4 лютого 2021 року відбулося онлайн-засідання Наглядової ради Проєкту Ради Європи “Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень" (далі – Проєкт), що імплементується в межах Плану дій Ради Європи для України на 2018-2022. Проєкт завершив першу фазу реалізації наприкінці 2020 р. та, за результатами консультацій з органами влади та іншими національними партнерами, розпочав свою другу фазу, що триватиме до 31 грудня 2022 р.

У засіданні Наглядової ради взяли участь основні національні партнери Проєкту, що представляють профільні міністерства, інші державні установи та парламентський комітет, Офіс Верховної Ради України з прав людини, суддівський корпус, установи вищої освіти та підвищення кваліфікації, включно з переміщеними університетами, грантери Проєкту та інші партнерські неурядові організації, а також представники посольств країн, що надають підтримку Плану дій Ради Європи для України.

Під час засідання було представлено результати діяльності Проєкту у 2020 р. та обговорено основні досягнення й виклики першої фази його реалізації. Також було презентовано концепцію другої фази Проєкту та план його роботи на період до кінця 2021 р.

Звертаючись до національних партнерів, Лілія Гретарсдоттір, міжнародна координаторка Проєкту, в. о. Голови Управління з питань незалежних інституцій з прав людини (Рада Європи, м. Страсбург), наголосила на постійній підтримці ініціатив щодо посилення захисту прав людини вимушених переселенців з боку Ради Європи та подякувала національним партнерам за стійку ефективну співпрацю. Олена Литвиненко, в.о. Голови Офісу Ради Європи в Україні, висвітлила роль Проєкту у цілісній діяльності Офісу та підкреслила його спроможність оперативно реагувати на поточні виклики, у тому числі, у зв’язку з пандемією COVID 19.

Інна Голованчук, заступниця Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, коментуючи напрацювання й внесок Проєкту, наголосила: «Головні виклики, які зараз долаються Міністерством і урядом, загалом синхронізовані з діяльністю Проєкту». Прикладом того виступає проблема компенсації громадянам за зруйноване житло, що перебуває у фокусі уваги Міністерства.

Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з дотримання рівних прав і свобод Віктор Іванкевич окремо відзначив вагомий внесок Проєкту у підготовку та презентацію спеціальної доповіді Уповноваженого «Реалізація права внутрішньо переміщених осіб на житло», яка врахувала результати дослідження Проєкту щодо забезпечення житлових прав ВПО та компенсації за зруйноване й пошкоджене житло. Визначаючи напрями подальшої співпраці, доповідач запропонував: "... залучити систему оренди житла шляхом створення відповідного запасу у комунальній власності. Потрібно для цього використати досвід європейських країн, де житло, фактично, здається в оренду і переходить у власність тільки тоді, коли особа має можливість придбати його через банківську систему кредитування".

Коментуючи спільні зусилля у цій надважливій сфері, Сергій Комнатний, Голова правління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», наголосив: “За ці три роки ми провели багато спільних заходів, особисто я і моя команда прийняли участь і більше ніж десяти заходах, які були організовані Радою Європи. Дані заходи дали нам можливість вивчити досвід інших країн в розробці довготривалих рішень для забезпечення житлом ВПО. Ми за цей час змогли модернізувати нормативно-правову базу реалізації державних житлових програм і адаптувати їх під потреби ВПО”.

Євген Котик, перший заступник Міністра соціальної політики України, підсумовуючи результати співпраці з Проєктом, зазначив: "Конфлікт на сході України спричинив серйозні соціальні, політичні та економічні наслідки для Донецької та Луганської областей, що призвело до збільшення рівня вразливості населення. Ми вдячні Раді Європи за зусилля, які докладаються у вирішенні проблем внутрішньо переміщених осіб. Ми розглядаємо проєкт «Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень» як велику підтримку для посилення спроможності ВПО".

Ганна Христова, керівниця Проєкту, підбиваючи якісні та кількісні показники діяльності Проєкту, включно з основними заходами та публікаціями, звернула увагу, що ці результати досягнуто у співпраці з чотирма грантерами Проєкту. Грантова підтримка стосувалась ініціатив, спрямованих на підвищення гендерної чутливості місцевих політик і правової практики, розробку алгоритму оцінки потреб ВПО на місцевому рівні, використання ними інструментів місцевої демократії та вдосконалення мобільного додатку “IDPRights” для захисту прав ВПО.

Олександр Баранов, директор Координаційного центру з надання правової допомоги, у цьому зв’язку додав у своєму коментарі: “В 2020 ми запровадили сервіси, які надавали правову допомогу дистанційно. Це і консультування за допомогою Facebook, Viber, Telegram… Також є корисним додаток «IDPrights” - інформаційний додаток, який розповідає про права громадян”.

Окремо було відзначено активну й продуктивну співпрацю Проєкту із суддівським корпусом на чолі з Верховним Судом (передовсім, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду). Також наголошувалось на підвищенні обізнаності правничої спільноти у європейських стандартах захисту прав людини ВПО та інших осіб, що постраждали від конфлікту, й вирішенні справ на їх користь з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, чому сприяли розробка та впровадження дистанційного HELP курсу з питань внутрішнього переміщення.

У цьому контексті Наталія Шукліна, проректор з науково-дослідної роботи Національної школи суддів України, зазначила: “Без співпраці з Проєктом Ради Європи Національній школі суддів було б дуже складно забезпечити такий рівень підвищення кваліфікації суддів з поновлення прав внутрішньо переселених осіб”. Цей висновок підтвердила й Олена Сібільова, Голова Комітету з підвищення професійної кваліфікації Національної асоціації адвокатів України.

Антон Кориневич, Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим, подякував Проєкту за підтримку переміщених установ, у тому числі й Представництва Президента України в АРК Крим. Цим установам (серед яких - переміщені заклади вищої освіти, науково-дослідні установи, соціальні служби, нотаріальні контори) було надано комп’ютерну та іншу техніку, програмне забезпечення, а також необхідне офісне обладнання.

Наталія Чудаєва, заступниця директора Маріупольського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді міської ради, подякувала Проєкту за системну роботу над зміцненням стійкості громад через підготовку групи психологів, соціальних працівників та волонтерів, які спроможні використовувати методи роботи з травмою при допомозі ВПО та іншому постраждалому населенню.

У підсумку, учасники/ці Наглядової ради Проєкту висловили готовність до подальшої активної співпраці, підтримали у цілому основні ініціативи Проєкту на 2021 р. та домовились найближчим часом додатково спрямувати свої предметні пропозиції до його робочого плану.

Робочий план другої фази Проекту охоплює три основні напрямки. По-перше, необхідно сприяти покращенню законодавчої бази та практики у сфері захисту та відновлення прав ВПО та інших постраждалих від конфлікту громадян. По-друге, слід посилити спроможність місцевої влади забезпечувати потреби ВПО та інших постраждалих від конфлікту осіб. По-третє, важливо впроваджувати цифрові рішення для посилення інтеграції ВПО, реалізації прав постраждалого населення та мінімізації наслідків пандемії.