Поліція завжди прибуває запізно, якщо прибуває взагалі

Трейсі Чепмен

Опис

Учасники/учасниці обговорюють конкретні випадки для того, щоб проаналізувати причини виникнення та шляхи уникнення різних типів домашнього насильства.

Відповідні права
• Право на життя, свободу і особисту безпеку
• Свобода від катувань та принизливого ставлення
• Право на рівність перед законом
Цілі
• Поглибити рівень обізнаності щодо різних форм домашнього насильства
• Розвинути навички обговорення та аналізу порушень прав людини
• Сприяти співчуттю і впевненості у протистоянні домашньому насильству
Матеріали
• Великі аркуші паперу або дошка і ручка для мозкового штурму і групової роботи
• Оберіть одну або декілька навчальних ситуацій або напишіть свою. Зробіть достатньо копій (для кожного учасника/ кожної учасниці)
• Копії «Рекомендації для групового обговорення» (одна на маленьку групу)
Підготовка
• Зв’яжіться з організаціями, які займаються підтримкою жертв домашнього насильства у вашій країні чи громаді
• Ретельно обговоріть питання, пов'язані з домашнім насильством, яких би ви хотіли торкнутися під час вправи, і будьте готовими допомогти будь-якому учаснику/учасниці в разі, якщо певне питання виявиться дуже особистим.
Ключова дата
  • 25 листопадаМіжнародний день день боротьби за ліквідацію насильства над жінками

Інструкції

1.    Почніть ознайомлення з темою шляхом мозкового штурму «Найпоширеніші форми насильства в нашій околиці». Запишіть усі думки учасників/учасниць, але нічого не обго­ворюйте на цьому етапі. Залиште фліпчарт або дошку, щоб усі могли бачити записи.
2.    Попросіть учасників/учасниць розбитися на маленькі групи від двох до шести осіб. Має бути принаймні три групи.
3.    Роздайте копії прикладів і «Рекомендації для групового обговорення».
4.    Дайте учасникам/учасницям п'ять хвилин, щоб ознайомитися із ситуаціями. Підкресліть, що обговорення мають зосереджуватися на цих ситуаціях. Учасники/учасниці мають усвідомлювати, що обговорення домашнього насильства може бути дуже особистим і ніхто не має права тиснути на тих, хто не хоче повідомляти більше.
5.    Дайте учасникам/учасницям одну годину на цю групову роботу.
6.    У кінці зберіться всі разом і перейдіть до оцінювання та дебрифінгу.

Дебрифінг та оцінкаGoto top

Почніть з короткого огляду, як працювала група. Чи могли б подібні приклади ситуацій мати місце у вашому місті? Наскільки доречними були питання? Якщо різні групи працювали з різними ситуаціями, нехай групи прокоментують аналіз різних злочинів. Потім перейдіть до обговорення наявності подібних ситуацій у вашому житті:
•    Наскільки поширене домашнє насильство у вашій громаді і у вашій країні загалом?
•    Які права людей порушуються?
•    Які причини домашнього насильства?
•    Чому випадків насильства чоловіків щодо жінок більше ніж випадків насильства жінок щодо чоловіків?
•    Як можна зупинити домашнє насильство? Що можна / слід зробити:
      –  державним органам;
      –  місцевій громаді;
      –  залученим особам;
      –  друзям та сусідам?
Поміркуйте над різними формами насильства, які обговорювалися. Знову поверніться до початкового переліку думок, висловлених під час мозкового штурму. Подивіться ще раз на початковий список, представлений під час мозкового штурму. Чи залишилися деякі питання, які б слід було додати до списку?
Запитайте, чи хотів би хто-небудь і далі попрацювати над будь-яким із названих питань, а також обговорити подальші дії та вживання заходів.

Поради фасилітатору/фасилітаторціGoto top

Домашнє насильство й образа не дискримінує. Це відбувається як серед гетеросексуальних пар, так і при одностатевих стосунках, у межах усіх вікових категорій, на будь-яких етнічних та економічних рівнях. А коли жінки частіше стають жертвами, чоловіки також зазнають насильства, особливо вербального та емоційного. Домашнє насильство, також відоме як подружнє насильство, відбувається тоді, коли одна людина, що перебуває в інтимних стосунках або у шлюбі з другою, намагається домінувати і контролювати її. Домашня образа, що містить фізичне насильство, називається домашнім насильством.

Більшість побутових насильницьких випадків здійснюються проти жінок і відбуваються вдома, звідси і назва «Домашні справи». Хоча, іноді, але рідше, кривдником/кривдницею ви­ступає жінка; саме тому ми включили історію Ганса.

Обговорюючи цю вправу, майте на увазі необхідність чутливості й анонімності/інтимності (деякі учасники/учасниці можуть мати особистий досвід домашнього насильства вдома або в сім'ї). Поясніть, що ні на кого не будуть тиснути, якщо він не захоче розкривати щось особисте. Ви вільні змінювати певні деталі або ситуації за потреби учасників/учасниць.

Чоловіки можуть активно реагувати на вправу або деякі обговорення. Важливо донести, що мета полягає не в тому, щоб примусити чоловіків або хлопчиків почуватися винними за провини інших чоловіків. Незважаючи на те, деякі люди сперечаються, що чоловіки є частиною гнітючої патріархальної системи і тому відіграють у ній роль постулату, що може привести до цікавих дискусій. Можливо, вам захочеться дослідити наслідки чоловічого насильства щодо жінок самими чоловіками – як прямо, так і опосередковано.

Закінчуйте вправу хвилиною мовчання для вшанування жертв домашнього насильства - це потужний засіб закінчити вправу і сприяти співчуттю й солідарності.

ВаріаціїGoto top

Деякі члени/членкині групи можуть виявити бажання взяти участь в одній зі сцен; решта має бути аудиторією. Фасилітатор/фасилітаторка періодично зупиняє гру і запрошує глядацьку аудиторію пропонувати альтернативні моделі поведінки, які б могли полегшити ситуацію і привести до позитивного результату.

Пропозиції щодо виконання подальших дійGoto top

Група може зв'язатися з місцевим відділком поліції і з'ясувати, що вони роблять, коли отримують дзвінок про необхідність допомоги у випадку домашнього насильства. Іншим варіантом може бути звернення до найближчого центру допомоги жінкам й запрошення спікера для наведення фактів та цифр про ситуацію в їх місцевій громаді.
Іншою темою майже з категорії «табу» в багатьох країнах є статеві зносини, зокрема гомосексуальність. Якщо група матиме бажання вивчити ці питання, вона може звернутися до вправи «Поговоримо про секс».

Ідеї для вправ

Goto top

Зверніться до місцевого притулку для жінок або інформаційного центру чи організації, що захищають права жінок, і з'ясуйте про їхні потреби та способи допомоги їм.

Додаткова інформаціяGoto top

Незважаючи на те, що факт того, що жінки можуть виступати кривдницями та ініціювати насильство, в одностатевих стосунках починають поступово визнавати: очевидною реальністю є те, що в переважній більшості випадків саме жінки та дівчата стають жертвами на­сильства з боку чоловіків. Із цієї причини Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй у 1993 році була прийнята Декларація про викорінювання насилля щодо жінок. Вона визначає насильство стосовно жінок як «будь-який акт гендерно зумовленого насильства, що призводить або може призвести до завдання фізичної, сексуальної чи психологічної шкоди або страждання жінкам, включаючи погрози здійснення таких актів, примусу або свавільне позбавлення волі, чи то в суспільному, чи особистому житті». Складниками насильства, зокрема, є «фізичне, сексуальне та психологічне насильство в сім'ї, в тому числі жорстокість та сексуальна наруга над дітьми жіночої статі в сім'ї, насильство через питання приданого, зґвалтування в шлюбі, каліцтво жіночих статевих органів та інші види поширеної жорстокості до жінок; позашлюбне насильство і насильство, пов'язане з експлуатацією; фізичне, сексуальне та психологічне насильство, яке має місце в суспільстві в цілому, втому числі зґвалтування, сексуальне насильство, сексуальне домагання і залякування на роботі, у навчальних закладах та в інших місцях; торгівля жінками і примус до проституції; а також фізичне, сексуальне і психологічне насильство з боку або при потуранні держави, незалежно від місця його скоєння».
Більш детальну інформацію по цій темі можна знайти у передмові до теми «Гендер».

 

Насильство стосовно жінок протягом їх життєвого циклу
Фаза Тип насильства
Пренатальний період Аборт за статевою належністю; наслідки побиття під час вагітності
Раннє дитинство Умертвіння дітей жіночої статі; фізична, сексуальна та психологічна наруга
Дитинство Дитячі шлюби; каліцтво жіночих статевих органів; фізичне, сексуальне та психологічне насильство; інцест; дитяча проституція та дитяча порнографія
Юнацтво та доросле життя Насильство в період знайомства та залицяння (наприклад, обливання кислотою та зґвалтування під час побачення); примусовий секс із корисних намірів (наприклад, школярки можуть мати статеві контакти з «престарілими добродіями» в обмін на привілеї в навчанні); інцест; сексуальне насильство на робочому місці; зґвалтування; сексуальне домагання; примус до проституції та порнографії; торгівля жінками; насильство з боку партнера; зґвалтування у шлюбі; насильство та вбивства через придане; скоєння вбивства партнером; психологічна наруга; жорстоке поводження з жінками з інвалідністю; примусова вагітність
Період похилого віку Примусове «самогубство» або вбивство вдови з корисних причин; сексуальне, фізичне і психологічне насильство
  Джерело: Інформаційний пакет «Насильство проти жінок» – Всесвітня організація охорони здоров’я, 1997 рік

 

Побутове насильство

Порушення прав людини серед жінок – це не те, що відбувається тільки під час війни. Це те явище, яке відбувається насамперед удома. «"Приватний характер" цього насильства це саме те, що завжди заважало й досі ускладнює втручання й застосування заходів»1.
Дослідження послідовно демонструють той факт, що нанесення травм, ґвалтування або вбивство жінок частіше скоюють теперешні або колишні партнери, ніж будь-які інші особи2. Домашнє насильство впливає не тільки на жінку, але й на дітей, з особливо високою кількістю випадків серед дівчат та молодих жінок.

Виставка «Мовчазні свідки»

Ця вправа була навіяна виставкою на тему домашнього насильства та вбивства жінок, яка мала місце в Європейському молодіжному центрі у Будапешті, за ініціативою Асоціації із за­хисту жінок «NANE» (м. Будапешт, Угорщина), включаючи історії про Естер та Кеті. Ця виставка була спрямована на підвищення обізнаності про розмах та жорстокість домашнього насиль­ства та вбивств шляхом донесення історій про вбитих жінок, «мовчазних свідків».

Організація виставки «Мовчазні свідки» може стати дуже практичним і ефективним способом порушення питання домашнього насильства у вашому суспільстві, місті чи регіоні. Іс­нують книги про те, як стати свідками і як організувати виставку, включаючи книгу під назвою «Результати», яка розповідає про перші роки кампанії в США і наводить декілька історій, що могли б бути використані як приклади. Адреса вебсайта: www. silentwitness.net. Він також містить довгий список міжнародних контактів, які вже мають такі експонати.

Перший європейський закон, що стосується питання насильства за гендерною ознакою

Закон про комплексні заходи щодо захисту від гендерного насильства (Organic Act), який було прийнято 22 грудня 2004 року в Іспанії, передбачає створення спеціальних судів та комплексних центрів реабілітації, надання покращеної допомоги жертвам, а також ряд про­цедур, спрямованих на захист жінок, які опинилися під загрозою.

Спеціальний доповідач ООН з питань насильства проти жінок

У червні 2009 року ООН створила посаду Спеціального доповідача з питань насильства проти жінок. У 2010 році перша доповідачка, Рашида Манджу (Rashida Manjoo), представила Раді із захисту прав людини першу тематичну доповідь з питань насильства проти жінок, його причини та наслідки. Див. доповідь на сайті: www2.ohchr.org.

Додаткові ресурси в Інтернеті

Примітка:

Випадки Кеті та Естер стали відомі завдяки Христині Морвай та ’її твору «Терор в сім’ї – побиття дружини та закон» (Terror a családban – A feleségbántalmazás és a jog), видавництво «Kossuth Kiado», Будапешт, 1998 рік

•    www.wave-network.org – Європейський інформаційний центр із боротьби з насильством, має базу даних організацій з допомоги жінкам по всій Європі;
•    www.ewlcentreonviolence.org – сайт Центру лобіювання прав європейських жінок із питань насильства проти жінок. Ресурс містить багато інформації про насильство проти жінок (VAW), утому числі звіти по країнах;
•    www.whiteribbon.ca – Кампанія «Біла стрічка», є «найбільшим зусиллям чоловіків, що працюють над викоріненням насильства чоловіків проти жінок;
•    www.europrofem.org – «EuroPRO-Fem», мережа профеміністичних чоловіків Європи являє собою мережу організацій та проєктів чоловіків, що стурбовані домінуванням чоловіків, а також насильством і пригніченням жінок;
•    www.hotpeachpages.net – Міжнародний довідник організацій з питань домашнього насильства містить інформацію про кожну країну світу;
•    www.unwomen.org – сайт Фонду розвитку ООН для жінок, який є корисним із точки зору отримання інформації з гендерних питань та насильства стосовно жінок.

Матеріал для розповсюдженняGoto top

PDFPDF

Приклад 1 — Естер
Він почав суперечку з дружиною, звинувативши її в тому, що вона нічого не випрала, не приготувала та не виконала інших домашніх справ. У той же час він продовжував бити її; він бив її по голові та обличчю руками. Він шматував її волосся та бив її чобітьми. Потім він зірвав з неї верхній одяг та кинув на ліжко з наміром продовжити побиття.
Все це відбувалося на очах у їхньої 8-річної доньки, яка благала його зупинитися. Тоді він зупинився. Він скинув Естер з ліжка і заснув. Тієї ночі Естер померла.

Приклад 2 — Кеті
Кеті намагалася втекти від свого нареченого, який ставав дедалі жорстокішим. Вона орендувала квартиру в іншому місті, і але він продовжував телефонувати і погрожувати їй. Психічний стан Кеті погіршився.
Одного разу наречений зустрів її після роботи, щоб змусити її повернутися. Він відвіз її в найближчий ліс, де намагався задушити її власним светром. Наступного дня Кеті сказала своїм колегам на роботі, що вона боїться того, що одного і разу він задушить і вб'є її.
Чотири дні потому наречений трохи випив. Знову ж таки він дочекався її з роботи, а коли вона вийшла, почав бити. Увечері він вирішив, що вони мають відвідати родичів. По дорозі вони зупиняли машину кілька разів. Кеті, бачачи, у якому стані він перебував, погодилася зайнятися з ним сексом, але він був занадто п’яний. Кеті сказала своєму нареченому, що він її більше не цікавить. Це дуже розлютило його. Він схопив довгий шкіряний пасок і задушив її. Після чого він стягнув її тіло в канаву і накрив трьома гілками.

Приклад 3 — Марія

Марії було 70 років. Її чоловік помер 10 років тому, і вона жила в невеликому будинку із сином Філіпом, якому було 40. Її син був безробітним, іноді сильно напивався. Марія знала, що він витягав гроші з її гаманця, але частіше вона мовчала, тому що не хотіла створювати більше проблем. У сп’янілому стані Філіп міг поводити себе дуже жорстоко, іноді Марії доводилося закриватися у своїй кімнаті, щоб урятуватися від нього.
Одного разу Філіп прийшов додому зовсім п’яний і засмутився через те, що вечеря не була готова. Коли Марія пояснила йому, що вона не приготувала її, тому що почувалася втомленою та хворою, він почав трощити все в кімнаті. Марія не мала часу та сил, щоб утекти, і син кинув у неї стільцем. Марія спробувала захиститися, але вона впала і вдарилася головою. Коли прибіг сусід, було занадто пізно. Марія померла в комі, перш ніж її доправили до лікарні.

Приклад 4 — Леонардо

Леонардо було вісім років. Він жив у маленькій квартирі разом зі своєю молодшою сестрою у віці трьох років, матір’ю та її бойфрендом Жаном. Леонардо ніколи не знав свого батька. Він любив школу, але не любив Жана. Насправді Жан поводився жорстоко, а іноді й бив. Леонардо дійсно боявся Жана, він почав погано спати і втратив апетит. Шкільна вчителька Леонардо помітила це і хотіла зустрітися з батьками, тому що відчувала, що Леонардо може вчитися краще. Він постійно поводився неуважно під час уроків, а іноді проявляв жорстокість стосовно друзів. Мати зустрілася з учителькою, але нічого не розповіла про ситуацію вдома. Коли вона повернулася додому, вона розповіла Жану про те, що сказала вчителька. Жан дуже засмутився і знову побив Леонардо, цього разу зламавши йому руку. У лікарні мати збрехала, сказавши, що Леонардо впав.

Приклад 5 — Баназ

Баназ декілька разів намагалася попередити поліцію про те, що її життя було в небезпеці. У грудні 2005 року її батько напав на неї і намагався її вбити. Вона була дуже налякана і звернулася до поліції. Однак слідчі сприйняли її заяву не досить серйозно.
Баназ утекла, але пізніше повернулася в сім’ю і спробувала продовжити стосунки з бойфрендом таємно, але їм обом загрожувала смерть, якщо вони продовжать зустрічатися. Баназ переконували лишатися в безпечному будинку, але вона вірила в те, що буде в безпеці у себе вдома, бо там була її мати.
Баназ зникла 24 січня, а її розкладений труп було виявлено у валізі, захованій у саду три місяці потому. Під час судового розгляду, її батько і дядько заявили, що вони замовили вбивство через те, що були переконані в тому, що вона зганьбила їх сім’ю, закохавшись у людину, яку сім’я не хотіла бачити частиною своєї родини. Баназ було лише 20 років.
Джерело: http://news.bbc.co.uk/2/hi/6722699.stm; 11 червня 2007 рік

Приклад 6 — Аміра

Амірі було чотири роки, коли її сім’я втекла з пошматованої війною Сомалі і оселилася в європейському місті, де її раннє дитинство здавалося набагато кращим.
І ось одного разу вранці, коли їй було одинадцять років, мати Аміри запропонувала відвідати її тітку, щоб Аміра змогла погратися зі своєю кузиною, яка була її одноліткою. Але Амірі не судилося знати про те, що її мати та тітка таємно домовилися про подорож до Могадішо, щоб зробити обрізання своїм дочкам. Вони вважали, що це було необхідно, інакше дівчата ніколи не вийдуть заміж.
Раптом мати з тіткою схопили Аміру. «Вони тримали мене, а потім жінка, яку я ніколи не зустрічала раніше, почала різати. Я кричала, а моя тітка щільно закрила мені рота рукою», розказала вона. «Пообіцяй, що ніхто ніколи не дізнається, що я розказала вам це», благала Аміра. «Якщо люди в моїй громаді дізнаються, вони скажуть, що я зрадила їх, і я стану вигнанкою. І взагалі, я не хочу, щоб мої батьки потрапили у в’язницю».
Джерело: http://www.dailymail.co.uk/femail/article-505796, 3 січня 2008 рік, та www.fgmnetwork.org

Приклад 7 — Деніз

«Я жертва інцесту; мене зґвалтував власний батько у віці п’ятнадцяти років. Це було не в перший, і не в останній раз. Так чи інакше, цього разу я завагітніла.
Одного разу вночі мені стало дуже погано, і мої батьки відвезли мене до лікарні. Лікар швидкої допомоги виявив, що, крім важкої форми грипу, в мене була 19-тижнева вагітність. Лікар повідомив мені, що я була вагітна, і спитав, що я планую робити. Незважаючи на біль і відчуття провини, я відмовився зробити аборт. Мій батько неймовірно розлютився і зажадав, щоб я згодилася. Лікар відмовився через мою позицію.
Мій батько наполягав на тому, що потрібно знайти акушера, і протягом години таки цей чоловік прибув до лікарні. Я намагалася злізти з оглядового столу, але він попросив трьох медсестер потримати мене, поки він не пристібне мене до ліжка і не введе мені м’язовий релаксант, щоб я припинила чинити опір. Я продовжувала кричати, що не хочу робити аборт, на що він наказав «заткнутися і припинити істерику»! Зрештою, мені зробили загальний наркоз».
Джерело: www.humanlife.org

Приклад 8 — Ганс

Антонія дратувала та чіплялася до свого чоловіка, Ганса, протягом декількох років. Одного разу Антонія сказала, що хотіла б переїхати його автомобілем. Іншого разу вона помилково звинуватила його у розбещенні її дітей. В поштових скриньках сусідів з’явилися листи, в яких Ганса було звинувачено в педофілії. Поліція не повірила звинуваченням, але запідозрили, що до цих листів причетна саме Антонія.
Три роки по тому вони роз’їхалися, а через рік вони розірвали шлюб.
Кілька місяців тому Антонія простежила Ганса від роботи до його дому і, запаливши стрічку, кинула в нього заповнену керосином ємність. Ємність не загорілася, але пізніше слідчі виявили керосин на дверях та стінах.
Одного разу Ганс вигулював свого собаку, коли до нього підбігла жінка. Пролунав вибух. Він скрикнув, упав і поповз до своєї квартири, а коли потрапив усередину, на нього накинулася жінка. Поліція й медики знайшли його помираючим на підлозі своєї їдальні. Медики не змогли врятувати його; куля увійшла в його праве плече і, розірвавши його легені, засіла в аорті.
Джерело: http://www.seattlepi.com

Рекомендації для групової дискусії

I.    Аналіз злочину (20 хвилин)
1.    Що ви думаєте про повідомлений злочин?
2.    Де міг статися такий злочин? Чи могло б таке статися у вашому районі?
3.    Чому злочин мав місце?
4.    Чи може такий злочин бути виправдано?
5.    Як могла жертва захистити себе?

II.    Перехід до соціальної реальності (40 хвилин)
6.    Чи відомо вам або чи чули ви про будь-які випадки домашнього насильства останнім часом?
7.    Яких форм домашнє насильство набуває в нашому суспільстві?
8.    Що можуть зробити потерпілі, коли їм потрібна допомога?
9.    Чи має поліція втручатися, якщо дізнається про випадок насильства, чи таке втручання слід розглядати як втручання в приватні справи людини та порушення права людини?
10.    Які права має жертва в таких ситуаціях? Які права мають правопорушники?
11.    Чи чули ви про випадки домашнього насильства, коли жертвою є чоловік?
12.    Перерахуйте відомі вам причини домашнього насильства.
13.    Як можна запобігти і зупинити домашнє насильство?
14.    Що можуть/мають робити:
    a) державні органи;
    б) місцева громада;
    в) ті, хто побачили/дізналися про випадок домашнього насильства;
    г) знайомі і ті, хто проживають поруч?