21 липня в режимі відеоконференції відбулося експертне обговорення щодо вдосконалення соціально-орієнтованого законодавства (в контексті виконання рішень Європейського суду з прав людини у групі справ «Юрій Миколайович Іванов проти України» та «Бурмич та інші проти України»), організоване проєктами Ради Європи «Подальша підтримка виконання Україною рішень у контексті статті 6 Європейської конвенції з прав людини», який фінансується Фондом з прав людини, та «Розвиток соціальних прав людини як ключовий чинник сталої демократії в Україні».

У заході взяли участь представники та представниці Верховного Суду, Конституційного Суду України, Верховної Ради України, Секретаріату Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини, Міністерства юстиції України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Пенсійного фонду України, Державної казначейської служби України, громадянського суспільства і міжнародних організацій.

«Цей захід, безумовно, є важливим внеском в реалізацію цілей, завдань, пріоритетів Плану дій Ради Європи для України на 2018-2022 роки. Один з пріоритетів – надання підтримки у виконанні рішень ЄСПЛ і зокрема тих, що охоплюють складну проблему невиконання рішень національних судів, таким чином надаючи підтримку у виконанні статті 6 Європейської Конвенції з прав людини і зобов’язань, які Україна взяла на себе, вступаючи до Ради Європи», – зазначила у вітальному слові Заступниця Голови Офісу Ради Європи в Україні Олена Литвиненко.

Під час дискусії учасники та учасниці заходу обговорили проблемні аспекти соціально-орієнтованого законодавства та його застосування в контексті виконання рішень Європейського суду з прав людини у групі справ Іванов/Бурмич.

«Зрозуміло, що покрити всі аспекти соціального забезпечення прав досить важко. Нам головне зрозуміти, що може зробити Україна з точки зору власного соціального забезпечення. Сподіваюся це дослідження надихне українську владу на зміни соціального законодавства», – презентуючи дослідження «Досвід держав-членів Ради Європи у реалізації заходів, пов’язаних із переглядом соціально-орієнтованого законодавства та впровадження ефективної системи збору та обліку даних щодо соціальних виплат в контексті реалізації загальних заходів на виконання рішень ЄСПЛ у групі справ Іванов/Бурмич», сказав міжнародний експерт проєкту Ради Європи «Подальша підтримка виконання Україною рішень у контексті статті 6 Європейської конвенції з прав людини» Ліліан Апостол.

Також національна експертка проєкту Ради Європи «Розвиток соціальних прав людини як ключовий чинник сталої демократії в Україні» Алла Федорова представила «Висновки щодо проблемних аспектів соціально-орієнтованого законодавства України та рекомендації щодо їхнього усунення», які будуть оновлені і доповнені після експертного обговорення: «Лише отримання достовірної і актуальної інформації у сфері соціального захисту населення України допоможе визначити реальні потреби тих, хто знаходиться у складних життєвих обставинах і потребує допомоги. Такі заходи, як ці, покликані сприяти реформуванню системи соціального захисту», – сказала Алла Федорова.

Серед презентованих рекомендацій:

• Здійснити аналіз та систематизацію всіх виплат, видів допомоги, які провадяться з державного бюджету з визначенням розміру кожної виплати чи допомоги. Невідкладно з завершенням карантинних обмежень розробити додаткові питання для визначення потреб населення та провести перепис населення України.
• У рамках аналізу всіх виплат системи соціального забезпечення з державного бюджету переглянути та скасувати підзаконні нормативно-правові акти, якими передбачено множинні виплати певним категоріям осіб, розглянувши можливість підвищення розміру основної виплати.
• Переглянути систему надання соціальних виплат та передбачити її адресний характер (у період фінансової кризи). По тих виплатах, перехід на адресність яких планується Урядом у майбутньому, встановити часові зобов’язання щодо завершення процесу переходу.
• Передбачити у державному бюджеті на кожен рік чітке балансування запровадженого фінансування для кожної соціальної виплати, передбаченої у чинному законодавстві, з кількістю осіб, які її отримують, та встановленим розміром виплати. У випадку не виділення достатніх ресурсів у Проекті бюджету встановити обов’язковий перегляд та внесення змін до відповідного чинного законодавства щодо зменшення розміру виплати, її скасування/призупинення на недискримінаційній основі (з відповідними роз’ясненнями громадськості).
• Розглянути питання про заборону встановлення додаткових виплат, компенсацій, грошового утримання чи будь-яких соціальних виплат з державного бюджету, що не передбачені чинним законодавством та збільшувати розмір наявних поза межами коштів, закладених у державному бюджеті на поточний рік указами Президента, постановами Кабінету міністрів.
• Переглянути закріплену у багатьох соціальних законах (у зв’язку із внесеними змінами після 2011 р.) можливість КМУ на свій розсуд визначати розмір доплат, виплат певним категоріям осіб виключно в межах передбачених ресурсів Державним бюджетом, Пенсійним фондом; з тим, щоб така дискреція мала можливість бути застосованою тільки для тих категорій уразливих осіб, які вже забезпечені прожитковим мінімумом.
• Розробити із залученням широкого кола фахівців та громадськості методику визначення прожиткового мінімуму, який надасть можливість забезпечити особі її основні базові потреби та гідний рівень життя з урахуванням прийнятих Рекомендацій парламентських слухань на тему: «Проблеми формування прожиткового мінімуму в Україні» від 19 травня 2020 р. Перерахувати прожитковий мінімум за новою методикою та проаналізувати фінансову спроможність держави щодо його гарантування.
• Розглянути доцільність обмеження максимального розміру оплати праці державних службовців, суддів, керівного складу державних підприємств, всіх категорій працівників, які отримують заробітну плату з бюджету, запровадивши прив’язку максимального розміру до певної кількості прожиткових мінімумів.

Керівник управління Департаменту виконання рішень ЄСПЛ Ради Європи Павло Пушкар долучився до обговорення та підкреслив, що питання, які розглядаються, є комплексом зобов’язань України перед Радою Європи, а саме – щодо виконання Європейської конвенції з прав людини та Європейської соціальної хартії. «ЄКПЛ через призму, зокрема, положень ст. 1 Протоколу 1 дуже обмежено регулює питання соціальних прав. Такий обмежений підхід, коли право наявне в національному законодавстві права, але не має механізму його реалізації, як правило визнається Європейським судом таким, що не гарантується ст. 1 Протоколу 1», – наголосив він.

За результатами обговорення учасники та учасниці сформулювали рекомендації щодо усунення ідентифікованих проблем, як шляхом внесення змін до національного законодавства, так і шляхом вдосконалення судової та адміністративної практик.

Супровідні документи заходу доступні українською і англійською мовами.

Відео заходу доступне за посиланням.

Захід організовано спільно проєктом Ради Європи «Подальша підтримка виконання Україною рішень у контексті статті 6 Європейської конвенції з прав людини», який фінансується Фондом з прав людини, та проєктом Ради Європи «Розвиток соціальних прав людини як ключовий чинник сталої демократії в Україні».