Ніхто не робить більшої помилки, ніж той, хто нічого не робить, вважаючи, що він мало на що здатний.

Едмунд Берк

Опис

Під час виконання цієї вправи учасники дізнаються про соціальні, економічні і природоохоронні витрати, пов'язані з виробництвом бавовняних футболок. Вони продовжать планування та виконання дій, пов'язаних з реакцією на порушення відповідних прав людини

Відповідні права
• Право на бажану роботу та вступ до профспілок
• Право на відповідний рівень життя
• Право на довкілля, безпечне для життя і здоров’я
Цілі
• Дізнатися про глобалізований характер легкої промисловості та зрозуміти справжню вартість одягу, який купуємо
• Розвивати вміння аналізувати інформацію, планувати та виконувати дії
• Сприяти розвитку креативності, творчої уяви та прагнення до активної діяльності
Матеріали
• Фліпчарт та маркери
Підготовка
• Зробіть копії інформаційних листків, по одній на кожного учасника/кожну учасницю
• Пам'ятайте про вашу роль у забезпеченні участі всіх учасників/учасниць!
Ключова дата
  • Друга субота травняВсесвітній день справедливої торгівлі

Інструкції

Частина 1. Розгляд питання
1.    Поясніть групі, що ви збираєтесь розглянути питання про одяг, який вони купують, та соціальні, економічні і природоохоронні наслідки їхнього вибору.
2.    Запропонуйте учасникам/учасницям подивитися на ярлики на їх футболках та светрах, щоб дізнатися, де вони були виготовлені та з якого матеріалу. Скільки вони коштують? На фліпчарті зробіть таблицю з переліком країн та цін.
3.    Запитайте, чи є гроші єдиним фактом, що має братися до уваги; потім роздайте інформа­ційні листки «Відслідковуючи справжню вартість бавовни» та «Справжня вартість бавов­няної футболки» і дайте учасникам/учасницям п'ять хвилин для ознайомлення із цими матеріалами.
4.    Потім переходьте до спільного обговорення питань, що висвітлюються у наданій інформа­ції, наприклад, трудові права, включаючи працю дитини, використання ресурсів (води та палива), шкода, якої пестициди та інші токсини завдають довкіллю, та наслідки глобалізації.
5.    Запитайте у групи, що тепер вони думають про купівлю футболок. Що вони можуть зро­бити проти порушень? Обговоріть спільно їх ідеї щодо можливих дій, наприклад, більш дбайливо ставитися до одягу, який вони вже мають, щоб він не псувався занадто швидко, купувати лише «етичні» футболки або розпочати у своїй місцевості кампанію з метою підвищення обізнаності серед однолітків стосовно цього питання. Обговоріть, які ідеї, на їхню думку, вони б бажали реалізувати. Дозвольте їм зібрати більше інформації та об­міркувати план щодо реалізації цих ідей.

Частина 2. Рішення щодо прийняття заходів
1.    Дозвольте учасникам/учасницям переглянути дослідження, допрацювати їх ідеї та пого­дити між собою, які саме заходи вони будуть застосовувати.
2.    Запропонуйте їм створити малі групи відповідно до тих заходів, які вони планують, і склас­ти стислу пропозицію, що має містити такі складники:
•    чітка мета і завдання;
•    опис запропонованого заходу (бойкот, концерти, телевізійні та радіопрограми, вуличний театр, розповсюдження листівок і т. п.), з аргументацією свого вибору;
•    план-графік підготовки та виконання заходу;
•    місце, де відбудеться подія (школа, громадський заклад і т. п.)
•    очікувані витрати та необхідні ресурси.
3.    Попросіть групи здати їх пропозиції, запропонуйте кожному/кожній прокоментувати ці пропозиції та представити можливі варіанти щодо їх покращення.

Частина 3. Практична реалізація
•    Оберіть одну акцію для участі всієї групи або дозвольте учасникам/учасницям працювати в малих групах відповідно до акцій, які вони бажають здійснити.
•    Наприкінці акції або кампанії зробіть критичний огляд того, як вона пройшла та яких результатів досягла група.

Дебрифінг та оцінкаGoto top

Заключна частина 1
•    Чи є гроші найважливішим фактором? Чому?
•    Наскільки важливими є соціальні, економічні та природоохоронні витрати? Чи є якісь із них важливішими за інші? Які права людини порушуються?
•    Скільки ви готові сплачувати за футболку?
•    Що робить кампанію ефективною?
•    Як ви вважаєте, чи впливають на ситуацію інститути, що працюють у сфері захисту прав робітників/робітниць, такі як НУО, міжнародні організації, агенції ООН та організацій, що проводять антиглобалізаційні кампанії? Чому?
Заключна частина 2.
•    Наскільки легко було домовитися про план дій? Чи всі задоволені тим, як приймалися рішення у малих групах? Чому?
•    Чому обрали участь саме у цьому заході?
•    Чи всі відчували себе причетними до акції? Чому?
•    На які саме порушення прав людини були націлені дії різних груп?
Заключна частина 3
•    Як пройшла акція або кампанія? Чи все відбувалося за планом? Чому?
•    Що необхідно запам'ятати на майбутнє?
•    Чи кожен відчував себе причетним та проявив свої здібності? Якщо ні, то чому? Що на­ступного разу можна зробити краще?
•    Що ще ви вивчили під час виконання цієї вправи та участі в акції?

Поради фасилітатору/фасилітаторціGoto top

Добре підготуйтеся. Прочитайте частину у розділі 3 про вживання дій, в якій надається повний опис способів початку дій та методів їх організації. Також ознайомтеся зі Сходами участі Харта (Hart's ladder), відповідний матеріал міститься у довідковій інформації теми «Громадянство та участь».
Інформацію про транснаціональні компанії ви знайдете у темі «Глобалізація». Перед тим як розпочати цю вправу, перевірте, чи представлені у вашій країні філіали «Кампанії за чистий одяг (Clean Clothes Campaign)» або інших схожих організацій.

Ознайомтеся з акціями, що проводить «Кампанія за чистий одяг (Clean Clothes Campaing (ССС))» та розгляньте можливість використання таких підготовлених засобів. Легше викону­вати дії, наприклад, розмістити відео «Кампанії за чистий одяг» про спортивний одяг на ін- тернет-сторінці або у блозі групи, ніж самостійно готувати матеріал для привернення уваги громадськості. Проте не слід забувати, що однією з цілей цієї вправи є стимулювання при­четності до активної роботи і креативності. Тому вам необхідно зробити акцент на тому, що учасники/учасниці мають повну свободу «винаходити» будь-які нові стратегії проведен­ня кампанії.

Якщо ви бажаєте позначити вартість у вимірі вуглецевого сліду, скористайтеся розрахун­ками Екометрики (Ecometrica), яка виконала оцінювання щодо викидів вуглекислого газу, частка яких припадає на одяг. За зразок було взято набір з трьох пар трусів. Труси та футболки мають однаковий характер викидів – незважаючи на той факт, що, безперечно, труси необхід­но прати частіше, проте прасують їх рідше! Результат становив 57 кг CO2 за все життя. Зайдіть на сайт: www.ecometrica.co.uk та дізнайтеся за пошуком «Таблиця даних про одяг (apparel fact sheet)».

Варіації

Goto top

Ви можете провести першу частину вправи таким чином, щоб заохотити учасників/учасниць серйозніше замислитися над справжньою вартістю, для цього:
1.    Почніть з опитування учасників/учасниць щодо ціни їх футболок та визначте середню ціну.
2.    Потім запропонуйте їм перевірити на етикетках країну походження футболок.
3.    Запропонуйте людям обговорити у малих групах всі етапи виробничого процесу, почи­наючи з вирощування бавовни і до продажу виробу в магазині.
4.    Усі разом порівняйте зроблені переліки та зробіть один загальний перелік, що узагальнює різні елементи під заголовками: транспорт, трудовитрати, використання енергії і т. д.
5.    Потім запропонуйте учасникам/учасницям знов у малих групах оцінити кожну позицію, наприклад, вирощування бавовни, загальні трудовитрати, транспорт і т. д.
6.    Знову зберіться разом і обговоріть групові оцінювання.
7.    У кінці роздайте інформаційний лист і запропонуйте прокоментувати його.

Пропозиції щодо виконання подальших дійGoto top

Зв'яжіться з відділенням «Кампанії за чистий одяг» у вашій країні та продовжуйте розвивати роботу, яку почала група.
Ви також можете дослідити питання справедливої торгівлі спортивним взуттям (див.: http://www.vetementspropres.be), де представлена статистика щодо дійсної вартості спортив­ного взуття.

Можливо, група виявить бажання дослідити питання та дилеми, пов'язані з корпоративною соціальною відповідальністю. Наприклад, багато добрих справ та подій отримують спонсорство від компаній, винних у порушенні прав людини. Такі компанії можуть під час виробничого процесу товарів забруднювати навколишнє середовище. Можливо, група захоче обговорити деякі з питань, піднятих у наступному висловлюванні Джеремі Джіллі (Jeremy Gilley), режисе­ра та засновника організації Один день миру (Peace One Day): «З точки зору "Одного дня миру” ми не можемо ні існувати, ні працювати без корпоративного спонсорства. Моя позиція дуже чітка. Я переконаний, що аби мати можливість впливати на виробничий ланцюжок постачань, ми маємо бути "в цьому процесі”. Це дуже важко, мабуть, неможливо знайти компанію, чий виробничий ланцюжок зверху донизу 100 % відповідав би міжнародним нормам прав людини/ торговельного закону, проте, безперечно, ми бажаємо досягти цього».
Інформацію стосовно саме цього прикладу можна знайти тут: www.peaceoneday.org та http://www.clearingthehurdles.org.

Якщо група захоче дослідити право на працю чи як приєднатися до профспілки, можна провести вправу «Історія Ашика» (проблема дитячої праці) чи вправу «Переговори з профспілками». Для дослідження теми прав людини та спорту, можна провести вправу «Хвилиночку!». 

Ідеї для вправGoto top

Продовжуйте розпочату роботу, зустрічаючись разом з іншими місцевими зацікавленими групами, відзначайте Всесвітній день справедливої торгівлі. Джерелом натхнення для вас може стати сайт: http://www.wftday.org.

Також ви можете скористатися знанням та досвідом, набутими під час здійснення іншої кампанії з інших питань, що входять до сфери інтересів групи. Протягом року існує безліч можливостей об'єднати свої зусилля з іншими з метою підвищення обізнаності про решту прав людини, наприклад права жінок у Міжнародний жіночий день – 8 березня; біженців/біженок – 20 червня та прав людини – 10 грудня. Співпрацюючи з іншими, ви демонструєте вашу солі­дарність з усіма, хто бореться за права людини, набуваєте нових друзів, ви розважаєтеся та вчитеся.

Додаткова інформація

Goto top

Існує багато організацій, що працюють заради справедливого виробництва та справедливої торгівлі. За допомогою пошукової системи знайдіть організації, що працюють у вашій місце­вості. Наведені нижче організації мають партнерів у багатьох європейських країнах:
•   www.cleanclothes.org – надає багато інформації та проводить кампанії, у яких ви може­те взяти участь;
•    кампанія «Одяг на зміну (Clothes for a Change)» містить статтю: «Чи не зроблена ваша со­рочка з використанням дитячої праці?» (див.: http://www.organicconsumers.org);
•    «Людське дерево (People Tree)» є піонером міжнародного застосування методу справед­ливої торгівлі (див. сайт: http://www.people-treefoundation.org/);
•    Фонд екологічної справедливості (Environmental Justice Foundation), звіт якого «Діти, які стоять за нашою бавовною (Children behind our cotton)» викриває подробиці шокуючих умов, у яких перебуває більш ніж 1 млн дітей – деякі з них віком до п'яти років - які працюють по 12 годин у екстремально жарких чи холодних кліматичних умовах, біль­шість з них страждає від фізичної, словесної або навіть сексуальної образи (див.сайт: http://www.ejfoundation.org);
•    Фонд справедливого одягу (Fair Wear Foundation), місія якого покращення умов праці у легкій промисловості (див. сайт: http://fairwear.org);
•    Мережевий ресурс справедливої торгівлі (Fair Trade Resource Network) – це довідковий центр, розроблений для поширення справедливої торгівлі і «створення ринку, що цінує людей, які створюють їжу, якою ми харчуємось, та товари, якими ми користуємось» (див. сайт: www.ftrn.org);
•    кампанія «Грай чесно (Play Fair)» – це коаліція груп за трудові права, яка намагається примусити бренди спортивного одягу, що виробляють товари для Олімпійських ігор, припинити виснажливі умови в їх постачальних ланцюжках та поважати трудові права (див. сайт: www.clearingthehurdles.org).

Матеріал для розповсюдженняGoto top

PDFPDF

З чого складається справжня вартість бавовни

Бавовняні футболки виробляють багато різних глобальних підприємств, чия продукція представлена майже в кожній країні світу. Ось, наприклад:

Типова ферма з виробництва бавовни у Буркіна-Фасо належить на правах власності одній родині, яка обробляє 6–8 га землі. Вартість 1 кг бавовни-сирцю з Буркіна-Фасо становить 0,23 євро. Для багатьох виробників кошти, отримані від продажу бавовни, – це єдині гроші, за які вони утримуються увесь рік.

Із ферми бавовну везуть до фабрики, де з неї роблять волокно, вартість якого становить 0,56 євро за 1 кг. Кожні два тижні робітники/робітниці фабрики отримують 73,40 євро.

Далі бавовну везуть на експорт до Ломе, порту в Того, де її продають комерсантам/комерсанткам за 0,88 євро за 1 кг. Більше половини бавовни продається до Китаю: її завантажують на товарні судна, що йдуть до портів, таких як Шанхай, де бавовна знов продається вже на місцеві прядильні фабрики за ціною 0,97 євро за 1 кг. Більшість зайнятих на фабриках робітників/робітниць прийшли з найбідніших районів, у Китаї це зазвичай місцевості, віддалені від промислових районів. Робітники/робітниці живуть у гуртожитках і працюють багаточасові зміни, за які отримують низьку заробітну плату.

Одяг, вироблений для західних, найбільш відомих брендів, зазвичай виробляється на тій самій фабриці з виготовлення масового одягу, де прядеться пряжа, забирається до порту для відвантаження на експорт. Середня ціна за футболку, імпортовану до США, становить 1,10 євро, проте магазин у центрі Манхеттену буде продавати пару за 14,70 євро.

Бавовна, що розпочинає свій шлях з Африки, вартістю 0,56 євро за 1 кг, тепер коштує 18,40 євро за 1 кг.

Цю інформацію взято з інтернет-програми каналу BBC «З чого складається справжня вартість бавовни («Tracking the true cost of cotton)» від 2 травня 2007 року

Справжня вартість бавовняної футболки
•    Використання води: 2,157 л (45 % використовується на іригацію).
•    Використання енергії: 8 кВт. год (28,800,000 Джоулів) електрики для прядильних та швацьких машин, 41,6–110 літрів пального для морських та автоперевезень.
•    Транспортні відстані: 8,851–15,128 км.
•    Газовиділення: NOx, CO, CO2, (парникові гази), SO2 N2O, летючі компоненти.
•    Токсини: 1–3 г пестицидів, дизельних вихлопних газів, важких металів (барвників).
•    Вартість імпорту: 0,44–0,77 євро.
•    Дитяча праця: в 17 країнах середня заробітна плата становить 0,37 євро за день.
•    Інше: 53–91 г добрив.

Джерело: Earth Intelligence Network, сайти: http://true-cost.re-configure.org, http://forum.re-configure.org