19 жовтня 2017 року  у Києві відбулася міжнародна конференція «Протидія загрозам життю і безпеці журналістів. Ефективне розслідування злочинів проти свободи вираження поглядів» (далі – конференція). Учасниками конференції стали більше 110 учасників, у тому числі експерти Ради Європи, національні експерти, представники Європейського суду з прав людини, правоохоронних органів, суддівського корпусу, міжнародних організацій, журналісти, медіа-юристи, громадські активісти.

«Напади на журналістів та інших працівників медіа є особливо серйозним порушенням прав людини, оскільки вони шкодять не лише конкретним особам, але й позбавляють інших права отримувати інформацію, таким чином обмежуючи суспільний діалог, який лежить в основі демократичного суспільства», - зауважив Мортен Енберг, голова Офісу Ради Європи в Україні, на відкритті конференції.

Тетяна Ковальчук, заступниця Міністра внутрішніх справ підкреслила: «Роль правоохоронної системи - створити для журналістів соціально-правове середовище для незаангажованої, вільної, професійної, сприятливої роботи преси, а також зробити невідворотними покарання за перешкоджання професійній діяльності журналістів і не допустити насильства щодо представників ЗМІ. Дуже важливо підвищувати обізнаність і правоохоронців, і працівників суддівського корпусу щодо тих змін, що відбуваються у кримінальному та кримінально-процесуальному законодавстві».

Під час заходу учасники та учасниці конференції обговорили поточні проблеми у сфері безпеки журналістів у розрізі останніх рішень Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), – зокрема, у контексті виконання Україною рішення ЄСПЛ у справі «Ґонґадзе проти України». Також предметом дискусії стала ефективність роботи правоохоронних органів у розслідуванні злочинів, вчинених проти журналістів в Україні за останній час.

Валерія Лутковська, Упововажена Верховної Ради України з прав людини,  зазначила: «На прохання Національної спілки журналістів України ми робили запити у прокуратури усіх регіонів України для того, щоб зрозуміти, наскільки ефективними є розслідування тих злочинів, що були вчинені щодо працівників ЗМІ. Маю зазначити, що ситуація не досить оптимістична. Це підстави для того, щоб у черговий раз повернутися до виконання заходів загального характеру у рішенні  Європейського суду з прав людини «Ґонґадзе проти України»  - щодо удосконалення в тому числі практики діяльності правоохоронних органів і судової системи».

Особливу увагу було приділено розслідуванню вбивства журналіста Павла Шеремета. На зауваження головної редакторки видання «Українська правда» Севгіль Мусаєвої про те, що стосовно розслідування цього злочину Національна поліція  з лютого 2017 року не давала прес-конференцій та не інформувала про перебіг слідства, Артем Шевченко, директор Департаменту комунікацій Міністерства внутрішніх справ прокоментував, що оприлюдення будь-якої інформації, тактики слідчих дій, їх анонсування та прогнозування заведе справу у глухий кут. Але разом із тим, під час обміну коментарями та відповідями на запитання, учасники цієї панельної дискусії змогли прояснити для себе додаткові аспекти щодо ходу розслідування справи Павла Шеремета.

Важливою частиною конференції була презентація експертами Ради Європи аналізу українського кримінального законодавства щодо безпеки журналістів, проведеного на запит Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики. Експерти Ради Європи надали рекомендації щодо усунення недоліків у законодавстві та методичних рекомендаціях щодо розслідування злочинів проти журналістів, виданих Генеральною прокуратурою України та Міністерством внутрішніх справ.  Серед найбільш нагальних питань до вирішення – приведення визначень «журналіст» та «журналістська діяльність» українського законодавства у відповідність до стандартів Ради Європи; визнання на законодавчому рівні, проте без надмірного регулювання, інтернет-ЗМІ; запровадження спеціальних механізмів незалежного розслідування злочинів, вчинених проти журналістів тощо.

Конференція організована Проектом Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні» у співпраці із Комітетом ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики, спільно з ГО «Інститут масової інформації».

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Проект Ради Європи «Зміцнення свободи медіа і створення системи Суспільного мовлення в Україні» (Проект) має на меті зміцнити роль медіа та Суспільного мовлення як інструментів для досягнення консенсусу в суспільстві. Проект впроваджується в межах Плану дій Ради Європи для України на 2015-2017 роки.

Слідкуйте за новинами медійних проектів Офісу Ради Європи в Україні  на Facebook: https://www.facebook.com/CoEUPSIS   та на Twitter @UkraineCoE 

Дізнатись більше інформації можна на сайті Офісу Ради Європи в Україні:  https://www.coe.int/en/web/kyiv/freedom-of-media-in-ukraine