30 серпня Уповноважений Верховної Ради України з прав людини за сприяння проєкту Ради Європи в Україні “Посилення захисту національних меншин, включаючи ромів та мов меншин в Україні” провів онлайн-засідання круглого столу на тему: “Формування та реалізація державної політики щодо захисту прав національних меншин, включаючи ромів, в умовах воєнного стану”*.

Метою заходу було обговорення сучасного стану захисту прав національних меншин та підготовка пропозицій до проєкту Плану Відновлення України, а саме розділу “Права людини”.

“В Офісі Омбудсмана України створено окремий відділ, який буде займатися питаннями національних спільнот та корінних народів. Безумовно, сьогодні найбільшим викликом як для всієї України, так і для національних спільнот є війна. Багато хто з представників національних спільнот вимушені були покинути місця свого компактного проживання, дехто не зміг вирватися з окупації і очікує на повернення України.

Зазнали великих руйнувань і культурні організації нацспільнот, культові споруди, пам’ятники тощо.Яскравим та сумним прикладом цього є Маріуполь, де мешкали греки Приазов’я. Місто вщент зруйноване, як культурний грецький центр “Меотида”, і Маріупольський державний університет”, – зазначив Дмитро Лубінець, відкриваючи засідання круглого столу.

У круглому столі взяли участь 72 представники та представниці національних спільнот, обласних та місцевих органів влади та міжнародних організацій. Долучилися до підготовки зустрічі, зокрема, МБО “Чіріклі” та ГО “Рада національних спільнот України”.

Учасниці та учасники заходу наголосили на важливості обговорення проєкту Плану відновлення України, та зокрема розділу “Прав людини”, а також відзначили, що навіть під час війни держава знаходить можливість проведення обговорень з національними спільнотами.

“Військові дії негативно вплинули на життя представників національних спільнот та корінних народів України, які проживали у східних та південних регіонах України. Частина цих територій нині є тимчасово окупованими, а також там ведуться активні бойові дії. Водночас масове внутрішнє переміщення та виїзд за кордон значно впливає на етнічну самобутність регіонів. Війна посилює вразливість і без того вразливих груп населення, поглиблює нерівність та обмежує можливість рівного доступу до своїх прав та певних послуг”, – наголосила Земфіра Кондур, модераторка зустрічі та керівниця Проєкту Ради Європи “Посилення захисту національних меншин, включаючи ромів та мов меншин в Україні”.

За результатами зустрічі, вдалося виокремити рекомендації та пропозиції до Плану Відновлення України, а саме розділу “Права людини”.

Перепис населення. Це проблема як держави, так і представників національних спільнот. Для планування відновлення Україні вкрай важливо мати точну статистику. Перепис населення має створити широкий профіль не лише етнічної картини, але й демографічної, соціальної та економічної статистики по всій країні, яка є важливою основою для належного управління та прийняття рішень.

Водночас, цей перепис населення варто розглядати не як суто ізольоване національне завдання. Воно повинно мати більш ширшу міжнародну перспективу. Це допоможе геополітичному та геоекономічному позиціонуванню України в майбутньому.

Варто звернути увагу  на такі документи  як наприклад, Дейтонські мирні угоди (Боснія та Герцеговина), Охридська рамкова угода (Македонія та Албанія), Косово.

Охоплення прав та потреб національних спільнот. Червоною лінією в “Плані відновлення України” мають проходити саме права національних спільнот, як частина загальної системи прав людини.

“Важливо, що при практичному плануванні відновлення міст та поселень, не слід планувати окремих резервацій для національних спільнот, особливо ромів. Багато років громадськість боролася за інтегрування, зокрема, коли була реформа місцевого самоврядування. Зараз саме час для цього. Навіть компактне поселення має бути іманентно імплементоване в розбудову всього міста – з такими ж інфраструктурними та комунікаційними можливостями, з такою ж дорогою, опаленням тощо”, – пояснила Лариса Кобелянська, голова Громадської гендерної ради при міжфракційному об'єднанні “Рівні можливості”.

Громадянська підтримка. Для успішної реалізації Плану мають бути створені відповідні інституції та адекватна політична підтримка та підтримка громадянського суспільства. Формального посилання на етнічні проблеми або права меншин недостатньо.

Урядова участь. Пропорційне представництво на урядових посадах, децентралізовані угоди про розподіл повноважень і далекосяжні права на культуру та самобутність забезпечують захист і участь меншин.

Робота з тимчасово окупованими територіями. Наразі дуже важко говорити про права людини та права національних меншин на окупованих територіях. Однак, слід саме сьогодні забезпечити дієвий механізм фіксації злочинів, їх кваліфікації, професійної термінології, щоб не фіксувати ці факти пізніше “заднім числом”.

Важливим також є спрощення процедур для людей без документів – ромів, або тих, хто втратив документи під час руйнації власного будинку.

Крім того, учасники та учасниці заходу наголосили на важливості поширення інформації щодо програми евакуації та гуманітарної підтримки для етнічних груп України з боку їх історичних Батьківщин.

Отже, пропозиції  та рекомендації, озвучені під час заходу, будуть опрацьовані Секретаріатом Уповноваженого з прав людини та спрямовані до Кабінету Міністрів України.

*Інформаційний матеріал підготовлено в рамках проєкту «Посилення захисту національних меншин, включаючи ромів та мови меншин в Україні», який базується на конкретних рекомендаціях двох органів моніторингу Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин та Європейської хартії регіональних мов або мов меншин. Проєкт розпочався у березні 2018 року та є частиною Плану дій Ради Європи для України на 2018-2022 роки.

Думки та позиції, викладені у публікації, не обов’язково відображають офіційну позицію Ради Європи.

Авторка: Яна Радченко