Back Cистема фінансування українського суспільного мовника ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» у світлі стандартів Ради Європи

Cистема фінансування українського суспільного мовника ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» у світлі стандартів Ради Європи

24 січня 2019 р. у Страсбурзі проведено презентацію Звіту експертів Ради Європи щодо системи фінансування українського суспільного мовника ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» у світлі стандартів Ради Європи. Даний документ підготовлений на запит Комітету ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики. Звіт підготували експерти Ради Європи Маріуш Драгомір, (Угорщина), Таня Кершеван Смоквіна (Словенія) та Віктор Мазярчук (Україна).

 

Результати аналітичної роботи експертів свідчать про те, що в поточній ситуації в Україні життєздатними є два сценарії: «Відправною точкою будь-якого сценарію є те, що фінансування повинно бути достатнім для того, щоб компанія ПАТ “НСТУ” виконувала свою місію суспільного мовника, а також те, що передбачуваність і прозорість цього фінансування повинна бути гарантована. Фінансування не повинно використовуватися, як засіб тиску, винагороди або підпорядкування. За будь-якими формами фінансування повинні стояти надійні, прозорі та дієві гарантії. Слід створити запобіжники, щоб запобігти втручанню як у процесі планування, так і затвердження розміру виділеного фінансування».

Перший запропонований сценарій базується на моделі, яку підтримує Наглядова рада ПАТ “НСТУ”. Для забезпечення стабільного та достатнього фінансування ПАТ “НСТУ” зі спеціального фонду державного бюджету України, що поповнюється за рахунок плати за користування радіочастотним ресурсом, необхідні такі гарантії:
- Відсутність обмеження фінансування внаслідок прив’язки її до відсотків від загального доходу за користування частотою.
- Надання абсолютного пріоритету фінансуванню ПАТ “НСТУ”, заборонивши направляти виділені для цього кошти в Спеціальному фонді на інші цілі, доки не будуть задоволені потреби у фінансуванні ПАТ “НСТУ”.

 

Створення спеціального фонду (що складається з доходів від зборів за користування радіочастотним ресурсом) як нова форму внеску державного бюджету; ця модель є оптимальною, оскільки вона диверсифікує джерела фінансування (хоча вони походять з одного ресурсу), значно послаблюючи вплив влади на скорочення державного асигнування щороку.

 

Сценарій Б базується на вдосконаленій версії поточної моделі фінансування, згідно з якою ПАТ “НСТУ” фінансується із загального фонду Державного бюджету. Чинне законодавство гарантує в бюджеті окрему графу бюджету для фінансування ПАТ “НСТУ”. Однак стаття 14 Закону «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» не була повністю введена в дію, а сума видатків для ПАТ “НСТУ” визначається Урядом на основі наявних коштів державного бюджету.

 

Проте, на думку експертів, цю модель важко реалізувати в реальності: досвід на сьогоднішній момент показав, що із самого початку цією моделлю зловживали для отримання політичної вигоди. З урахуванням змін до законодавства, вона могла б забезпечити стабільне та прогнозоване фінансування, яке потрібне ПАТ “НСТУ” для безперервного розвитку. Втім, ця модель спрацювала б лише за умови зміни політичних практик і культури, і очевидно, що це не відбудеться миттєво.

Отож, на думку експертів-авторів цього звіту, необхідно обрати один із двох запропонованих сценаріїв.

Патрік Пеннінкс (Patrick Penninckx), голова департаменту інформаційного суспільства Ради Європи відкрив та модерував захід.

 

В презентації взяли участь такі учасники та учасниці з України:

  • Тетяна Лебедєва, Голова Наглядової ради ПАТ «НСТУ»;

  • Вадим Міський, секретар Наглядової ради ПАТ «НСТУ»;

  • Інна Гребенюк, членкиня Правління ПАТ «НСТУ»;

  • Родіон Никоненко, член Правління ПАТ«НСТУ»;

  • Григорий Шверк, член Комітету ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики;

  • Юрій Джигир, заступник Міністра фінансів Україні;

  • Віктор Мазярчук, консультант Ради Європи (Україна);

Галина Смірнова, керівниця проекту «Зміцнення свободи медіа, доступу до інформації та посилення системи Суспільного мовлення в Україні».

Також, в заході взяли участь Дмитро Кулеба, Посол, Постійний представник України при Раді Європи; Павло Пушкар, керівник Відділу Департаменту виконання рішень Європейського суду з прав людини Генерального Директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи; Шаїн Аббасов, менеджер проекту «Зміцнення свободи медіа, доступу до інформації та посилення системи Суспільного мовлення в Україні»; Борис Бергант, Радка Бетчева та Джакомо Маццоне, представники Європейської мовної спілки, Оксана Пашенюк, Старша політична радниця Спеціального представника Генерального секретаря Ради Європи в Україні, Олена Пітсун, адміністратор офісу Комісара Ради Європи з прав людини; Сергій Кіраль, депутат-член Делегації України в ПАРЄ та інші учасники та учасниці.

Завантажити звіт англійською та українською.

Київ, Україна 31 січня, 2018
  • Diminuer la taille du texte
  • Augmenter la taille du texte
  • Imprimer la page