ПРОЄКТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ ТА РАДА ЄВРОПИ ПРАЦЮЮТЬ РАЗОМ ДЛЯ ЗМІЦНЕННЯ СВОБОДИ МЕДІА В УКРАЇНІ»

Back Тренінги із режисерської та редакторської сценарної майстерності для редакцій Суспільного, що мовлять мовами нацменшин у регіонах

21 липня стартував цикл онлайн-навчання з режисерської та редакторської сценарної майстерності для представників редакцій Ужгородської, Одеської й Чернівецької філій Суспільного мовника, що виготовляють програми мовами національних меншин.

Організаторами тренінгу є проєкт «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні» у співпраці з Суспільним мовником, а саме Академією суспільного мовлення та Координаційним центром мовлення національних меншин.

Галина Смірнова, керівниця Проєкту «ЄС та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні» зазначила: «Медійні проєкти Ради Європи вже кілька років підтримують напрямок вдосконалення контенту Суспільного мовника з тематики національних меншин. Ми дуже чекали старту цього циклу навчання, адже воно слугуватиме міцним підґрунтям для створення цікавого сучасного контенту з тематики національних меншин».

Навчання відбуватиметься у форматі онлайн-тренінгів, які триватимуть до 13 серпня 2020 року та вестимуть його тренери та консультанти Ради Європи:

Азад Сафаров, журналіст та режисер-документаліст, який співпрацював із CNN, Радіо Свобода, Deutsche Welle, Ukraїner;
Юрій Шилов, режисер, сценарист, член Європейської кіноакадемії, переможець численних кінофестивалів та творчих конкурсів проєктів.

«Ми розпочали підготовку до запуску нового загальноукраїнського проєкту з історіями про національні меншини, який стартує восени. До його продакшену долучаться редакції з різних регіонів. Це онлайн-навчання стане кроком до підвищення якості мовлення для національних спільнот і про них. Азад Сафаров та Юрій Шилов упродовж місяця переглядали програми регіональних редакцій UA: ЗАКАРПАТТЯ, UA: ОДЕСА та UA: БУКОВИНА, які виходять в ефірі. Тренери допоможуть журналістам Суспільного з роботою над помилками, дадуть поради, де і як шукати цікаві історії людей із національних спільнот, а головне — як ці історії переказати телеглядачам», — прокоментувала Анастасія Гудима, керівниця Координаційного центру мовлення національних меншин Суспільного.

Низка стандартів Ради Європи у сфері суспільного мовлення - рекомендації Комітету міністрів та резолюції ПАРЄ - приділяють важливу увагу забезпеченню голосу національних меншин.

Рекомендації передбачають, що Суспільне мовлення має слугувати громадськості в усьому її різноманітті, у тому числі меншинам, які можуть не мати доступу до послуг на комерційному ринку. Також, Суспільне мовлення має надавати можливості різним соціальним групам, у тому числі культурним, мовним, національним, релігійним та іншим меншинам можливості отримувати та розповсюджувати інформацію, виражати себе та обмінюватися ідеями.

Окрім того, суспільні мовники повинні інтегрувати всі спільноти, соціальні верстви та покоління, включно з меншинами, забезпечуючи при цьому повагу до різних ідентичностей та потреб. У цьому контексті слід звертати увагу на контент, що створюється такими групами і для таких груп, а також на доступ цих груп до суспільних медіа, їхню присутність та відображення в контенті.

Нагадаємо, що цього року видано публікацію «Національні меншини і медіа: до порозуміння через толерантність», створену експертами Ради Європи на запит Суспільного мовника і адресовану журналістам Суспільного мовлення та інших медіа. Публікація стане корисною у роботі редакцій, адже вона містить практичні рекомендації щодо висвітлення тематики національних меншин, поради, де шукати інформацію щодо теми з контактною інформацією, словник термінів, а також успішні практики висвітлення тематики національних меншин іншими європейськими суспільними мовниками, зокрема в Німеччині, Великобританії, Фінляндії, Словенії, Хорватії та Бельгії.

Більше інформації про захід на сайті Суспільного мовника: https://corp.suspilne.media/newsdetails/2747

Довідкова інформація: Проєкт «Європейський Союз і Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні» має на меті зміцнити роль медіа, їхню свободу та безпеку, а також суспільне мовлення як інструментів для досягнення консенсусу в українському суспільстві.

Київ, Україна 22 липня 2020

Diminuer la taille du texte
Augmenter la taille du texte
Imprimer la page

ПРО ЩО НАШ ПРОЄКТ?

«Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні» (надалі - Проєкт) є одним із трьох компонентів Спільного Проєкту Європейського Союзу та Ради Європи «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом задля зміцнення прав людини в Україні». Проєкт має на меті зміцнити роль медіа, їхню свободу та безпеку, а також суспільне мовлення як інструментів для досягнення консенсусу в українському суспільстві у відповідності до пріоритетів, зазначених у Плані дій Ради Європи для України на 2018-2021 рр., а також Угоді про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом, що була ратифікована у вересні 2014 року.

Проєкт ставить перед собою шість основних завдань:

Посилення системи Суспільного мовлення в Україні;
Зміцнення місцевих друкованих видань, які пройшли реформу роздержавлення;
Безпека журналістів та боротьба з безкарністю за злочини щодо свободи вираження поглядів, зокрема створення національного механізму швидкого реагування для захисту журналістів;
Ухвалення аудіовізуального законодавства та зміцнення спроможності Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення;
Поліпшення доступу до публічної інформації для медіа та суспільства;
Збалансоване та професійне висвітлення виборів, боротьба з пропагандою та інформаційним безладдям, забезпечення інформаційної безпеки у відповідності до європейських стандартів.

Проєкт є продовженням підтримки реформ у сфері медіа в Україні після завершення проєкту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа, доступу до інформації та посиленням системи Суспільного мовлення в Україні», що впроваджувався з 1 липня 2018 року до 31 серпня 2019 року в межах Плану дій Ради Європи для України на 2018 - 2022 рр.

БЮДЖЕТ ТА ТРИВАЛІСТЬ ПРОЄКТУ

Загальний бюджет Проєкту становить 1 268 000 євро.

Проєкт впроваджується до 9 квітня 2022 року.

СИТУАЦІЯ У СФЕРІ МЕДІА В УКРАЇНІ

Після Євромайдану та Революції Гідності у 2014 році Україна доклала значних зусиль задля відображення європейських стандартів у своїй національній законодавчій базі та практиці у сфері медіа, свободи вираження поглядів та інформаційного суспільства. Ключові реформи були розпочаті, їх основою стало прийняття законодавства про Суспільне мовлення, прозорість медіавласності, реформування державних та комунальних друкованих медіа. Був створений український Суспільний мовник – ПАТ «НСТУ», а також прийняті стратегічні документи для його функціонування, зміцнено його потенціал. Також було розроблено ефективний механізм співпраці України з Платформою Ради Європи щодо безпеки журналістів.

Україна досягла значного прогресу в реформах у сфері медіа. Однак досягнуті результати все ще не є стійкими, і необхідно докласти подальших зусиль для того, щоб забезпечити їхню стабільність.

Незважаючи на значний прогрес досягнутий до цього часу, Суспільний мовник залишається серйозно недофінансованим, а його структура потребує подальшої оптимізації.

У сфері безпеки журналістів у 2018 році зросла кількість нападів на журналістів, тоді як розслідування таких справ залишаються значною мірою неефективними. Вузьке визначення «професійної діяльності журналіста» у Кримінальному кодексі України не охоплює журналістів електронних медіа, блогерів, операторів та інших медіаучасників, а їхній захист залишається проблемою.

На разі розробляється законопроєкт «Про аудіовізуальні послуги». Угода про Асоціацію з Європейським Союзом містить зобов’язання України наблизити своє законодавство у сфері медіа до положень Директиви ЄС щодо аудіовізуальних медіапослуг.

Об’єктивне, збалансоване та неупереджене висвітлення виборів в Україні залишається серйозною проблемою. Політична реклама під час та у період між виборчими процесами, прихована реклама, велика кількість фейкових новин та пропаганди, свобода вираження поглядів та етичні норми для журналістів залишаються топ-темами публічного обговорення.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ПРОЄКТУ

Вдосконалення системи управління Суспільного мовника, яка була б фінансово стабільною та редакційно незалежною для виконання функції суспільного медіа;
Завершення реформи комунальних друкованих видань, зміцнення їх спроможності надавати якісну журналістику на місцевому рівні;
Посилення безпеки медіаучасників завдяки гарантованому законодавством захисту та ефективному національному механізму швидкого реагування для захисту медіаучасників;
Ухвалення і впровадження Закону «Про аудіовізуальні медіапослуги» у відповідності до Директиви ЄС про аудіовізуальні медіапослуги та стандартів Ради Європи, що забезпечує незалежність Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення;
Забезпечення доступу до публічної інформації та прозорості діяльності розпорядників публічної інформації;
Здійснення ефективного регулювання висвітлення виборів у медіа, запровадження механізмів для боротьби з інформаційним безладдям та пропагандою, що в результаті сприятиме збільшенню прозорості виборчого процесу.

ПАРТНЕРИ ПРОЄКТУ

Ключовими партнерами Проєкту є ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (ПАТ «НСТУ»), Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення, Комітет ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики, а також з питань свободи слова, профільні міністерства, Офіс Президента України, Державний комітет телебачення і радіомовлення України, Уповноважений ВРУ з прав людини, правоохоронні органи України, Центральна виборча комісія, навчальні заклади, організації громадянського суспільства, що працюють у сфері медіа, відповідні професійні асоціації та інші.