практиці. Розгляд справи нагадував справжній судовий процес ЄСПЛ і відбувався, як і вся Школа, англійською мовою.

Фото заходу доступні на Фейсбук-сторінці Проєкту https://www.facebook.com/CoEUPSIS/

Київ, Україна 8 серпня 2019
  • Diminuer la taille du texte
  • Augmenter la taille du texte
  • Imprimer la page
Про що наш проект?

Проект Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні» має на меті зміцнити роль медіа та Суспільного мовлення як інструментів для досягнення консенсусу в суспільстві.

 

Хто фінансує Проект та яка його тривалість?

Загальний бюджет Проекту становить 1,93 млн. євро. У 2016 році Проект фінансується з бюджету Ради Європи для виконання Плану дій Ради Європи для України на 2015-2017 роки. Консорціум країн, що зробили внески в бюджет Плану включає 16 країн, зокрема Чехію, Естонію, Фінляндію, Угорщину, Ірландію, Латвію, Ліхтенштейн, Литву, Люксембург, Нідерланди, Норвегію, Польщу, Румунію, Швецію, Швейцарію та Туреччину. Період реалізації Проекту – 01 січня 2016 по 31 грудня 2018 року.

 

Що таке План дій Ради Європи для України на 2015-2017 роки?

План дій для України на 2015-2017 роки є спільною ініціативою Ради Європи та української влади. Його мета  підтримати Україну у виконанні її статутних і специфічних зобов’язань як держави-члена Ради Європи та сприяти вирішенню фундаментальних питань у сфері прав людини та верховенства права в Україні. Ця ініціатива поновлює зобов’язання Ради Європи допомагати Україні в проведенні необхідних реформ у сферах, що належать до компетенції Ради Європи – прав людини, верховенства права та демократії.

У Плані дій відображені пріоритети країни, а також питання, визначені в нещодавніх звітах моніторингових органів Ради Європи, резолюціях та рекомендаціях щодо України. Проекти в рамках Плану дій фінансуватимуться з різних джерел і координуватимуться з Представництвом Європейського Союзу. Фінансування надається із організаційного бюджету Ради Європи, а також із добровільних внесків від країн-донорів і міжнародних організацій.

Банер
Яка поточна ситуація у сфері роботи Проекту?

Рада Європи систематично підтримує процес створення Суспільного мовлення в Україні. Задача перетворення державних мовників у канали суспільного мовлення відповідає стандартам Ради Європи та є одним із зобов’язань України перед Радою Європи, що закріплене Резолюцією 1466 (2005) «Про виконання обов’язків та зобов’язань Україною». Допомога в становленні повноцінного суспільного мовника відповідно до нового законодавства, прийнятого в квітні 2014 року і оновленого в березні 2015 року залишиться ключовим пріоритетом, вказаним у поточному Плану дій Ради Європи для України на 2015-2017 рр.

Україна вступила у вирішальний і критично важливий етап запуску системи суспільного мовлення. Створення юридичної особи суспільного мовника заплановане на початок 2016 року. Проте нормативно-правова база у сфері медіа та спроможність майбутнього суспільного мовника в Україні створювати якісний контент потребують удосконалення. Більше того, надзвичайно важливо реформувати регіональні компанії суспільного мовника, які повинні відповідати стандартам суспільного мовлення і позитивно впливати на медіа-середовище на регіональному рівні, оскільки Україна знаходиться у одному кроці від майбутньої реформи з децентралізації.

27 січня 2016 року Комітет ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики ухвалив Стратегію розвитку законодавства України з питань свободи слова та діяльності ЗМІ відповідно до європейських стандартів в якості стратегічного документу для перегляду українського законодавства.

Закон України «Про доступ до публічної інформації» функціонує із 2011 року. За рейтингом системи RTI український закон є одним із найкращих. З моменту його прийняття у 2011 році нормативно-правову базу щодо доступу до публічної інформації було суттєво покращено шляхом внесення змін до  законодавчих актів. У той же час, як зазначають національні спеціалісти, експерти РЄ і представники громадянського суспільства, залишаються деякі недоліки в застосуванні закону на практиці, які повинні бути вирішеними, особливо зважаючи на те, що доступ до публічної інформації є важливою умовою подолання корупції.

Які очікувані результати Проекту?
  1. Підвищено спроможність системи Суспільного мовлення ефективно управляти переходом від державної компанії. Розроблено регіональну модель суспільного мовлення на основі експертизи.
  2. Підвищено спроможність суспільного мовника для створення контенту високої якості в результаті проведення тренінгів, розроблено і впроваджено внутрішні процедури для підвищення редакційних та професійних стандартів.
  3. Посилено інституційну спроможність Наглядової ради суспільного мовника та її секретаріату. Розроблено необхідні регуляторні документи на основі експертизи та навчальних заходів.
  4. Покращено розуміння представників органів законодавчої і виконавчої влади існуючих європейських стандартів і практик  у сфері свободи медіа та суспільного мовлення.
  5. Поліпшено доступ до офіційних документів та інформації, якою володіють органи влади для медіа та суспільства загалом, в той час як право на приватність та контроль над власними персональними даними захищені.
З ким ми плануємо співпрацювати?

Нашими основними партнерами є Національна Телерадіокомпанія Україна (яка трансформується у Національну Суспільну Телерадіокомпанію України), Комітет ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики, Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення, Державний комітет з питань телебачення та рідомовлення України, Уповноважений ВРУ з прав людини, громадянське суспільство, медіа організації, відповідні професійні об’єднання.

Як залишатись на зв’язку з Проектом?

Якщо ви зацікавлені в діяльності Проекту приєднуйтесь до  сторінки Проекту в Facebook:
https://www.facebook.com/CoEUPSIS.

Контакти:
Офіс Ради Європи в Україні
Вул. Іллінська 8, під’їзд 8, 5 поверх
04070 Київ, Україна
+380443399210