Back “Orange the World: ПРИПИНИТИ НАСИЛЬСТВО ЩОДО ЖІНОК НЕГАЙНО!”: Спільна заява до Міжнародного дня боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок – 25 листопада, та кампанії 16 днів активізму проти ґендерно зумовленого насильства, 2021

“Orange the World: ПРИПИНИТИ НАСИЛЬСТВО ЩОДО ЖІНОК НЕГАЙНО!”: Спільна заява до Міжнародного дня боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок – 25 листопада, та кампанії 16 днів активізму проти ґендерно зумовленого насильства, 2021

“Orange the World: ПРИПИНИТИ НАСИЛЬСТВО ЩОДО ЖІНОК НЕГАЙНО!”

Спільна заява до Міжнародного дня боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок – 25 листопада, та кампанії 16 днів активізму проти ґендерно зумовленого насильства, 2021

Представництво ЄС в Україні, Консультативна місія ЄС з реформування цивільного сектору безпеки в Україні (КМЄС), Oфіс Ради Європи в Україні спільно з посольствами Бельгії, Канади, Хорватії, Кіпру, Чеської Республіки, Данії, Естонії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Угорщини, Італії, Люксембургу, Нідерландів, Норвегії, Португалії, Румунії, Словенії, Іспанії, Швеції, Швейцарії та Великобританії, а також Офісом Координаторки системи ООН в Україні та Представництвом Європейського Інвестиційного Банку в Україні з нагоди Міжнародного дня боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок 25 листопада та кампанії 16 днів активізму проти ґендерно зумовленого насильства, підтверджують відданість справі захисту права жінок і дівчат в Україні жити вільним від насильства життям.

Цьогоріч Міжнародна кампанія 16 днів активізму відзначає своє 30-річчя. Як би ми не бажали, щоб у цій Кампанії більше не було потреби, реальність є іншою, на жаль.

Дослідження доводять, 67% жінок в Україні зазнавали психологічного, фізичного чи сексуального насильства з боку партнера чи іншої особи, починаючи з 15-річного віку. Найчастіше винуватцями є статеві партнери. Наведені цифри не відображають вплив пандемії COVID-19, яка посприяла загостренню усіх чинників, що призводять до насильства щодо жінок і дівчат, включаючи безробіття та бідність, і посилила дію багатьох із першопричин, таких як ґендерні стереотипи та згубні соціальні норми.

Затвердження у цьому році Національної стратегії у сфері прав людини та Плану дій з її реалізації в Україні є важливою складової боротьби з ґендерно зумовленим насильством. У рамках Стратегії Україна бере на себе зобов’язання щодо вдосконалення законодавства із протидії ґендерно зумовленому насильству, а також підвищення ефективності розслідувань та систем допомоги жертвам.

Ми закликаємо до ратифікації Конвенції Ради Європи про запобігання та боротьбу з насильством щодо жінок і домашнім насильством, також відому як Стамбульська конвенція, яка підсилить імплементацію національного законодавства про насильство щодо жінок та домашнє насильство.

Ратифікація Стамбульської конвенції спонукатиме Україну вживати подальших заходів для запобігання насильству над жінками, захисту жертв, притягнення до відповідальності винних і, загалом, до прийняття комплексної політики для припинення цього порушення прав людини. Ми також визнаємо та підтримуємо зусилля українських жіночих організацій, які відстоюють необхідність ратифікації Стамбульської конвенції.

Значна частина винних не вважають власну насильницьку поведінку злочином. Вони радше сприймають її як «нормальну», звинувачують жертву в провокуванні такої насильницької та образливої поведінки та не визнають свою провину. Отже, сприяння ґендерній рівності та боротьба з ґендерними стереотипами та сексизмом є ключовими елементами припинення ґендерно зумовленого насильства щодо жінок. Варто зазначити, що кількість випадків ґендерно зумовленого насильства традиційно занижується в офіційних звітах. Коли ж такі випадки належним чином оформлені протоколами та передаються до судових установ, рівень обвинувальних вироків є дуже низьким.

У червні 2019 року Міжнародна організація праці (МОП) прийняла Конвенцію № 190 про викорінення насильства, у тому числі ґендерно зумовленого насильства, та домагань у сфері праці.  Ми закликаємо Україну ратифікувати цю Конвенцію.

Зазначається, що звинувачення жертви та складність доведення домагань у суді є найбільшими перешкодами в боротьбі із сексуальними домаганнями на робочому місці.

Ми визнаємо, що (сексуальні) домагання, ґендерні стереотипи та сексизм на роботі, як і ґендерне насильство щодо жінок є вирішальними факторами, які стримують жінок не лише в кар’єрному зростанні, але й у всіх аспектах життя. Тому ми закликаємо державні органи України посилити відповідні системи запобігання та реагування.

Ми прагнемо покласти край насильству щодо жінок і закликаємо Україну об’єднати з нами зусилля. Настав час покласти край ґендерно зумовленому насильству і рухатися до відповідальності.

Київ, Україна 25 листопада 2021
  • Diminuer la taille du texte
  • Augmenter la taille du texte
  • Imprimer la page