Tilbage

Візит до України: Комісарка Міятович закликає до постійної підтримки постраждалих від війни та забезпечення їм доступу до правосудд

Відвідування країни
Страсбург/Київ 07/05/2022
  • Diminuer la taille du texte
  • Augmenter la taille du texte
  • Imprimer la page
  • Imprimer en PDF
Комісарка Міятович зустрічається з міським головою Ірпеня Олександром Маркушиним перед зруйнованим Центральним будинком культури. 06 травня 2022 року, Україна (ліворуч). Чоловік йде біля зруйнованого в результаті бойових дій торгівельного центру в місті Ірпінь поблизу Києва. 06 травня 2022 року, Україна (вгорі праворуч). Житлові будинки, зруйновані в результаті обстрілу в місті Бородянка. 6 травня 2022 року, Україна (унизу праворуч).

Комісарка Міятович зустрічається з міським головою Ірпеня Олександром Маркушиним перед зруйнованим Центральним будинком культури. 06 травня 2022 року, Україна (ліворуч). Чоловік йде біля зруйнованого в результаті бойових дій торгівельного центру в місті Ірпінь поблизу Києва. 06 травня 2022 року, Україна (вгорі праворуч). Житлові будинки, зруйновані в результаті обстрілу в місті Бородянка. 6 травня 2022 року, Україна (унизу праворуч).

«Масштабні та тяжкі порушення прав людини та міжнародного гуманітарного права, що мали місце в результаті агресії Російської Федерації проти України, приголомшують. Компенсація шкоди, підтримка постраждалих та їхніх родин і забезпечення правосуддя буде неймовірно складним, але обов’язковим до виконання завданням», – сказала Комісарка Ради Європи з прав людини Дуня Міятович наприкінці чотириденного візиту до Києва та передмість.

Війна серйозно позначилася на ситуації із дотриманням майже всіх прав людини в Україні. Бомбардування та знищення театру та лікарні в обложеному місті Маріуполь, поневіряння багатьох евакуйованих і шалена боротьба за виживання заблокованих у руїнах міста людей - попри нещодавню евакуацію сотень мешканців, - а також триваючі обстріли та руйнування великих і малих населених пунктів по всій території України – це яскраві приклади ведення війни без належної уваги до людського життя та гідності.

Під час відвідин Комісаркою у передмісті Києва населених пунктів, які зазнали артилерійських обстрілів, де точилися запеклі бої та які бачили жорстокість російських військових, вона отримала гірке підтверждення масштабу кричущих порушень прав людини та гуманітарного права, а також зростаючої кількості доказів щодо поширеної практики довільних вбивств, катувань і насильницьких зникнень. «Назви населених пунктів Буча, Бородянка, Ірпінь та Андріївка уособлюють жахливі події, які тут відбувалися. Проте, на жаль, їхні мешканці несамотні у своїх стражданнях. По всій Україні є велика кількість людей, які постраждали від невимовних звірств. Кожен з цих людей заслуговує на справедливість і не повинен бути забутим», – додала Комісарка.

Умисні напади російських військових на цивільних осіб і журналістів, зростаюча кількість повідомлень про випадки сексуального насильства з боку російських солдатів, а також повідомлення про багатьох зниклих безвісти, масові довільні затримання, насильницькі зникнення, катування та жорстоке поводження з представниками місцевого самоврядування України, журналістами, правозахисниками та активістами в нещодавно окупованих районах України є прикладом разючого позбавлення прав та неймовірних людських страждань. «Нині більш ніж будь-коли важливо пам’ятати, що права людини не зникають під час війни. Вони не відходять на другий план. Навіть під час війни життя і права людини повинні бути захищені. Вирішальне значення має дотримання усіма і за будь-яких обставин норм міжнародного гуманітарного права. Цивільне населення та цивільна інфраструктура не повинні бути мішенню. Необхідно забезпечити справедливе та гуманне ставлення до полонених бійців, до тих, хто здається у полон, а також до поранених і хворих», – наголосила Комісарка.

Відповідальність за порушення прав людини та міжнародного гуманітарного права має ключове значення. Тому потрібно ретельно документувати та зберігати докази задля порушення справ і притягнення винних до відповідальності. «Здійснення правосуддя зіткнеться з багатьма перешкодами і потребуватиме постійних зусиль. Українська влада вже зробила для цього важливі кроки, в тому числі висунула перші обвинувачення та ухвалила закон, який визначає правові рамки співпраці з Міжнародним кримінальним судом. Я насамперед вітаю рішучість органів влади у питанні притягнення до відповідальності у відповідності із стандартами захисту прав людини і з належною повагою до гідності жертв та їхніх сімей», – додала Комісарка. «Я сприятиму їм у цьому, в тому числі допомагатиму отримати доступ до існуючих передових практик і досвіду у сфері психологічної допомоги жертвам сексуального насильства в умовах конфлікту».

Оскільки численні національні та міжнародні процеси, що покликані забезпечити відповідальність за серйозні порушення прав людини та гуманітарного права, відбуваються паралельно, тому належна координація та дбайливість мають неабияке значення. Це особливо стосується збирання та збереження доказів, проведення судово-медичних експертиз та уникнення повторного травмування жертв. «Я закликаю держави продовжувати всіляко сприяти розслідуванню та судовому переслідуванню і тісно координувати ці зусилля з українською владою, громадянським суспільством та Міжнародним кримінальним судом», – заявила Комісарка Міятович.

Війна та пов’язані з нею руйнування та небезпека спричинили внутрішнє та зовнішнє переміщення мільйонів людей, наражаючи багатьох із них, зокрема жінок та дітей, на ризики, пов’язані із торгівлею людьми, експлуатацією або сексуальним насильством. Це також спричинило перебої в наданні базових послуг і забезпеченні засобами існування. Як наслідок, сотні тисяч осіб були позбавлені належного доступу до їжі, води, електроенергії, медичних та освітніх послуг. Це мало непропорційний вплив на забезпечення прав осіб, що знаходяться у ситуації підвищеного ризику, таких як жінки, діти, люди похилого віку, особи з інвалідністю та особи, які проживають у закладах, де забезпечують постійний догляд. Багато хто з постраждалих, особливо ті, хто зазнали глибокої травми, невідкладно потребують – і потребуватимуть найближчими місяцями та роками – адекватної медичної та психосоціальної допомоги. У першу чергу необхідно полегшити людські страждання і забезпечити безперервне надання та збільшення обсягів гуманітарної допомоги, а також забезпечити доступ до неї всіх, хто її потребує.

Комісарка зворушена мужністю і незламністю пересічних українців, які вже зазнали значних страждань під час війни, і продовжують знаходитися у непередбачуваній безпековій ситуації. «Демонструючи надихаючу стійкість, понівечені міста, такі як Буча, почали повільно повертатися до звичайного життя, яке було зруйноване бойовими діями. Але вони потребуватимуть значної довгострокової підтримки для ремонту та відбудови пошкодженої інфраструктури і загоєння глибоких ран», – сказала Комісарка. «Я закликаю міжнародне співтовариство надати їм щедру та тривалу підтримку у вирішенні цього складного завдання».

Комісарка також віддає належне мужності та самовідданості правозахисників, які під час війни продовжують свою діяльність в Україні та поза її межами. Комісарка підтримує з ними регулярні контакти від початку війни. Цей візит дав можливість зустрітися з ними та дізнатися з перших вуст

про їхню діяльність та труднощі, з якими вони стикаються. Вона продовжуватиме співпрацю з правозахисниками та громадянським суспільством і надаватиме підтримку їхній надзвичайно важливій діяльності.

«За кілька тижнів війна кардинально змінила життя в Україні, залишивши глибокі рани та завдавши значної шкоди. Я почула жахливі історії сімей, які втратили своїх близьких. Тисячі невинних життів були нещадно обірвані, а для мільйонів людей весь світ перевернувся з ніг на голову. Ми не повинні залишатися сторонніми спостерігачами їхніх страждань», – підсумувала Комісарка.

Під час візиту Комісарка зустрілася з першою заступницею Міністра закордонних справ України Еміне Джапаровою, Міністром юстиції Денисом Малюською, заступником Глави Офісу Президента України Ігорем Жовквою, Генеральним прокурором Іриною Венедіктовою, Уповноваженою Верховної Ради України з прав людини Людмилою Денісовою та Урядовою уповноваженою з питань ґендерної політики Катериною Левченко. Вона також зустрілася з мером Києва Віталієм Кличком, а також мерами та посадовими особами міських та селищних рад Ірпеня, Бучі та Бородянки. Крім того, Комісарка зустрілася з особами, що постраждали від порушень прав людини, правозахисниками та представниками громадянського суспільства, міжнародних і неурядових організацій, а також з Головою Меджлісу кримськотатарського народу Рефатом Чубаровим.

Візит Комісарки в Україну є останньою складовою її внеску у моніторинг наслідків війни в Україні у сфері захисту прав людини від початку конфлікту.

За результатами візиту до України буде підготовлений меморандум.


Ґалерея зображень