28 лютого 2018 року у Києві пройшов круглий стіл «Моделі фінансування Суспільного мовлення: міжнародний досвід та український контекст». Його метою стало обговорення нової моделі фінансування суспільного мовлення в Україні, яка гарантуватиме достатнє, надійне, стале та вільне від політичного втручання фінансування відповідно до стандартів Ради Європи.
В обговоренні взяли участь міжнародні експерти, народні депутати України, медіа-юристи та журналісти, представники Наглядової ради і члени правління ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (ПАТ «НСТУ»), представники міжнародних організацій та громадянського суспільства.
Тетяна Лебедєва, голова Наглядової ради ПАТ «НСТУ» , зазначила, що тема круглого столу дуже важлива, адже вона торкається не лише зміни окремої норми закону, йдеться про долю важливої демократичної реформи в Україні. «Вчора ми мали затвердити звіти правління про діяльність ПАТ «НСТУ» у 2017 році і плани на 2018 рік. Коли ми почули доповідь правління щодо планів на 2018 рік, стало зрозуміло, що ті гроші, які держава виділила на Суспільне телерадіомовлення, закінчаться у квітні-червні. Існує реальна небезпека, що після квітня сигнал буде припинено – тобто не залишиться грошей на трансляцію. Якщо сигнал зникне, то всі наші здобутки будуть перекреслені, треба буде констатувати, що реформа не відбулась, що Суспільного в Україні немає, а Україна пристане до клубу недемократичних держав».
Мортен Енберг, голова Офісу Ради Європи в Україні, підкреслив: «Незалежний та фінансово стабільний Суспільний мовник, який є доступним для всіх на національному рівні та в регіонах, є неодмінною передумовою демократії та демократичних цінностей. Підхід до фінансування Суспільного мовлення в Україні повинен надати достатні гарантії для редакційної незалежності та незалежності в управлінні Суспільного мовника, а також забезпечити його сталість та відсутність політичного втручання».статні гарантії для редакційної незалежності та незалежності в управлінні Суспільного мовника, а також забезпечити його сталість та відсутність політичного втручаннястатні гарантії для редакційної незалежності та незалежності в управлінні Суспільного мовника, а також забезпечити його сталість та відсутність політичного втручання
Зураб Аласанія, голова правління ПАТ «НСТУ», розповів, що у 2018 році ПАТ «НСТУ» отримає приблизно 26, 7 мільйонів доларів на 31 канал телебачення і радіомовлення по всій Україні. Це найменше фінансування Суспільного мовника серед усіх країн, які входять до складу Європейської мовної спілки (EBU). ПАТ «НСТУ» у спадок від колишнього державного телерадіомовлення отримала застарілу техніку та старі приміщення, що потребують ремонту, але виділених державою коштів вистачить лише на заробітні плати працівникам, коштів на модернізацію держава не надала.
Чинна система фінансування Суспільного мовлення із загального фонду Державного бюджету не дозволила в повному обсязі профінансувати ПАТ «НСТУ» у 2017 та 2018 роках і створює ризики для редакційної незалежності та стабільності мовника, його технічного розвитку, а тому така модель потребує вдосконалення. Під час заходу Юрій Джигир, консультант Ради Європи, фахівець із публічних фінансів, презентував варіанти зміни моделі фінансування Суспільного мовлення, враховуючи законодавство України та досвід європейських Суспільних мовників. У свою чергу Вадим Міський, Секретар Наглядової ради ПАТ «НСТУ» висловив думку, що серед перерахованих варіантів найбільш надійною моделлю фінансування є виокремлення 50% надходжень від рентної плати за користування радіочастотним ресурсом у спецфонд Держбюджету і цільове спрямовування їх на фінансову підтримку ПАТ «НСТУ». «Запровадження такої моделі фінансування ПАТ «НСТУ» не призведе до відчутного збільшення видатків Державного бюджету, натомість допоможе спеціалізувати частину одного із податків, гарантуючи їх сталість, відповідно до рекомендації Ради Європи», - сказав Вадим Міський.
Оудрюс Сяурусявічус, генеральний директор Литовського суспільного мовника LRT, розповів про схожий період в історії LRT, коли виділення фінансування литовському суспільному мовнику залежало від доброї волі чи настрою політиків. Проте зміна моделі фінансування, оптимізація штату та запровадження системи конкурсів нових проектів, допомогли поступово вирішити цю проблему. «Перший бюджет становив 32 млн євро. Бюджет щороку збільшується потроху, і не може бути меншим, ніж попередній. Це дає стабільність, допомагає планувати майбутнє. Тому в нас і телебачення HD-якості з’явилося, і зарплати зростають, і рейтинги зростають», - зауважив Оудрюс Сяурусявічус. Крім того, він переконаний, що проблема з недофінансуванням суспільного мовника в Україні носить суто політичний характер.
Бергант Бергант, колішній віце-президент Європейської мовної спілки (EBU), та Радка Бетчева, експертка EBU, акцентували увагу на загальних тенденціях, що стосуються Суспільного мовлення у країнах-членах EBU, а саме: проблемах зі збором абонентської плати за Суспільне мовлення (проте, навіть враховуючи цю ситуацію, бюджети Суспільних мовників у країнах-членах EBU значно перевищують бюджет українського Суспільного мовника); скороченні штату Суспільних мовників по всій Європі; стрімкому зростанні довіри до Суспільних мовників та їхньої аудиторії в Європі, а також поступовому зменшенні довіри до інтернет-видань.
Підсумовую свій виступ Радка Бетчева зауважила: «Після всього, що я сьогодні почула, зокрема, про припинення трансляції в квітні, сподіваюсь, що Україна не стане першою країною в Європі без Суспільного мовлення. Якщо Україна хоче співпрацювати з Європейським союзом, то без Суспільного мовлення – це хибний шлях».
Народні депутати України Григорій Шверк, Владислав Севрюков та Ірина Подоляк, які були присутні на заході, зауважили, що керівництву Суспільного - членам правління та членам Наглядової ради, необхідно більше спілкуватися з народними депутатами, проводити зустрічі у фракціях, робити круглі столи не тільки з тими, хто й так розуміє важливість Суспільного мовлення, а з депутатами-мажоритарниками, які не дуже обізнані про цю реформу.
Нагадаємо, що незалежність Суспільного мовника є ключовою вимогою всіх стандартів Ради Європи в цій галузі, а справжня незалежність базується на належному і сталому фінансуванні. Відповідно до стандартів Ради Європи (Рекомендацій КМ 1996 і 2012 рр. і Рекомендації ПАРЄ 2009 р.) модель фінансування повинна відповідати певним принципам: мають існувати надійні і прозорі законодавчі гарантії фінансування суспільного мовлення; повинні працювати запобіжники використання фінансування з метою здійснення редакційного впливу або обмеження інституційної автономії Суспільного мовника; фінансування має здійснюватися на рівні, що відповідає визначеним завданням суспільного мовлення - виконання його місії.
Круглий стіл організовано ПАТ «НСТУ» спільно з Офісом Ради Європи в межах проекту «Зміцнення свободи медіа та створення системи суспільного мовлення в Україні»*, Європейською мовною спілкою, Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, Міністерством інформаційної політики України, громадськими організаціями «Детектор медіа», «Центр демократії та верховенства права» та «Інститут масової інформації».
*Проект Ради Європи «Зміцнення свободи медіа і створення системи Суспільного мовлення в Україні» має на меті зміцнити роль медіа та Суспільного мовлення як інструментів для досягнення консенсусу в суспільстві. Проект впроваджується в межах Плану дій Ради Європи для України на 2015-2017 роки.
Слідкуйте за новинами медійних проектів Офісу Ради Європи в Україні на Facebook: https://www.facebook.com/CoEUPSIS та на Twitter @UkraineCoE
Дізнатись більше інформації можна на сайті Офісу Ради Європи в Україні: https://www.coe.int/en/web/kyiv/freedom-of-media-in-ukraine
Публікації Проекту знаходяться за посиланням: https://issuu.com/mediaprojects_coe