Інструкції

Ця вправа розділена на три частини: частина 1 – будування павутини життя; частина 2 – її руйнування; частина 3 – обговорення дій для захисту навколишнього середовища.

Частина 1. Будування павутини життя.
1.    Попросіть учасників/учасниць стати в коло.
2.    Поясніть, що вони мають побудувати модель павутини життя.
3.    Ви починаєте. Тримайте клубок ниток у руках і назививайте зелену рослину, наприклад, капусту.
4.    Тримайте кінець нитки в руках і кидайте моток комусь із кола учасників/учасниць. Він/вона хапає його! Тепер утворилася пряма лінія між вами двома.
5.    Ця особа має назвати тварину, яка їсть капусту, наприклад, гусениця. Потім він/вона три­має нитку і кидає моток третій особі із кола.
6.    Третя особа має назвати тварину, яка харчується гусеницями, наприклад, птах, або, якщо може, назвати вид птаха, наприклад, дрозд. Потім він/вона кидає моток четвертій особі.
7.    Продовжуйте гру, так щоб нитка проходила через коло, поки не утворите павутину, яка представляє «павутину життя».

Частина 2. Її руйнування.
8.    Тепер попросіть кожного учасника/кожну учасницю по черзі навести приклад того, що є шкідливим для цієї павутини життя (наприклад, автостради, які проходять по полях, над­мірний вилов риби або спалювання природного палива). Коли вони говорять про це, то виплутуються із нитки.
9.    Коли всі висловляться, попросіть учасників подивитися на заплутані нитки, які просто валяються на підлозі. Скажіть їм, що таким буде наш світ, якщо ми нічого не будемо роби­ти, але так не має бути; нам просто потрібно робити прості речі заради виходу із ситуації, яка склалася.

Частина 3. Обговорення дій для захисту навколишнього середовища.
10.    Запросіть учасників/учасниць по черзі пообіцяти вживати прості, практичні заходи для ря­тування світу. Наприклад, економити споживання електроенергії – виключати комп'ютер, споживати менше м'яса або менше подорожувати літаком.
11.    Коли кожен/кожна дає обіцянку, він/вона піднімає нитку з підлоги.
12.    У кінці погляньте на нову павутину і зауважте, що вона не схожа на ту, яка була раніше; але вже пізно, повне відновлення неможливе через незворотність виродження.

Дебрифінг та оцінка

Розпочніть із дебрифінгу, що учасники/учасниці відчули, коли побачили зруйновану павутину, а потім створили нову. Потім продовжте розмову за темою та про те, що потрібно робити для захисту навколишнього середовища.

• Що ви відчули, коли побачили, що павутина руйнується?
• Чи було легко називати тварин і рослин у переплетенні харчових ланцюгів? Наскільки добре людина знає історію природи?
• Чи вразить вас новина, що, наприклад, полярні ведмеді зникнуть через 10 років?
• Що ви відчули, коли побачили утворення нової павутини? Чи легко було продумати особисті дії, які зменшать вплив на навколишнє середовище?
• Наскільки ефективні індивідуальні дії?
• Хто має відповідати за захист навколишнього середовища? ООН, уряд, громадські ор­ганізації, кожен особисто?
• Рівновага природи дуже складна, і нелегко передбачити глобальні наслідки окремої дії. Тоді як приймати рішення щодо використання природних ресурсів?
• Як мають прийматися рішення щодо використання природних ресурсів? Наприклад, чи потрібно вирубати ліси для використання земель для вирощування зернових? Тоді люди, які живуть за рахунок лісів, будуть страждати на користь тих, хто займається сільським господарством. На кону – принцип рівності.
• Відповідно до статті 1 «Міжнародної угоди про економічні, соціальні і культурні права», усі «люди можуть вільно розпоряджатися своїми природними багатствами і ресурсами». Чи означає це, що люди мають право знищувати навколишнє середовище?
• Ми покладаємося на те, що навколишнє середовище дасть нам їжу і чисте повітря. Без чистого навколишнього середовища ми не зможемо існувати. Це передумова життя. Чи не є нашим першочерговим обов'язком берегти навколишній світ у межах наших прав на його використання (так само, як ми маємо обов'язок поважати права і свободи інших, які обмежують наші власні права як особистостей)?
• Чи потрібні нам нові права людини на захист від наслідків кліматичних змін?

Поради фасилітатору/фасилітаторці

Цю вправу краще виконувати в групах із 10–15 осіб. Якщо учасників/учасниць багато, то не­обхідно організувати заняття в декількох групах.

Кожен харчовий ланцюг повинен ілюструвати існуючі або можливі зв'язки: наприклад, трава – вівця – людина; або планктон – кити; або планктон – оселедець – свині (свиней часто годують рибою) – людина – тигри! Пам'ятайте, що коли тварина помирає, бактерії перетрав­люють її тіло, і мінерали потрапляють в інші зелені рослини. Таким чином, цикл життя почина­ється знову. Мільярди цих циклів переплітаються, утворюючи павутину життя.

Нехай учасники подумають про якомога більше можливих харчових ланцюгів. Зверніть увагу на приклади жителів лісних масивів, лісів, гір, заболоченої місцевості, болота, ставка, річки або моря. Можливо, вам потрібно втрутитися і сказати щось на зразок: «Мінерали змиті у воду, де їх споживає фітопланктон (рослинний планктон)». Або, наприклад, при переході від морської до наземної екосистеми можна сказати: «Чайка, яка з'їла краба, полетіла на сушу, на поля,, які вона удобрила, коли померла». Якщо гравець/гравчиня не може знайти наступний зв'язок, то попросіть інших допомогти.

У частині 2 на початковому етапі, коли учасники/учасниці будуть розтягувати нитку, змін не буде помітно, тому що переплетення ниток буде тримати павутину цілісною. Проте чим більше осіб братиме участь, тим більше буде ниток на підлозі.

У частині 3 під час дебрифінгу ви маєте бути готовими до деяких суперечливих відповідей на питання: «Що руйнує павутину?» Деякі люди, наприклад, вегетаріанці, можуть сказати, що павутині зашкоджують люди, які споживають м'ясо. Ви маєте прийняти точку зору і запи­тати думку інших гравців. Однак будьте уважними, не починайте дебати на цьому етапі; за­вершіть спочатку гру, а потім поверніться до цього вкінці під час дебрифінгу та оцінки.

Намагайтеся не заглиблюватися в дискусію і не відходити від мети заняття: вплив діяльності людини на навколишнє середовище.

Можна знайти хороші приклади позитивних історій на сайті: www.ecotippingpoints.org. Також можете пошукати інформацію в місцевих джерелах. Наприклад, у Португалії асоціація Quercus (www.quercus.pt) регулярно використовує телебачення для надання інформації про проблеми навколишнього середовища і порад, як можна зменшити негативний вплив на навколишній світ –  як жити так, щоб бути «більш дружнім із природою».

Можна прочитати додаткову інформацію в розділі 5, перш ніж ставити запитання про зв'язок між правами людини та навколишнім середовищем.

Ця вправа підійде для роботи із науковим класом.

Варіації

У частині 2, коли ви просите учасників/учасниць навести приклади того, що руйнує павутину життя, візьміть ножиці і для кожного прикладу зробіть надріз нитки павутини. Поступово па­вутина буде порушена, а біля ваших ніг буде купа непотрібних ниток. Знищена павутина – дуже показовий приклад, а загальна ситуація просто навіює депресію, але важливо, щоб люди не відчували себе безпорадними перед такою проблемою. Тому залиште час на невелике обговорення або дискусію про те, що зараз робиться для захисту довкілля.

Пропозиції щодо виконання подальших дій

Вражаючі позитивні історії місцевого та міжнародного масштабу. Не все так безнадійно! У всьому світі є багато людей, які піклуються про збереження навколишнього середовища заради майбутніх поколінь. «У відповідь на зміну клімату світове товариство вдається до ефек­тивних дій», – повідомляє чудове джерело Act International Alliance.

 Ця вправа може служити стартом для проведення дебатів щодо прав людини та навко­лишнього середовища. Наприклад, чи було б добре, якби існувало право людини на навко­лишнє середовище нарівні з іншими правами людини? Чи варто переоцінювати або недоо­цінювати значення навколишнього середовища? Чи є сенс надавати права тваринам? (див. додаткову інформацію ).

Безмежне використання ресурсів потребує політичної волі, часу, зусиль і грошей. По­думайте, скільки всі країни могли б зробити для освіти з навколишнього середовища, нау­кових досліджень та практичних схем захисту навколишнього середовища, якби не витра­чали так багато засобів на озброєння та війни. Якщо група бажає розвивати тему далі, то вона може взяти участь у виконанні вправи «Як багато нам потрібно».

Зміна клімату впливає на все живе. Її серйозні наслідки, наприклад, повені, опустелювання і підвищення рівня моря означають, що багато людей не зможуть жити в теперішньому місці проживання і змушені будуть переїжджати. Якщо вас зацікавила тема щодо кліматичних біженців/біженок, див. вправу «3 явища».

Ідеї для вправ

Беріть участь у місцевих проєктах із захисту навколишнього середовища. Існує багато неуря­дових організацій:

• Молодь і навколишнє середовище Європи (YEE). YEE – це головна організація для понад 40 регіональних і національних незалежних молодіжних організацій, які беруть участь у дослідженні та збереженні природи і навколишнього середовища в Європі: www.tigweb.org;
• Європейська мережа з питань змін клімату (CAN-E). CAN-E – визнана в Європі головна мережа, яка досліджує проблематику клімату й енергетики. 127 членів у 25 європейських країнах організації CAN-E об'єднуються заради праці для запобігання небезпечним змінам клімату і політики щодо стійких джерел енергії і навколишнього середовища в Європі;
• Друзі планети Земля: www.foei.org
• Мережа WWF – співпрацює із урядами, бізнесом і громадою у всьому світі для гармоній­ного розподілу природних ресурсів між людиною і природою: www.wwf.org.

Зменшіть свій особистий негативний вплив на навколишнє середовище. На сайті www. cutco2. org можна знайти багато практичних порад. Також зверніть увагу на групу Молодих людей, які шукають шляхи зменшення негативного впливу на навколишнє середовище в со­ціальній мережі Facebook.

Додаткова інформація

У природі все взаємопов'язано. Все живе і неживе пов'язане між собою через цикли, наприклад, вуглецевий цикл і водний цикл. Харчові ланцюги є частиною цих циклів. Харчовий ланцюг розпочинається, коли зелена рослина використовує енергію світла від сонця, мінерали із ґрунту і воду для вироблення власної «їжі» – отримання енергії для життя і росту. Коли зелена рослина, наприклад, капуста, з'їдається, то мінерали й енергія, які зберігаються в листку пе­реходять, наприклад, до гусениці для її росту і існування. Оскільки будь-яку тварину з'їдає інша тварина, енергія і мінерали передаються через харчовий ланцюг. Коли тварина на самому верху харчового ланцюга вмирає, то її тіло розкладається, оскільки його з'їдають бактерії. Мінерали, які були в тілі, потрапляють до зелених рослин, і розпочинається новий харчовий цикл.