Back Доступ до архівів є частиною права на інформацію та потребує досконалішого регулювання в Україні

Доступ до архівів є частиною права на інформацію та потребує досконалішого регулювання в Україні

15 листопада у Києві відбулася Міжнародна конференція «Доступ до архівів як частина права на інформацію», що поклала початок дискусії про реформування роботи українських архівів та забезпечення безперешкодного доступу громадян до архівної інформації.

«Архіви дають відповідь на найпроблемніші питання, а Україна сьогодні шукає відповіді на ці питання. Сьогодні ми бачимо, як багато конфліктів у світі починаються саме із проблемних речей історії. І протистояти цьому можна тільки конкретними випадками, які можна знайти в архівах. Той, хто володіє архівом, той володіє правом на історичну пам'ять та історичний міф, в тому числі політичної реальності. І тому це є надважливим питанням, яке, очевидно, сьогодні не достатньо ефективно працює», - зауважила Вікторія Сюмар, голова Комітету ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики, відкриваючи захід.

З ухваленням у 2011 році Закону України «Про доступ до публічної інформації» та нової редакції Закону України «Про інформацію» в Україні була створена нова система, що дозволила будь-якій особі отримувати інформацію, що знаходиться у розпорядженні органів влади. У той же час архівне законодавство, попри формальне право на доступ до документів національного архівного фонду, не забезпечує українцям безперешкодного доступу до архівів, особливо з урахуванням уже буденних електронних технологій та по суті обмежує закладене у законі про доступ право на інформацію.

«Архіви – це інформація і ця інформація повинна бути відкритою, незалежно від того, яка дата стоїть на документі. Архіви  - це інформація, яка а) може мати вагомий суспільний інтерес, і тому вона повинна бути доступною суспільству; б) це не тільки персональні дані, це й вагома історія, яка потрібна для того, щоб розвивати критичне мислення», - зазначила Тетяна Олексіюк, заступниця директора ГО «Центр демократії та верховенства права».

Під час конференції українські та закордонні експерти розглянули досвід європейських країн зі прогресивними підходами до архівної справи (Чехія, Польща, Латвія), а також обговорили проблеми українських архівів. Зокрема, експерти звернули увагу учасників конференції на відсутність уваги з боку держави до архівної сфери в Україні, низьку оплату праці, відсутність системного оцифрування копій архівних документів, нестачу приміщень, високу вартість копіювання та радянську основу самої структури системи архівних установ, що у комплексі негативно впливає на забезпечення доступу до архівних документів та реалізацію права на інформацію загалом. До прикладу, вартість здійснення фотокопіювання власною технікою одного документу у Центральному державному історичному архіві України у Києві коштує 41,43 грн., натомість у Польщі це можна зробити безкоштовно.

«Архів - це культурна спадщина, це культурне право кожної особи. Сподіваємося, що дорожня карта змін у сфері архівів, яку планується розробити за результатами цієї конференції, буде суттєвим кроком назустріч позитивним зрушенням у сфері доступу до українських архівів відповідно до європейських стандартів», - підкреслила Олена Литвиненко, заступник Голови Офісу Ради Європи в Україні.

Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи R (2000) 13 чітко вказує на те, що доступ до публічних архівів є правом. У політичній системі, яка поважає демократичні цінності, це право повинно надаватися всім користувачам, а законодавство, що забезпечує таке право, повинно бути скоординованим і приведеним у гармонію з законами, що стосуються споріднених сфер, зокрема з тими, які стосуються доступу до інформації, що перебуває у володінні державних органів і тими, які стосуються захисту персональних даних. Аналогічної позиції дотримується і Міжнародна рада архівів у своїх принципах.

В Україні наріжним каменем змін є реформування законодавства для гарантування вільного доступу до архівів громадянам. Удосконалення законодавства, що має використати принципи доступу до публічної інформації, а саме простий доступ, відсутність відповідальності архівіста за подальше використання архівної інформації, вилучення норм, які прямо не відповідають законодавству у сфері захисту персональних даних та авторських прав, узгодження з законом про доступ до публічної інформації, має стати першим і важливим кроком такої реформи.

Захід організовано проектом Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні» в Україні у співпраці з Секретаріатом Уповноваженого ВРУ з прав людини та ГО «Центр демократії та верховенства права»  (ЦЕДЕМ).

 *Проект Ради Європи «Зміцнення свободи медіа і створення системи Суспільного мовлення в Україні» (Проект) має на меті зміцнити роль медіа та Суспільного мовлення як інструментів для досягнення консенсусу в суспільстві. Проект впроваджується в межах Плану дій Ради Європи для України на 2015-2017 роки.

Слідкуйте за новинами медійних проектів Офісу Ради Європи в Україні  на Facebook: https://www.facebook.com/CoEUPSIS   та на Twitter @UkraineCoE 

Дізнатись більше інформації можна на сайті Офісу Ради Європи в Україні:  https://www.coe.int/en/web/kyiv/freedom-of-media-in-ukraine

Публікації Проекту знаходяться за посиланням: https://issuu.com/mediaprojects_coe

Київ, Україна 23 листопада 2017
  • Diminuer la taille du texte
  • Augmenter la taille du texte
  • Imprimer la page