Back Безпека журналістів – на порядку денному Ради Європи

Безпека журналістів – на порядку денному Ради Європи

19 жовтня 2017 року  у Києві відбулася міжнародна конференція «Протидія загрозам життю і безпеці журналістів. Ефективне розслідування злочинів проти свободи вираження поглядів» (далі – конференція). Учасниками конференції стали більше 110 учасників, у тому числі експерти Ради Європи, національні експерти, представники Європейського суду з прав людини, правоохоронних органів, суддівського корпусу, міжнародних організацій, журналісти, медіа-юристи, громадські активісти.

«Напади на журналістів та інших працівників медіа є особливо серйозним порушенням прав людини, оскільки вони шкодять не лише конкретним особам, але й позбавляють інших права отримувати інформацію, таким чином обмежуючи суспільний діалог, який лежить в основі демократичного суспільства», - зауважив Мортен Енберг, голова Офісу Ради Європи в Україні, на відкритті конференції.

Тетяна Ковальчук, заступниця Міністра внутрішніх справ підкреслила: «Роль правоохоронної системи - створити для журналістів соціально-правове середовище для незаангажованої, вільної, професійної, сприятливої роботи преси, а також зробити невідворотними покарання за перешкоджання професійній діяльності журналістів і не допустити насильства щодо представників ЗМІ. Дуже важливо підвищувати обізнаність і правоохоронців, і працівників суддівського корпусу щодо тих змін, що відбуваються у кримінальному та кримінально-процесуальному законодавстві».

Під час заходу учасники та учасниці конференції обговорили поточні проблеми у сфері безпеки журналістів у розрізі останніх рішень Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), – зокрема, у контексті виконання Україною рішення ЄСПЛ у справі «Ґонґадзе проти України». Також предметом дискусії стала ефективність роботи правоохоронних органів у розслідуванні злочинів, вчинених проти журналістів в Україні за останній час.

Валерія Лутковська, Упововажена Верховної Ради України з прав людини,  зазначила: «На прохання Національної спілки журналістів України ми робили запити у прокуратури усіх регіонів України для того, щоб зрозуміти, наскільки ефективними є розслідування тих злочинів, що були вчинені щодо працівників ЗМІ. Маю зазначити, що ситуація не досить оптимістична. Це підстави для того, щоб у черговий раз повернутися до виконання заходів загального характеру у рішенні  Європейського суду з прав людини «Ґонґадзе проти України»  - щодо удосконалення в тому числі практики діяльності правоохоронних органів і судової системи».

Особливу увагу було приділено розслідуванню вбивства журналіста Павла Шеремета. На зауваження головної редакторки видання «Українська правда» Севгіль Мусаєвої про те, що стосовно розслідування цього злочину Національна поліція  з лютого 2017 року не давала прес-конференцій та не інформувала про перебіг слідства, Артем Шевченко, директор Департаменту комунікацій Міністерства внутрішніх справ прокоментував, що оприлюдення будь-якої інформації, тактики слідчих дій, їх анонсування та прогнозування заведе справу у глухий кут. Але разом із тим, під час обміну коментарями та відповідями на запитання, учасники цієї панельної дискусії змогли прояснити для себе додаткові аспекти щодо ходу розслідування справи Павла Шеремета.

Важливою частиною конференції була презентація експертами Ради Європи аналізу українського кримінального законодавства щодо безпеки журналістів, проведеного на запит Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики. Експерти Ради Європи надали рекомендації щодо усунення недоліків у законодавстві та методичних рекомендаціях щодо розслідування злочинів проти журналістів, виданих Генеральною прокуратурою України та Міністерством внутрішніх справ.  Серед найбільш нагальних питань до вирішення – приведення визначень «журналіст» та «журналістська діяльність» українського законодавства у відповідність до стандартів Ради Європи; визнання на законодавчому рівні, проте без надмірного регулювання, інтернет-ЗМІ; запровадження спеціальних механізмів незалежного розслідування злочинів, вчинених проти журналістів тощо.

Конференція організована Проектом Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні» у співпраці із Комітетом ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики, спільно з ГО «Інститут масової інформації».

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Проект Ради Європи «Зміцнення свободи медіа і створення системи Суспільного мовлення в Україні» (Проект) має на меті зміцнити роль медіа та Суспільного мовлення як інструментів для досягнення консенсусу в суспільстві. Проект впроваджується в межах Плану дій Ради Європи для України на 2015-2017 роки.

Слідкуйте за новинами медійних проектів Офісу Ради Європи в Україні  на Facebook: https://www.facebook.com/CoEUPSIS   та на Twitter @UkraineCoE 

Дізнатись більше інформації можна на сайті Офісу Ради Європи в Україні:  https://www.coe.int/en/web/kyiv/freedom-of-media-in-ukraine

Публікації Проекту знаходяться за посиланням: https://issuu.com/mediaprojects_coe
Київ, Україна 26 вересня 2017
  • Diminuer la taille du texte
  • Augmenter la taille du texte
  • Imprimer la page
Про що наш проект?

Проект Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні» має на меті зміцнити роль медіа та Суспільного мовлення як інструментів для досягнення консенсусу в суспільстві.

 

Хто фінансує Проект та яка його тривалість?

Загальний бюджет Проекту становить 1,93 млн. євро. У 2016 році Проект фінансується з бюджету Ради Європи для виконання Плану дій Ради Європи для України на 2015-2017 роки. Консорціум країн, що зробили внески в бюджет Плану включає 16 країн, зокрема Чехію, Естонію, Фінляндію, Угорщину, Ірландію, Латвію, Ліхтенштейн, Литву, Люксембург, Нідерланди, Норвегію, Польщу, Румунію, Швецію, Швейцарію та Туреччину. Період реалізації Проекту – 01 січня 2016 по 31 грудня 2018 року.

 

Що таке План дій Ради Європи для України на 2015-2017 роки?

План дій для України на 2015-2017 роки є спільною ініціативою Ради Європи та української влади. Його мета  підтримати Україну у виконанні її статутних і специфічних зобов’язань як держави-члена Ради Європи та сприяти вирішенню фундаментальних питань у сфері прав людини та верховенства права в Україні. Ця ініціатива поновлює зобов’язання Ради Європи допомагати Україні в проведенні необхідних реформ у сферах, що належать до компетенції Ради Європи – прав людини, верховенства права та демократії.

У Плані дій відображені пріоритети країни, а також питання, визначені в нещодавніх звітах моніторингових органів Ради Європи, резолюціях та рекомендаціях щодо України. Проекти в рамках Плану дій фінансуватимуться з різних джерел і координуватимуться з Представництвом Європейського Союзу. Фінансування надається із організаційного бюджету Ради Європи, а також із добровільних внесків від країн-донорів і міжнародних організацій.

Банер
Яка поточна ситуація у сфері роботи Проекту?

Рада Європи систематично підтримує процес створення Суспільного мовлення в Україні. Задача перетворення державних мовників у канали суспільного мовлення відповідає стандартам Ради Європи та є одним із зобов’язань України перед Радою Європи, що закріплене Резолюцією 1466 (2005) «Про виконання обов’язків та зобов’язань Україною». Допомога в становленні повноцінного суспільного мовника відповідно до нового законодавства, прийнятого в квітні 2014 року і оновленого в березні 2015 року залишиться ключовим пріоритетом, вказаним у поточному Плану дій Ради Європи для України на 2015-2017 рр.

Україна вступила у вирішальний і критично важливий етап запуску системи суспільного мовлення. Створення юридичної особи суспільного мовника заплановане на початок 2016 року. Проте нормативно-правова база у сфері медіа та спроможність майбутнього суспільного мовника в Україні створювати якісний контент потребують удосконалення. Більше того, надзвичайно важливо реформувати регіональні компанії суспільного мовника, які повинні відповідати стандартам суспільного мовлення і позитивно впливати на медіа-середовище на регіональному рівні, оскільки Україна знаходиться у одному кроці від майбутньої реформи з децентралізації.

27 січня 2016 року Комітет ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики ухвалив Стратегію розвитку законодавства України з питань свободи слова та діяльності ЗМІ відповідно до європейських стандартів в якості стратегічного документу для перегляду українського законодавства.

Закон України «Про доступ до публічної інформації» функціонує із 2011 року. За рейтингом системи RTI український закон є одним із найкращих. З моменту його прийняття у 2011 році нормативно-правову базу щодо доступу до публічної інформації було суттєво покращено шляхом внесення змін до  законодавчих актів. У той же час, як зазначають національні спеціалісти, експерти РЄ і представники громадянського суспільства, залишаються деякі недоліки в застосуванні закону на практиці, які повинні бути вирішеними, особливо зважаючи на те, що доступ до публічної інформації є важливою умовою подолання корупції.

Які очікувані результати Проекту?
  1. Підвищено спроможність системи Суспільного мовлення ефективно управляти переходом від державної компанії. Розроблено регіональну модель суспільного мовлення на основі експертизи.
  2. Підвищено спроможність суспільного мовника для створення контенту високої якості в результаті проведення тренінгів, розроблено і впроваджено внутрішні процедури для підвищення редакційних та професійних стандартів.
  3. Посилено інституційну спроможність Наглядової ради суспільного мовника та її секретаріату. Розроблено необхідні регуляторні документи на основі експертизи та навчальних заходів.
  4. Покращено розуміння представників органів законодавчої і виконавчої влади існуючих європейських стандартів і практик  у сфері свободи медіа та суспільного мовлення.
  5. Поліпшено доступ до офіційних документів та інформації, якою володіють органи влади для медіа та суспільства загалом, в той час як право на приватність та контроль над власними персональними даними захищені.
З ким ми плануємо співпрацювати?

Нашими основними партнерами є Національна Телерадіокомпанія Україна (яка трансформується у Національну Суспільну Телерадіокомпанію України), Комітет ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики, Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення, Державний комітет з питань телебачення та рідомовлення України, Уповноважений ВРУ з прав людини, громадянське суспільство, медіа організації, відповідні професійні об’єднання.

Як залишатись на зв’язку з Проектом?

Якщо ви зацікавлені в діяльності Проекту приєднуйтесь до  сторінки Проекту в Facebook:
https://www.facebook.com/CoEUPSIS.

Контакти:
Офіс Ради Європи в Україні
Вул. Іллінська 8, під’їзд 8, 5 поверх
04070 Київ, Україна
+380443399210