3 грудня 2020 року під час 1390-ї зустрічі Комітету Міністрів на рівні заступників міністрів (постійних представників держав-учасниць Ради Європи) розглянули питання виконання Україною рішення Європейського суду з прав людини заходів індивідуального та загального характеру у справі "Ґонґадзе проти України" (заява No. 34056/02). Рішення у справі "Ґонґадзе проти України" було ухвалене Європейський судом з прав людини 8 листопада 2005, після якого ця справа перебуває під постійним наглядом з боку Комітету Міністрів Ради Європи, а Уряд України щорічно звітує про стан виконання вказаних заходів.

Нижче можна ознайомитись із рішенням.

Заступники міністрів    Рішення    CM/Del/Dec(2020)1390/H46-30    3 грудня 2020

Рішення

Заступники

1.         пам’ятаючи про те, що ця справа стосується різних питань, пов'язаних із захистом безпеки журналістів та інших медіаучасників, після неспроможності захистити журналіста, чиє життя було під загрозою, та за відсутності ефективного розслідування його подальшого зникнення та вбивства;

Щодо заходів індивідуального характеру

2.         зазначили з глибоким занепокоєнням, що через 20 років після викрадення та вбивства пана Ґонґадзе провадження досі триває і не було досягнуто відчутного прогресу ані в завершенні касаційного провадження, пов'язаного з паном Пукачем, одним із винуватців вбивства, ані в кримінальному розслідуванні за фактом підбурювання та організації вбивства;

3.       закликали владу України якнайшвидше надати інформацію про результати касаційного провадження стосовно вироку, винесеного пану Пукачу, та висловили сподівання, що це провадження буде швидко завершене, оскільки до Верховного суду воно вже тривало три роки;

4. наполегливо закликали органи державної влади забезпечити швидке завершення розслідування: підбурювання та організацію вбивства відповідно до стандартів Конвенції; запропонували їм надати детальну інформацію про стан та очікувані терміни розслідування, беручи до уваги, серед іншого, його передачу до Державного бюро розслідувань;

Щодо заходів загального характеру

5. взяли до уваги інформацію, включаючи статистичні дані, щодо застосування кримінально-правових положень щодо злочинів проти журналістів, що, однак, остаточно не свідчить про підвищення ефективності розслідувань; також із занепокоєнням відзначили нещодавні звіти та подання неурядових організацій щодо низької кількості таких розслідувань, що призвели до конкретних результатів;

6. таким чином, закликали органи державної влади вжити всіх заходів для того, щоб скарги належним чином реєструвались, ретельно та оперативно розслідувались з метою встановлення будь-яких потенційних зв'язків із журналістською діяльністю, зокрема шляхом всебічного навчання та підвищення обізнаності; регулярно фіксувати хід розслідувань; проаналізувати вплив нової законодавчої бази, щоб визначити, де це доречно, необхідність вживати додаткових цільових заходів; також відмітили створення спеціальної міжвідомчої координаційної групи з питань ефективних розслідувань, закликали органи державної влади зробити її повністю операційною та надати інформацію щодо результатів її роботи.

7. з інтересом відзначили Парламентські слухання щодо безпеки журналістів в Україні, результатом яких стало прийняття вичерпних рекомендацій у цій сфері, закликали органи влади продовжувати впроваджувати ці рекомендації;

8. повторюючи свою стурбованість обмежувальним визначенням поняття “журналіст” в Кримінальному кодексі, ще раз підкреслили, що згідно з Конвенцією українські органи влади зобов'язані застосовувати проактивний підхід щодо погроз та злочинів проти осіб, що реалізують свободу вираження поглядів, незалежно від формального професійного статусу;

9. відзначаючи нещодавню реєстрацію законопроекту, що стосується цього питання, закликав органи влади внести зміни до законодавства відповідно до стандартів Ради Європи, зокрема, Рекомендації CM/Rec(2016) 4 Комітету міністрів Ради Європи державам-учасницям щодо захисту журналістики й безпеки журналістів та інших медіаучасників, не обмежуючи захист лише тими, хто офіційно визнаний журналістами;

10.  що стосується ефективного захисту безпеки журналістів та інших медіаучасників  в Україні, з інтересом відзначили поточну роботу державних органів щодо створення механізму швидкого реагування, включаючи онлайн-платформу, що було б значним кроком вперед, та закликали їх інформувати Комітет про розвиток подій щодо цього питання;

11. привітали розробку навчального курсу для суддів, прокурорів та поліцейських щодо захисту журналістів у співпраці з Радою Європи; закликали владу забезпечити швидке, широке впровадження навчання та продовжувати повною мірою використовувати можливості співпраці з Радою Європи щодо усіх вищезазначених питань, включаючи механізм швидкого реагування, міжвідомчу координаційну групу та зміни до законодавства;

12. запропонували державним органам подати оновлений та консолідований план дій щодо невирішених питань та поточних змін до 1 липня 2021 року з усіх вищезазначених питань.