Сексизм:
Помітити.
Назвати.
Припинити.
#StopSexism #MeToo
 

Сексизм - це будь-який прояв поведінки (у вигляді дії, слова, зображення чи жесту), який ґрунтується на думці про те, що деякі люди, здебільшого жінки, є неповноцінними через свою стать.

 

Сексизм шкідливий. Він породжує відчуття нікчемності, самоцензуру, схильність до втечі від проблем, зміни у поведінці та погіршення здоров'я. Сексизм лежить в основі ґендерної нерівності. Він негативно впливає здебільшого на жінок і дівчат.

 

Сексизм присутній у всіх сферах життя.

 

63% журналісток стикаються зі словесним насильством

 

Жінки витрачають на хатню роботу майже вдвічі більше часу, ніж чоловіки (у країнах- членах Організації Економічного Співробітництва та Розвитку (ОЕСР)

 

80% жінок зазначали, що зіткнулися з такими явищами як "менсплейнінг" (зневажливе пояснення з боку чоловіків, що ґрунтується на уявленнях про жіночу некомпетентність) та "ментераптінг" (перебивання жінок чоловіками, обумовлене ґендерною зневагою на роботі)

 

Чоловіки в 75% випадків є джерелами та героями новин у Європі

 

У Великій Британії 66% опитаних 16-18-річних дівчат стали жертвами або свідками використання сексистської лексики в школі

 

59% жінок в Амстердамі повідомляли про домагання до них на вулицях у тому чи іншому вигляді

 

У Франції 50% молодих жінок нещодавно відчули несправедливість чи приниження через свою стать

 

Дослідження, проведене в Сербії, показало, що у цій країні 76% жінок у сфері бізнесу відчувають до себе не настільки серйозне ставлення, як до чоловіків.

 

Насильство іноді
починається з жарту

Окремі акти сексизму можуть здаватися нешкідливими, але, взяті разом, вони утворюють атмосферу залякування, страху та невпевненості. Це призводить до толерування насильства, переважно стосовно жінок і дівчат.

 

Саме тому Рада Європи вирішила
ухвалити Рекомендацію із запобігання
та боротьби з сексизмом.

 
 
 

Здебільшого сексизм вражає жінок.
Від нього можуть страждати й чоловіки
та хлопці, якщо вони не відповідають
стереотипним ґендерним ролям.

 

Негативний вплив сексизму може бути ще шкідливішим стосовно деяких жінок і чоловіків через їх національність, вік, інвалідність, соціальне походження, релігію, ґендерну ідентичність, сексуальну орієнтацію чи інші чинники.

 

Деякі групи жінок, як-от молоді жінки, політикині, журналістки ч
и громадські активістки, є особливими мішенями для сексизму.

 
%

жінок, обраних до Парламенту, були мішенями сексистських нападів у соціальних мережах.

 

Помітити. Назвати. Припинити.

 

Мова та спілкування

Приклади сексистської мови та спілкування:

Узагальнене використання чоловічого роду мовцем ("він/його/йому", говорячи про невідому особу). Обкладинка публікації із зображенням лише чоловіків. Називання жінки за чоловічим родом її професії. Інформаційна кампанія, що включає недоречне зображення оголеного тіла. Реклама, де чоловік показує жінці, як користуватися пральною машиною.

Чому з цим потрібно боротися?

Мова та спілкування мають значення, оскільки через них люди стають чи не стають відомими, їх внесок у суспільство визнають або применшують. Наша мова формує мислення, а спосіб мислення впливає на наші дії. Ґендерно “сліпа” чи дискримінаційна мова зміцнює сексистське ставлення чи поведінку.

Як запобігти цьому?

Звертаючись до змішаної аудиторії, використовуйте одночасно жіночий і чоловічий роди. Робіть моніторинг ваших публічних повідомлень для забезпечення використання в них ґендерно чутливої лексики й зображень. Розробляйте посібники щодо ґендерно чутливого спілкування для різних аудиторій. Заохочуйте дослідження в цій сфері.

ЗМІ, Інтернет і соціальні мережі

Приклади сексизму в ЗМІ:

Сексуально забарвлене зображення жінок у ЗМІ. Телешоу за участі лише чоловіків. Репортаж у ЗМІ про насильство щодо жінок, у якому звинувачують жертву. Журналісти, здебільшого жінки, отримують у соціальних мережах коментарі про їх зовнішність, а не про тему, яку вони обговорюють. Інтернет-застосунки, що надсилають деякі оголошення про вакансії лише чоловікам через те, що алгоритми побудовані в дискримінаційний спосіб.

Чому з цим потрібно боротися?

Бомбардування сексистськими повідомленнями в ЗМІ впливає на дітей, і не лише на них. Такі повідомлення обмежують їх можливості вибору в житті. Вони справляють враження, що чоловіки є хранителями знань і сили, а жінки - об'єктами, а тому їх зовнішність можна без проблем коментувати. Онлайн-сексизм витісняє жінок з онлайн-простору. Онлайн-сексизм може завдати абсолютно реальної шкоди. Образи або насмішки над людиною в Інтернеті залишають по собі постійний цифровий запис, який можна пізніше поширювати та який складно стерти.

Як запобігти цьому?

Прийняти законодавство про ґендерну рівність у ЗМІ. Навчити ЗМІ та фахівців у сфері комунікації принципів ґендерної рівності. Забезпечити збалансоване представлення в ЗМІ жінок і чоловіків із розмаїтими та не стереотипними ролями. Заохочувати рекламу, що, замість посилення ґендерних стереотипів, обіграє їх та підвищує обізнаність щодо них. Забезпечити навчання у сфері цифрової грамотності, особливо для молоді та дітей. Юридично визначити й криміналізувати сексистську мову ворожнечі (в Інтернеті). Впровадити спеціальні служби з надання порад щодо боротьби з онлайн-сексизмом.

Робоче місце

Приклади сексизму на робочому місці:

Практика неофіційного позбавлення жінок, які мають дітей, можливості кар'єрного зростання. Ігнорування жінок на нарадах, привласнення їх досягнень чи примушування їх мовчати. Перевага чоловікові, а не жінці під час призначення на керівну посаду через, нібито, некомпетентність жінки. Недоречні коментарі про зовнішність чи вбрання (які підривають авторитет жінок як фахівців). Принизливі коментарі щодо чоловіків, які беруть на себе ролі родинного піклування. "Менсплейнінг".

Чому з цим потрібно боротися?

Сексизм на робочому місці підриває ефективність роботи його жертв, а також їх почуття спільної причетності. Якщо жінку примушують мовчати сексистськими засобами, це означає, що її ідеї чи таланти ігнорують і не використовують повною мірою. Применшувальні коментарі породжують атмосферу залякування/придушення щодо тих, хто стикається з ними, і можуть переростати в насильство/домагання. У жертв може розвинутися високий рівень тривожності, вони можуть стати схильними до сплесків емоцій і депресії. У ширшому сенсі сексизм призводить до нижчої заробітної плати та звуження можливостей для тих, хто з ним стикається.

Як запобігти цьому?

Прийняти та впровадити кодекси етики, які визначатимуть сексистську поведінку і запобігатимуть їй шляхом навчання. Запровадити механізми подання скарг, дисциплінарні заходи й послуги підтримки. Керівники повинні задекларувати та продемонструвати рішучість у боротьбі з сексизмом.

Державний сектор

Приклади сексизму в державному секторі:

Сексуально забарвлені коментарі чи коментарі про зовнішність або сімейний стан політиків, найчастіше жінок, зокрема в парламенті. Коментарі про сексуальну орієнтацію чи зовнішність клієнтів з боку працівників державних служб. Сексистські ілюстрації/виставлення зображень оголених жінок у робочому просторі державних установ (наприклад, у кімнатах персоналу в лікарнях). Коментарі про зовнішність жінок у громадських місцях, зокрема в громадському транспорті.

Чому з цим потрібно боротися?

Державний сектор зобов'язаний бути прикладом для інших. Сексизм дуже поширений у парламентах, при цьому він обмежує можливості та свободу жінок, незалежно від того, чи вони займають виборні посади чи є найманими працівницями. Сексизм шкодить рівному доступу до державних послуг. Сексизм у громадських місцях обмежує свободу пересування жінок. Сексизм може призвести до насильства і створити дискримінаційне середовище, в якому переважно жінки стикаються з перешкодами щодо їхньої повноцінної участі у громадському житті.

Як запобігти цьому?

Навчати працівників. Запровадити кодекси етики, механізми подання скарг, дисциплінарні заходи й послуги підтримки. Вжити заходів з підвищення обізнаності, таких як посібники або плакати в громадських місцях з роз'ясненням, що таке сексизм. Заохочувати ґендерний баланс у процесі прийняття рішень. Заохочувати дослідження та збирання даних щодо цього питання.

Сфера юстиції

Приклади сексизму в сфері юстиції:

Суддя, що натякає жертві сексуального насильства про те, що вона "сама напросилась". Юрист, що коментує зовнішність колеги жіночої статі. Поліцейський, що не сприймає серйозно звинувачення в насильстві щодо жінок чи применшує його значення.

Чому з цим потрібно боротися?

Така поведінка може призвести до того, що жертва відмовиться від звинувачень. Вона породжує недовіру до системи правосуддя. Вона може призвести до вироків, винесених на підставі непоінформованості. Вона принижує жінок і може відштовхнути їх від опанування юридичних професій.

Як запобігти цьому?

Запровадити політику щодо рівного доступу жінок до правосуддя. Навчати юристів і правоохоронців. Зруйнувати стереотипи у судовій практиці шляхом проведення кампаній з підвищення обізнаності. Забезпечити винесення суджень фахівцями на основі фактів, поведінки кривдника й контексту справи, а не, для прикладу, вбрання жертви.

Сфера освіти

Приклади сексизму в сфері освіти:

Підручники зі стереотипними зображеннями жінок/чоловіків, хлопців/дівчат. Підручники не згадують письменниць, історичних чи культурних постатей жіночої статі. Консультації з питань кар'єри й освіти відбивають охоту до нестереотипної кар'єри чи освіти. Викладачі коментують зовнішність учнів/студентів/колег. Сексуально забарвлені коментарі про дівчат. Залякування учнів/студентів, які не відповідають нормі, з боку інших учнів/студентів чи освітян. Відсутність обізнаності/протоколів дій/реакцій у відповідь на подібну сексистську поведінку.

Чому з цим потрібно боротися?

Зміст освітніх матеріалів і поведінка освітян значно впливають на погляди й поведінку тих, хто навчається. Атмосфера сексизму в навчальних закладах негативно впливає на досягнення учнів/студентів. Сексизм в освіті може обмежувати майбутній вибір особою кар'єри та способу життя.

Як запобігти цьому?

Впровадити політичні стратегії та законодавчі зміни щодо ґендерної рівності в освіті. Переглянути підручники з метою забезпечення відсутності в них сексизму й зображення ними як жінок, так і чоловіків у нестереотипних ролях. Забезпечити представлення у підручниках та навчальних програмах науковців, митців, спортсменів, лідерів та політиків жіночої статі. Забезпечити викладання історії жінок. Забезпечити доступність механізмів подання скарг. Навчити питанням ґендерної рівності та статевому вихованню (зокрема, питанням згоди й особистих кордонів). Навчити освітян тому, що таке приховане упередження.

Культура та спорт

Приклади сексизму в культурі та спорті:

Спортсменок зображено в ЗМІ відповідно до їх сімейної ролі, а не навичок і сильних сторін. Применшення спортивних досягнень жінок. Приниження чоловіків, які займаються "жіночим" спортом. Жінки в сексуальному вбранні як "прикраса" під час культурних чи спортивних заходів. Відсутність робіт жінок на мистецьких виставках. Дефіцит значущих ролей для жінок у кіно і практична відсутність ролей для актрис старшого віку. Дефіцит фінансування виробництва фільму, де жінка грає роль лідера. Недофінансування мистецтва, яке творять жінки.

Чому з цим потрібно боротися?

Культура та спорт формують людські погляди. Стереотипне зображення жінок та чоловіків підживлює ґендерні стереотипи. Коли у цих сферах знаними є переважно чоловіки, це впливає на сприйняття жінок як потенційних мисткинь або спортсменок і звужує коло рольових моделей для дітей і молоді. Ґендерні стереотипи обмежують можливості жінок/чоловіків і дівчат/хлопців у виборі виду спорту, що не вважається "жіночим" або "чоловічим", а це призводить до самоцензури. В обох сферах сексизм веде до нижчої заробітної платні й звуження можливостей для його жертв.

Як запобігти цьому?

Заходи з заохочення творчої роботи жінок і врахування ґендерної проблематики в культурній та спортивній політиці (стипендії, виставки, навчання, надання простору/семінари). Забезпечити краще й ширше висвітлення в ЗМІ жіночих видів спорту й мистецтва. Заохочувати спонсорів до підтримки жіночого мистецтва та спорту. Ухвалити кодекси етики з метою запобігання сексистській поведінці, із включенням до них положень щодо дисциплінарних заходів у спортивних федераціях. Заохотити провідних діячів і діячок спорту і культури до виступів проти сексизму та проведення кампаній з викриття насильства в спорті й сексистської мови ненависті.

Приватна сфера

Приклади сексизму в приватній сфері:

Жінки виконують більше неоплачуваної роботи з догляду і хатніх справ, ніж чоловіки. Для прикладу, лише жінки допомагають мити посуд після святкової вечері. Сексистські жарти між друзями. Систематичні пропозиції "жіночих" і "чоловічих" іграшок дівчаткам/хлопчикам. Хлопців заохочують рухатися й ризикувати, а дівчаток - бути лагідними і слухняними. Використання таких висловів, як "бігає немов дівчинка" чи "хлопці завжди будуть хлопцями".

Чому з цим потрібно боротися?

Неоплачувана робота впливає на участь жінок у ринку праці, на їхню економічну незалежність, а також участь у спортивних заходах і дозвіллі. Іграшки (як-от мінікухня чи будівельна гра) впливають на ґендерні ролі та майбутній вибір освіти й кар'єри. Сексистські жарти можуть залякувати й змушувати людей мовчати, вони применшують важливість недопущення сексистської поведінки.

Як запобігти цьому?

Заходи з підвищення обізнаності та дослідження щодо впливу і розподілу неоплачуваної роботи між жінками й чоловіками. Заходи з гармонізації приватного й робочого життя для всіх. Заохочення іграшок, які не асоціюються зі статтю. Заохочення хлопчиків і дівчаток до участі в домашніх справах. Надання дівчаткам простору й свободи в іграх, можливості пробувати себе й бути собою.