Пане Голово, Генеральний Секретар, Високоповажності, Пані та Панове,

Я надзвичайно вдячний за нагоду виступити перед вами з коротким оглядом Звіту Міжнародної дорадчої групи, що був представлений 31 березня в Києві. Як ви знаєте, Група була створена Генеральним Секретарем і мала початкову роль нагляду за розслідуванням випадків насильства, що мали місце в Києві під час демонстрацій на Майдані у період з листопада 2013 року по лютий 2014 року. Трагічні події, що сталися упродовж цих місяців, призвели до смерті сотні цивільних осіб та 13 офіцерів правоохоронних органів, а тяжкі тілесні ушкодження були завдані набагато більшій кількості людей. Відповідно до Мандату Групи її роль полягала у визначенні, чи відповідало і чи продовжувало відповідати розслідування цих подій вимогам Європейської Конвенції та практиці Європейського суду з прав людини. У загальному вигляді ці вимоги полягають у незалежності, своєчасності, оперативності, адекватності, ефективності такого розслідування, що має здійснюватись із забезпеченням достатнього громадського контролю та залученням потерпілих та їхніх родичів.

Як зазначено у вступі до Звіту Групи, її функція не полягала у проведені розслідування відповідних випадків насильства. Це завдання покладено безпосередньо на слідчі органи України, а саме Генеральну прокуратуру, Міністерство внутрішніх справ та Службу безпеки, які відповідальні за різні кримінальні справи, пов’язані із розслідуванням подій на Майдані. До завдань Групи також не належало здійснення розгляду індивідуальних випадків чи встановлення для власних цілей обставин, що призвели до смертей та завдання тяжких тілесних ушкоджень як  цивільних осіб, так і працівників правоохоронних органів. Її роль, натомість, полягала у визначенні, чи відповідає розслідування подій, що проводиться державними органами, в цілому міжнародним стандартам та, зокрема, вимогам Європейської Конвенції, а також у представленні звіту за результатами її роботи.

Очолювана мною група складалась із трьох членів, якими, крім мене, були пан Володимир Буткевич, колишній колега та суддя Європейського суду з прав людини, та пан Олег Анпілогов, колишній прокурор України. Я також хочу відзначити, що значну як правову, так і адміністративну допомогу Групі надавав Секретаріат Комітету Міністрів та Секретаріат Суду.

Звіт Групи був підготовлений після одержання детальної інформації та матеріалів від основних державних органів, а також низки неурядових організацій в Україні. Така інформація була надана Групі як у вигляді детальних письмових матеріалів, так і під час низки зустрічей з представниками різних зацікавлених сторін, що відбувалися у період з серпня по грудень минулого року в Києві. Проте, Група також намагалася враховувати у своєму Звіті відповідні події, що відбулися до 23 лютого цього року, наскільки їх було можливо прослідкувати із загальнодоступної інформації.

Звіт дуже детальний. У Звіті Група надала  повний опис структури та поточного статусу розслідувань подій на Майдані перед тим, як перейти до оцінки відповідності цих розслідувань міжнародним стандартам.

Перш ніж коротко розглянути основні висновки, яких дійшла Група, дозвольте зробити два зауваження.

По-перше, на самому початку Звіт привертає увагу до дуже реальної проблеми безкарності та браку відповідальності працівників правоохоронних органів в Україні, що протягом останніх кількох років було предметом серйозної критики з боку Європейського суду, а також міжнародних урядових та неурядових установ. Під час своєї роботи в Києві Група, на жаль, відзначила подальші прояви такого усвідомлення безкарності - ці конкретні приклади описані в Звіті. Група була створена Генеральним Секретарем саме на знак визнання необхідності відновлення суспільної довіри до розслідування та, завдяки цьому, для розвіяння громадського невдоволення щодо відсутності відповідальності працівників правоохоронних органів.

По-друге, і це пов’язано з першим зауваженням, Група дійшла до висновку, що розслідування, яке проводиться на національному рівні, у деяких аспектах не відповідає вимогам Конвенції. Однак, дійшовши таких висновків, Група чітко визнала існування дуже вагомих перешкод, з якими зіштовхнулися органи влади, розпочавши розслідування у лютому минулого року – безпрецедентний масштаб та обсяг розслідування подій на Майдані; відсутність будь-якого ефективного розслідування з боку попереднього режиму у перші три місяці, під час демонстрацій на Майдані; значні проблеми, викликані тим, що ключові фігури попереднього уряду залишили Україну, документи були втрачені або загублені, а зброя зникла; відсутність розпізнавальних знаків у працівників правоохоронних органів, що брали участь в насильницьких діях; а також різні завдання, які стояли перед органами в розслідуванні інших серйозні подій, які відбулися після Майдану. Безумовно, це стосується масштабного конфлікту у східних регіонах України, а також розслідування випадків насильства в Одесі у травні минулого року, за яким Група вже розпочала здійснювати нагляд відповідно до свого Мандату.

Однак, як випливає з практики Суду, не дивлячись на ці безперечно серйозні проблеми, органи влади були та залишаються зобов’язані вживати усіх належних заходів для забезпечення відповідності розслідувань статтям 2 та 3 Конвенції. Група з’ясувала, що в декількох аспектах ця вимога не була дотримана. Висновки, викладені у Звіті, необхідно читати в цілому, проте я хочу надати короткий огляд деяких основних результатів роботи Групи.

На думку Групи, незважаючи на численні заклики до запровадження в Україні незалежного та ефективного механізму розслідування злочинів, скоєних працівниками правоохоронних органів, розслідування подій на Майдані відзначились кількома випадками браку незалежності на практиці. Зокрема, на Міністерство внутрішніх справ було покладено розслідування злочинів, що безперечно були вчинені представниками правоохоронних органів, та злочинів, що, як припускається, були скоєні так званими тітушками, не дивлячись на незаперечні докази залучення, підтримки та озброєння тітушок колишніми співробітниками Міністерства.

Крім того, Звіт містить ряд критичних зауважень щодо відсутності ефективного розслідування. На думку Групи, передовсім це наслідок низки недоліків кадрового та ресурсного забезпечення Генеральної прокуратури та розподілу роботи слідчих. Кількість слідчих, що займалися виключно розслідуванням справ, пов’язаних з подіями на Майдані, за оцінками Групи, була цілком недостатньою, а брак спрямованості та наступності внаслідок призначення трьох Генеральних прокурорів  впродовж року, а також усунення двох керівників від розслідування справ, пов’язаних  з подіями на Майдані, на думку Групи, мали серйозний вплив на хід розслідування, його якість та ефективність. Крім того, розподіл справ між Генеральною прокуратурою, з одного боку, та прокуратурою міста Києва і Міністерством внутрішніх справ з іншого, за висновками Групи, був непослідовним і неефективним.

Ефективність розслідувань подій на Майдані, на думку Групи, суттєво залежить від тісної співпраці між органами слідства. Недостатній рівень такої співпраці між Генеральною прокуратурою та двома іншими слідчими органами, на думку Групи, справив значний негативний вплив на ефективність розслідування. Також, на думку Групи, є серйозні підстави вважати, що Міністерство внутрішніх справ неохоче співпрацювало з іншими зацікавленими сторонами, а подекуди і перешкоджало розслідуванню.

Подібний недостатній рівень співпраці був помічений і з боку Служби безпеки України під час розслідування операції з розгону Майдану в лютому минулого року. Хоча й Група з’ясовувала, чи всі заходи були вжиті Генеральною прокуратурою для забезпечення ефективної співпраці з боку двох інших органів, проте, за висновком Групи, основна відповідальність лежить саме на цих двох органах влади.

Погоджуюсь, що ця критика сувора, і, відповідно, викликала сильну реакцію Міністра внутрішніх справ, який заявив, що висновки Групи «дивують і не мають під собою підстав», і висунув низку звинувачень щодо чесності та незалежності Групи. Я не вважаю доречним намагатись детально відповісти на ці заяви. Звіт, на мою думку, повинен говорити сам за себе. Однак, вважаю, що один коментар таки необхідний. Як стає зрозуміло з прочитання Звіту, не Група перша заявила про недостатню співпрацю з боку Міністерства. Про це неодноразово зазначалося в листах, на відкритих прес-конференціях, а також безпосередньо перед Групою представниками Генеральної прокуратури. Саме вони надали Групі приклади недостатньої співпраці, що, на їхню думку, справило серйозний негативний вплив на хід та ефективність розслідування подій на Майдані, зокрема тих, що стосуються смерті та завдання тілесних ушкоджень 20 лютого на вулиці Інститутській. Група зустрічалася з представниками Міністерства декілька разів, хоча й міністр заявив про протилежне. Під час цих зустрічей, а також у своїх письмових запитаннях Група адресувала представникам Міністерства зауваження Генеральної прокуратури. На жаль, як це відзначено у Звіті, задовільної відповіді, яка б розвіяла враження про недостатній рівень співпраці, отримано не було. Зазначається також, що інформація, надана в розпорядження Групи, була застарілою. Стосовно цього у Звіті Група визнала, що події кінця минулого року свідчать про кращу співпрацю і є досить оптимістичними. Однак, як також зазначено в Звіті, ці позитивні зрушення мали місце через 10 місяців після основних подій на Майдані і за цей проміжок часу в межах розслідування було досягнуто незначних результатів.

Група також висловила занепокоєння щодо рішень судів, які, на її думку, підривають ефективність розслідування, пов’язаних з подіями на Майдані і, у більш загальному сенсі, зменшують стримуючий ефект судової системи. Зокрема, рішення Печерського районного суду про звільнення під домашній арешт командира підрозділу Беркуту, якому було висунуто обвинувачення у 39 вбивствах і який зник з моменту свого звільнення, мало серйозний вплив на хід та результат розслідування одного з найтяжчого епізоду насильства на Майдані.

На думку Групи, ці недоліки мали безпосереднім наслідком затягування розслідування випадків насильства органами слідства.

Крім того, на думку Групи, події на Майдані були настільки важливими, що органи державної влади повинні були надати достатньо інформації про розслідування для сприяння їхньому повноцінному громадському контролю. Тут, знову ж таки, було знайдено недоліки. Зокрема, було визнано, що були докладені зусилля для інформування громадськості, однак Група зробила висновок, що координованої інформаційної стратегії між трьома слідчими органами для забезпечення надання впорядкованої та повної інформації про розслідування в цілому узгоджено не було. Також, Група не вважає, що інформація надана громадськості, була достатньою для захисту прав та інтересів потерпілих та їхніх родин.

Розглянувши поточний статус різних проваджень, Група зробила загальний висновок, що в розслідуванні не було досягнуто значних результатів, і, хоча це може певною мірою пояснюватись перешкодами, з якими зіткнулось слідство, недоліки, на які вказала Група, підірвали здатність органів влади встановити обставини злочинів, пов’язаних з Майданом, та  відповідальних осіб.

Я б хотів, однак, завершити свій виступ на дещо стримано-оптимістичній ноті. Група, створена Генеральним Секретарем, є новою й у багатьох розуміннях унікальною моделлю. Повноваження з розслідування залишаються виключно у компетентних національних органів влади, однак хід цього розслідування перебуває під постійним наглядом міжнародного органу. Група хотіла б відзначити не лише співпрацю з боку державних органів в ході здійснення цієї новітньої і вимогливої форми дослідження у дуже складний для країни час, але й щирі, на її думку, зусилля, особливо з боку представників органів прокуратури, докладені з метою більш старанного врахування міжнародних вимог до проведення розслідувань.

У своїх заключних зауваженнях Група привернула увагу до позитивних зрушень упродовж року в плані покращення рівня дотримання міжнародних стандартів. Головним з них стало створення управління спеціальних розслідувань, присвяченого розслідуванню подій на Майдані, до складу якого увійшли представники усіх трьох слідчих органів. Уже також є ознаки прогресу в розслідуванні з часу створення управління. Однак, як зазначено у Звіті, управління було створено багато місяців після подій, які воно мало розслідувати, і наразі невідомо, чи здатне управління вирішити як питання недостатньої незалежності, так і питання браку ефективності розслідування, зазначені в Звіті Групи.

Крім того, Група позитивно оцінила більш активну позицію Верховної Ради цього скликання щодо підвищення якості розслідування подій Майдану та досягнення більш позитивних результатів. Крім того, Група також вітає спільне рішення парламентських комітетів рекомендувати органам влади вжити заходів щодо удосконалення процедури розслідування та про вимогу надання щомісячних звітів, які б містили інформацію про завершення досудового слідства та передачу справ до суду.

Труднощі у розслідування справ, пов’язаних з подіями на Майдані залишаються значними. Уперше виступаючи перед вами, я висловив своє переконання, що саме рішення про створення Групи мало позитивний вплив на утвердження суспільної довіри в тому, що правосуддя буде здійснено. І я досі так вважаю. Крім того, я вважаю, що з огляду на покращення, які вже можна простежити, ці проблеми можна подолати і разом з цим вселити суспільну довіру до розслідування.

Зараз у центрі уваги роботи Групи перебувають події в Одесі у травні минулого року. Мені прикро говорити про те, що сувора публічна критика роботи Групи з нагляду за розслідуванням подій на Майдані з боку Міністра внутрішніх справ не обнадіює і не сприяє нашій роботі. Я щиро сподіваюсь, що незважаючи на таку критику, органи влади будуть у повному обсязі співпрацювати з Групою під час здійснення нею своїх завдань, як про це було заявлено Урядом України під час розширення Мандату Групи на події в Одесі.

Дуже дякую.