Ми повинні боротися з ним разом, тими методами, які не ставлять під загрозу нашу повагу до верховенства права і прав людини або використовуватися як привід для інших діяти таким чином.
Використовуючи конкретні приклади, учасники/учасниці обговорюють характер терористичного акту і формулюють визначення тероризму
Відповідні права
• Право на життя, свободу та особисту недоторканність
• Свобода від катувань та такого, що принижує гідність, поводження
• Право на мир
Цілі
• Поглибити розуміння причин тероризму і способів боротьби з ним
• Розвинути навики аналізу інформацію і критичного мислення
• Заохотити осмислене ставлення і незалежне мислення
Матеріали
• Ситуаційні картки
• «Питання до розгляду» як роздавальні матеріали
• Аркуш паперу А4 і олівець для кожної малої групи
• Фліпчарт і маркери
Підготовка
• Зробіть копії та виріжте ситуаційні картки. Вам знадобиться один набір для кожної групи
• Зробіть копію «питань до розгляду», по одній на кожну групу
Ключова дата
21 травняВсесвітній день боротьби з тероризмом
Інструкції
1. Запитайте у групи, що вона розуміє під словом «тероризм». Проведіть мозковий штурм і подивіться, чи зможе хто-небудь дійти робочого визначення. Напишіть пропозиції на фліпчарті.
2. Скажіть учасникам/учасницям, що хоча є ряд міжнародних договорів про боротьбу з тероризмом, жоден з них насправді не визначає поняття «тероризм»! Однією з причин цього може бути те, що держави - члени Організації Об'єднаних Націй часто мають різні тлумачення тривалих конфліктів та різні інтереси стосовно певних «терористичних» дій.
3. Припустіть, що для того, щоб створити таке визначення, необхідна група країн, що не є членами ООН, саме як ваша група учасників/учасниць! Поясніть, що їх діяльність має допомогти розробити власне визначення тероризму до кінця цієї сесії.
4. Розділіть учасників/учасниць на групи по 4-5 осіб і вручіть кожній групі набір ситуаційних карт й аркуш паперу. Попросіть їх послідовно обговорити кожне твердження і вирішити, чи справді певну ситуацію необхідно вважати прикладом тероризму, надаючи свої пояснення.
5. Знову зберіть групи разом приблизно через 20 хвилин і зберіть результати. Спробуйте визначити основні причини відмови, щоб віднести конкретні ситуації до випадків тероризму.
6. Коротко обговоріть будь-які відмінності між групами, надаючи кожній стороні можливість пояснити своє рішення. Запитайте учасників/учасниць, які із ситуацій вони вважають найскладнішими для оцінки.
7. Попросіть учасників/учасниць повернутися до своїх груп, щоб сформулювати власне визначення тероризму на підставі рішень, які вони зробили раніше, чи будь-яких міркувань, почутих під час дискусії.
8. Через 10-15 хвилин попросіть групи представити свої пропозиції. Потім переходьте до де- брифінгу та оцінки.
Дебрифінг та оцінка
• Насправді було важче або легше, ніж ви уявляли, дати визначення тероризму? Чому?
• Чи відчували ви, що ситуації були реалістичними: чи «сприйняв» хто-небудь з учасників будь-яку із ситуацій такими, що пов'язані з реальними подіями? Якими саме подіями? Чи відіграло це роль під час оцінювання ситуації?
• Чому ви вважаєте, що країнам-членам ООН важко досягти згоди у визначенні тероризму?
• Яким чином – якщо ви так вважаєте – акти тероризму відрізняються від військових дій? Як ви думаєте, чи можливо одні дії вважати більш виправданими, ніж інші?
• Як ви думаєте, чи мають бути певні основні правила, які застосовуються для всіх сторін (утому числі держав) у «війні з тероризмом»? Чиє речі, які жодна із сторін не має робити? Які?
• Чи вважаєте ви, що дії в будь-яких ситуаціях можуть взагалі бути виправданими? Чому так або чому ні?
• Які права людини, на вашу думку, розглянуто в ситуаціях, які ви обговорювали?
• Чи можуть будь-які із ситуацій бути виправдані з «погляду застосування прав людини»?
• Чому люди стають терористами? Чому люди скоюють злочини, де метою є викликати біль або страх у інших?
• Чи можна сказати, які саме люди стають терористами? Чи можете ви уявити будь-які почуття, що за своєю силою могли б бути схожими на ті, що відчуває людина, що відбирає чуже життя?
• Чи може взагалі коли-небудь бути виправданим позбавлення життя цивільних осіб? Терористів/терористок? Чи життя будь-кого?
Поради фасилітатору/фасилітаторці
Це питання, очевидно, вельми чутливе і суперечливе, і те, як ви вирішите підійти до нього, може залежати значною мірою від конкретних особливостей вашого регіону або вашої групи. Ви маєте право відкласти будь-які з карток, які можуть бути недоречними, те ж саме стосується запитань під час аналізу. Ви також можете включити інші ситуації, які більше стосується повсякденної реальності вашої групи.
Якщо діяльність має бути плідною, учасники/учасниці повинні відчувати, що вони можуть висловити свою справжню думку без осуду вами або іншими членами групи. Можливо, вам доведеться сказати про це із самого початку і від кожного отримати згоду щодо конфіденційності. Скажіть їм, що метою заходу є опрацювання важких питань, коли наші емоції можуть конфліктувати з тими питаннями, які люди відчуватимуть «правильними».
Якщо ви хочете навести деякі факти та цифри для стимулювання інтересу учасників/учасниць на початку вправи, ви можете знайти цікаві статистичні дані про тероризм на сайті: www.nationmaster.com.
На етапі 6, коли групи намагаються розробити свої власні визначення тероризму, може буде корисним дати деякі поради, що стосуються попередніх ситуацій, щоб зробити деякі загальні висновки. Учасникам/учасницям можуть бути надані «питання до розгляду» перед початком формування ними визначень, або ви можете використати питання в кінці, щоб перевірити різні визначення.
Під час обговорення аспектів прав людини в рамках тероризму переконайтеся, що учасникам/учасницям відома така інформація:
• Право на життя надається кожному, це гарантовано статтею 3 Загальної декларації про права людини, статтею 2 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та іншими міжнародними документами.
• Навіть під час війни – коли правила застосування збройної сили керуються міжнародним гуманітарним правом (МГП) – навмисні напади на цивільні об'єкти не допускаються. МГП встановлює певні основні правила, яких мають дотримуватися будь-яка із сторін під час збройного конфлікту. (Див. подробиці нижче.)
Пропозиції щодо виконання подальших дій
Спонукайте групу дізнатися більше про ситуації з прикладів або подумати про інші історичні приклади тероризму, а також про те, чим закінчилися ці кампанії.
Якщо група бажає розглянути причини того, чому люди вдаються до насильницьких дій, зверніться до вправи «Кидання каміння». Якщо ви бажаєте вивчити інші проблеми насильства, вас може зацікавити вправа «Насильство в моєму житті».
Додаткова інформація
Нижче запропоновано відповідні статті у міжнародному праві про права людини і міжнародному гуманітарному праві.
Закон про права людини: право на життя
Загальна декларація прав людини:
«Кожна людина має право на життя, на свободу і на особисту недоторканність» (Стаття 3).
Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод:
«Право кожного на життя охороняється законом …» (стаття 2)
Міжнародне гуманітарне право: принцип відмінності
Міжнародне гуманітарне право (МГП) є органом міжнародного права, яке застосовується в періоди збройних конфліктів. МГП застосовується до всіх сторін у збройному конфлікті, незалежно від того, чи діє така сторона з метою самооборони. Воно також застосовується до міжнародних конфліктів і конфліктів неміжнародного характеру, а також рівною мірою застосовується до збройних груп, що борються проти держави й самих держав.
Одним з найважливіших принципів МГП є «принцип відмінності», у якому говориться, що воюючі сторони мають проводити розмежування між цивільним населенням і військовими, а також між цивільними об'єктами і військовими цілями.
Протокол I до Женевських конвенцій:
«Цивільне населення як таке, а також окремі цивільні особи не повинні бути об'єктом нападів. Заборонено акти насильства чи загрози насильства, що мають головною метою тероризувати цивільне населення (стаття 51.2).
Міжнародне гуманітарне право: заборона актів тероризму
Четверта Женевська конвенція:
«Колективні покарання так само, як і будь-які заходи залякування чи терор, забороняються» (стаття 33).
Протоколи 1 та 2 до Женевських конвенцій:
«Цивільне населення як таке, а також окремі цивільні особи не повинні бути об'єктом нападу. Забороняються акти насильства чи погрози насильством, що мають на меті тероризувати цивільне населення» (Протокол 1, стаття 51.2). «Цивільне населення як таке, а також окремі цивільні особи не повинні бути об'єктом нападу. Забороняються акти насильства або погрози насильством, що мають на меті тероризувати цивільне населення». (Протокол 2, стаття 13.2).
Інші статті МГП забороняють взяття заручників та напади на місця богослужіння.
Для отримання інформації про роботу Ради Європи у боротьбі з тероризмом, у тому числі рекомендації щодо боротьби з тероризмом і дотримання прав людини, див. загальну інформацію в підрозділі «Війна і тероризм» розділу 5.
Ситуація 1. Група веде збройну кампанію для того, щоб позбутися тоталітарного уряду. Вона заклала бомбу в Міністерстві оборони, яка вибухнула. Убито 12 осіб.
Ситуація 2. Особа спрямовує свої дії на одиноких матерів, які отримують листи з погрозами їх дітям. Жодного випадку насильства не надходило, але жінки занадто налякані, щоб випускати своїх дітей на вулицю.
Ситуація 3. У війні між двома країнами, одна скидає ядерну бомбу на другу, у результаті чого гине близько 100 тисяч мирних осіб.
Ситуація 4. Бомбу в конверті відправлено на адресу директора/директорки крупної косметичної компанії. У результаті директора/директорку важко поранено. Анонімний бомбардувальник/бомбардувальниця звинувачує компанію в експлуатації тварин.
Ситуація 5. Група веде тривалу кампанію проти військових об’єктів, у тому числі регулярно використовує вибухові речовини. Значну кількість членів збройних сил убито.
Ситуація 6. У боротьбі за незалежність члени етнічної меншини регулярно бомблять громадські місця. Вони попереджають заздалегідь, щоб люди могли евакуюватися з будівель, але мирні особи гинуть.
Ситуація 7. Країна, яка має хімічну зброю, заявляє про готовність її використання, у разі загрози з боку будь-якої іншої країни.
Ситуація 8. Група злочинців/злочинниць захоплює банк, бере в заручники декого з персоналу, а потім розстрілює заручників/заручниць, щоб «замести» сліди.
Ситуація 9. Націоналістичні групи патрулюють і контролюють основні міста, при цьому регулярно б’ють або залякують людей з інших етнічних груп.
Ситуація 10. Тоталітарна держава керує через залякування свого населення: усіх, хто виступає проти, заарештовують; людей регулярно арештовують, катують і навіть страчують.
Ситуація 11. Група організованих злочинців/злочинниць вимагає гроші у місцевих підприємців/підприємиць. Ті, хто відмовляється дотримуватися вимог, втрачає своє майно через підпали, а іноді їх навіть вбивають.
Ситуація 12. У ході війни проти повстанців окупаційна армія атакує села безпілотними літаками. Надходить інформація про декілька жертв серед цивільного населення, а деякі навіть загинули цілими сім’ями.
Ситуація 13. Робітники/робітниці з країни «А» мають кожного дня перетинати територію країни «B». Прикордонники/прикордонниці країни «В» завжди турбують громадян/громадянок із країни «А», ретельно перевіряють посвідчення осіб, часто обшукують. Вони часто свавільно затримують людей з країни «A».
Ситуація 14. Під час десятирічної громадянської війни 19-річна дівчина стикається з групою з 10 повстанців. Спочатку її ґвалтує лідер групи, а потім наказує зробити те ж саме своїм людям.
Ситуація 15. У місті працює Міжнародна конференція. Поліція отримує повноваження заарештовувати будь-кого й утримувати протягом 12 годин без будь-яких звинувачень. Вони попереджають людей, щоб ті не виходили на демонстрації.
Ситуація 16. «Ви маєте працювати важче, могили не повні», – закликав голос на радіо Руанди.
Питання до розгляду
Питання для розгляду під час вашого обговорення:
• Чи завжди терористичний акт має на меті викликати страх (терор) серед населення?
• Чи вважається будь-яка дія, яке змушує людей боятися, терористичним актом?
• Чи може держава (уряд) займатися тероризмом, або тероризм – це завжди дії проти формальних інститутів країни?
• Чи має тероризм завжди на меті завдавати шкоди цивільному населенню, або він може бути спрямований проти військових цілей чи проти власності?
• Чи може теракт коли-небудь бути виправдано?
