8^th COUNCIL OF EUROPE
CONFERENCE OF MINISTERS RESPONSIBLE FOR MIGRATION AFFAIRS

Kyiv, 4-5 September 2008

Economic migration, social cohesion
and development: towards an integrated approach



Mrs Lyudmyla Denysova, Minister of Labour and
Social Policy, Ukraine

Text in Ukrainian

Шановний пане головуючий !
Шановні пані та панове - учасники конференції!

Тема сьогоднішньої конференції є актуальною для України, оскільки економічна міграція в країні набула загальнодержавного характеру, стала засобом заробітку для багатьох громадян нашої держави та має усталену тенденцію.
Участь України у цьому процесі обумовлюється поєднанням зовнішніх чинників трудових міграцій з боку країн-роботодавців та внутрішніх чинників соціально-економічного розвитку України. Зовнішніми причинами трудових міграцій громадян України виступає ємний ринок праці західних країн та приваблива матеріальна оцінка трудової діяльності. Причому, демографічні чинники свідчать про постійне зростання попиту розвинутих країн на працю іноземців.
Серед внутрішніх причин трудових міграцій українських громадян – незадоволений попит на роботу всередині країни, неадекватно низька оцінка робочої сили.
Слід зазначити, що сприйняття трудових міграцій в українському суспільстві є неоднозначним. З одного боку, у трудящих мігрантів – громадян України є можливість використати свою робочу силу і мати за це пристойну винагороду. З іншого боку, держава, яка поки що не в змозі запропонувати своїм громадянам належні робочі місця, має зовнішнє фінансове джерело формування національного багатства.

За різними експертними оцінками зараз за кордоном працює 3 млн. громадян України.
Державна міграційна політика України в сфері трудової міграції є складовою державної політики зайнятості населення. Ця політика реалізується через формування сучасного, мобільного внутрішнього ринку праці. Привабливість ринку праці є одним із найвагоміших чинників регулювання трудової міграції, оскільки визначає активність міграційних переміщень.

Ситуація на ринку праці за останні роки дозволяє зробити достатньо оптимістичний висновок щодо чинників, які спричиняють зовнішні трудові міграції. Завдяки економічному зростанню та проведенню послідовної активної політики сприяння зайнятості населення сформовано позитивну тенденцію до поліпшення ситуації на ринку праці, яка намітилась у попередні роки. Вона характеризується зростанням зайнятості та зменшенням безробіття населення країни.
За даними Держкомстату України упродовж 2001 — 2007 років чисельність зайнятого населення віком 15 — 70 років збільшилась на 930 тис. чол. і становила 20,9 млн. чол., рівень зайнятості населення зазначеної вікової групи зріс до 58,7 відсотка.
Чисельність безробітного населення за методологією Міжнародної організації праці віком 15 – 70 років за означений період зменшилась на 1 млн. чол. і в 2007 році становила 1,42 млн. чол.
Рівень безробіття населення, який визначений за означеною методологією знизився на 4,5 відсотка і становить 6,4 відсотка економічно активного населення зазначеної вікової групи.
Окрім застосування економічних важелів, державне регулювання трудових міграцій громадян України здійснюється шляхом застосування адміністративних механізмів, таких як:
- приєднання до багатосторонніх міжнародних правових актів щодо захисту прав трудящих-мігрантів;
- укладення двосторонніх міждержавних Угод щодо трудових міграцій;
- створення сприятливих умов щодо переміщення трудових мігрантів через кордон та перебування у країні працевлаштування.

Економічна міграція є складовою міжнародного ринку праці, який постійно генерує умови для міжнародного перерозподілу працездатного населення. Правові аспекти цих переміщень врегульовує низка міжнародних договорів з питань соціального захисту трудящих-мігрантів.
З метою створення громадянам України умов для зайняття трудовою діяльністю за кордоном Україна приєдналася до декількох міжнародних Угод, зокрема, Гаазької конвенції 1961 року, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами 1994 року, якою визначено, що статус українських громадян, які на законних підставах працюють на території держави-члена, не допускає ніякої дискримінації з причин громадянства стосовно умов праці, винагороди за працю або звільнення з роботи порівняно зі своїми власними громадянами, Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, від 22 січня 1993 року та Угоди про співробітництво в сфері трудової міграції і соціального захисту трудящих-мігрантів держав-учасниць СНД від 15 квітня 1994 року.

З метою засвідчення прагнення Уряду України досягти демократичних ідеалів, сприяючи встановленню спільних для всіх держав-членів Ради Європи соціальних стандартів, в інтересах українського народу у вересні позаминулого року було ратифіковано Європейську соціальну хартію (переглянуту), а для посилення правового та соціального захисту громадян України за кордоном, які працюють в країнах Ради Європи відповідно до законодавства приймаючої сторони в березні минулого року було ратифіковано Європейську конвенцію про правовий статус трудящих-мігрантів”.
Хочу зазначити, що для лібералізації перетину кордонів громадянами держав СНД з метою здійснення ними трудової діяльності на прикордонних територіях у березні минулого року було ратифіковано Протокол про внесення змін і доповнень до Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 15 квітня 1994 року”.

На сьогодні Урядом України продовжується робота щодо опрацювання нового базового договору між Україною та Європейським Співтовариством, а також Європейського кодексу соціального забезпечення розробленого за ініціативою Ради Європи. Урядом України опрацьовано проект Конвенції про правовий статус трудящих-мігрантів та членів їхніх сімей держав-учасниць СНД.

Важливим завданням Уряду на сьогодні є не тільки створення умов через правові та економічні механізми для легального працевлаштування громадян України за кордоном, а і, провадження насамперед політики повернення громадян України - трудових мігрантів на Батьківщину, зокрема через реалізацію Програми облаштування осіб з числа закордонних українців, що повертаються в Україну, на період до 2010 року.
В цих умовах особливе значення Уряд України приділяє виробленню гнучкої і дієвої державної політики в сфері регулювання міграційних процесів та здійсненню комплексного підходу до вирішення проблем у цьому напрямку, зокрема, запобігання нелегальної міграції і захисту українських громадян за кордоном.
З цією метою на сьогодні в Україні розроблено проект Концепції державної міграційної політики, метою якої є формування засад державної міграційної політики України згідно із її національними інтересами та визначення пріоритетів і напрямів державного регулювання міграційних процесів.
Означеною Концепцією визначаються сутність державної міграційної політики, її стратегічні завдання, формування загальнодержавного бачення і розуміння процесів, пов’язаних із міграціями.
З метою оптимізації системи державного управління у сфері міграції, Урядом України розглядається питання щодо доцільності утворення центрального органу виконавчої влади з питань міграції. Крім того, розглядається питання і щодо необхідності створення єдиної державної інформаційної мережі обліку мігрантів.

Шановні пані та панове!

Хочу зазначити, що в останні роки однозначно висвітилась зовнішньо - політична орієнтація України в напрямку інтеграції в європейську спільноту. Такий напрямок є стратегічно важливим для самоствердження у світовій когорті високо розвинутих промислових держав світу, що передбачає більшу відкритість ринку праці України для іноземної робочої сили, що призводить до підвищення конкуренції між найманими працівниками.
В свою чергу, це зумовлює необхідність проведення відповідними уповноваженими органами державної влади послідовної та виваженої політики на ринку праці, яка забезпечувала б необхідний баланс між інтересами держави, роботодавців та інтересами найманих працівників.
Одним із важелів проведення такої політики є створення необхідних умов для захисту національного ринку праці та наявність чіткого механізму впливу держави на цьому ринку, з відповідними елементами контролю за використанням іноземної робочої сили в Україні та з одночасним повним дотриманням інтересів найманих працівників, як громадян України так і іноземців.
Основним нормативно - правовим актом у сфері зайнятості іноземців в Україні є стаття 26 Конституції України, яка закріплює за іноземцями, що на законних підставах перебувають в Україні, рівні з громадянами України права, зокрема, в сфері праці та зайнятості, а також соціального захисту, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Іноземці, які іммігрували в Україну для працевлаштування на певний термін, можуть займатися трудовою діяльністю на підставі отриманого в установленому порядку дозволу на працевлаштування. Порядок оформлення іноземцями та особами без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні затверджено Урядовою постановою. На інрземців поширюються всі загальні положення трудового законодавства, які стосуються робочого часу, часу на відпочинок тощо.

Для спрощення працевлаштування в Україні робітників та службовців, які відносяться до категорії „внутрішньокорпоративних цесіонаріїв” та „осіб, що надають послуги без комерційної присутності в Україні” та з метою реалізації специфічних зобов’язань України у сфері послуг в рамках вступу до Світової організації торгівлі прийнято Урядову постанову.
Означеною постановою передбачено, що дозволи на працевлаштування вищезазначених категорій працівників видається на строк їх найму.
У зв’язку з проведенням в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу використання праці іноземців зайнятих за наймом на будівництві, реконструкції та обслуговуванні об’єктів Чемпіонату буде здійснюватись без оформлення дозволів на працевлаштування.

Одночасно хочу зазначити, що однією з актуальних проблем, що стоїть перед світовою спільнотою, є проблема торгівлі людьми. Саме тому питання запобігання трудової експлуатації громадян України, які працюють за кодоном, знайшли своє відображення в Державній програмі протидії торгівлі людьми на період до 2010 року, затверджену Урядовою постановою.
Означена програма передбачає загальнодержавні цільові оперативно-профілактичні заходи, спрямовані на викриття злочинних угруповань, причетних до торгівлі людьми.
З метою здійснення превентивних заходів щодо запобігання можливої торгівлі людьми, пов’язаної із використанням праці трудящих-мігрантів, Уряд активно співпрацює з профільними міжнародними організаціями, такими як Міжнародна організація праці, Міжнародна організація міграції, Організація з безпеки та співробітництва в Європі.

Шановні пані та панове !

У цьому важливому питанні що є темою нашого зібрання існує ряд проблем, таких як соціальне забезпечення працівників мігрантів, пенсійне забезпечення працівників мігрантів, правовий захист працівників мігрантів, а також створення належних умов праці у державі для повернення працівників мігрантів на Батьківщину.
Саме на вирішення означених проблем і спрямована сьогодні діяльність Уряду України.
Дякую за увагу