27 та 28 лютого у Харкові відбувся практичний семінар для редакторів реформованих друкованих місцевих медіа «Як розвивати локальне медіа в сучасних умовах», організований проєктом «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні».

Один з шести пріоритетних напрямів роботи проєкту — підтримка реформованих місцевих друкованих ЗМІ. По-перше, проєкт прагне підвищити рівень дотримання журналістських стандартів, зокрема балансу думок, серед журналістів локальних медіа. По-друге — покращити управління реформованими газетами і допомагати підвищувати їхню економічну стабільність.

«У Харкові ми обговорили питання, що насправді турбують регіональні ЗМІ. А це, насамперед, «лайфхаки» з виживання в сучасному інформаційному просторі, де панує Інтернет. Торкнулися запропонованих законодавчих змін у законопроєкті «Про медіа», обговорили проблеми і можливі рішення щодо співпраці з «Укрпоштою». Головне, що це був прямий відвертий діалог. Я впевнена, що лише у співпраці та у можливості говорити не завжди приємні речі «в обличчя» один одному можна домогтися позитивного результату для всіх сторін», — наголосила Тетяна Циба, голова підкомітету з питань права громадян на інформацію Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова.

У тренінгу взяли участь 30 учасників, здебільшого це редактори локальних друкованих медіа Харківської, Полтавської, Луганської та Донецької областей.

Згідно з дослідженням Kantar TNS щодо споживання медіа, виконаного на замовлення Ради Європи в кінці 2017 року, переважний канал для отримання новин про події місцевого рівня — сарафанне радіо (63%), всеукраїнські канали (28%), регіональні канали, соцмережі і тільки на 5-му місці — місцева преса. Місцева преса зберігає таку ж позицію серед джерел новин про події в області.

Це підтверджує необхідність розвитку місцевих медіа, які були б цікаві громадам та писали про актуальні для них теми.

«Головною проблемою сучасного ринку друкованих ЗМІ є не падіння доходів від проданих накладів і реклами від них, а небажання учасників цього ринку належно впроваджувати інновації», — зазначив у своєму виступі Олег Наливайко, голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України.

Галина Смірнова, керівниця проєкту розповіла, що проєкти Ради Європи підтримували реформу комунальних друкованих ЗМІ з 2015 року, надавали експертизу до законопроєкту про реформування та підтримували проведення обговорення цієї реформи. За три роки, з 2015 до 2018 проведено понад 15 навчальних заходів для більш ніж 400 редакторів. Також проєкти Ради Європи створили онлайн курс «Від комунальних до незалежних медіа: покрокова інструкція для редакторів»[1]. Курс містить розділи про бізнес-планування, як управляти кадрами та фінансами, як монетизувати видання, юридичні аспекти комерційної діяльності. Курс містить лекційну частину, шаблони документів, таблиць для планування тощо. 

Костянтин Григоренко, консультант Ради Європи, видавець газети «Обрії Ізюмщини» зауважив, що для успішної роботи локальних медіа необхідно:

• рухатись у бік цифрових технологій;
• продумувати самостійну доставку газет, не розраховуючи на пошту;
• бути лідерами ринку інформаційних послуг на своїй території.

Діана Дуцик, консультантка Ради Європи, виконавча директорка Українського інституту медіа та комунікації, радила учасникам:

• ретельно вивчати свою аудиторію, щоб краще розуміти її інформацій потреби;
• створювати власний унікальний контент.

Віталій Голубєв, консультант Ради Європи, викладач Національного університету «Острозька академія», керівник школи «Універсального журналіста», рекомендував:

• розвивати сторінки у соціальних мережах не лише локальних видань, а також особисті сторінки редакторів і журналістів, оскільки персональні бренди також допомагають розвивати медіа і залучати аудиторію;
• збирати інформацію про передплатників, читачів та клієнтів у межах дозволених чинним законодавством,
• давати друге життя вже створеним та опублікованим матеріалам шляхом створення нових форматів їх представлення.

Водночас учасники зауважили, що під час тренінгу їм було корисно дізнатися про юридичні аспекти реформованих ЗМІ, нові цифрові майданчики просування видань, зокрема в соціальній мережі Instagram, а також стандарти якісної журналістики.

Нагадаємо, що стандарти Ради Європи наголошують на необхідності дотримання плюралізму і різноманіття в медіа. Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи CM/Rec(2007)2[2] щодо медіа-плюралізму і різноманіття медіа-контенту заохочує держави-учасниці надавати підтримку медіа для збереження плюралізму, зокрема фінансування на основі об’єктивних і незалежних критеріїв, застосовуючи прозорі процедури із забезпеченням незалежного контролю.

Інша рекомендація КМ (2018)1[1][3] щодо медіа-плюралізму і прозорості медіа-власності  закликає держави-учасниці підтримувати створення і фінансування медіа меншин, регіональних і місцевих медіа, неприбуткових медіа громад. Такі медіа мають стати голосом громад.

Рада Європи спільно з Європейським Союзом буде продовжувати допомагати місцевим друкованим ЗМІ ставати якісними та незалежними джерелами новин про місцеві події та людей. Тому проєкт планує проведення серії таких семінарів та візити для обміну досвідом з успішними редакціями.

Додатково:

Проєкт «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні» має на меті зміцнити роль медіа, їхню свободу та безпеку, а також суспільного мовлення як інструментів для досягнення консенсусу в українському суспільстві.