Інструкції

1.    Покажіть два знаки з обох кінців стіни і поясніть, що ви зачитаєте твердження, з яким вони можуть погодитися більшою або меншою мірою.
2.    Прочитайте вголос вибране твердження.
3.    Скажіть, щоб учасники/учасниці стали вздовж стіни між двома знаками відповідно до того, «наскільки» вони погоджуються або не погоджуються: якщо вони повністю погоджуються або не погоджуються, то вони мають стояти з відповідного кінця; в іншому випадку вони мають стояти десь між двома знаками.
4.    Коли всі стали вздовж лінії, запросіть двох осіб, котрі стоять по двох краях, сісти на два крісла посередині кімнати. Усі інші мають зібратися навколо крісел, ставши за особою, з чиєю думкою вони погоджуються «найбільше»; або займуть місце в центрі, якщо вони не визначилися.
5.    Виділіть обом особам, котрі сидять на кріслах, одну хвилину для викладення свого об­ґрунтування згоди або незгоди з твердженням. Ніхто не повинен перебивати або допомагати їм. Усі мають слухати мовчки.
6.    Після завершення однієї хвилини попросіть інших осіб з групи перейти і стати за тими, хто виступав/виступала першим/першою чи другим/другою (вони не можуть залишатися такими, що не визначилися). Отже, одна група людей – «за» твердження, що обговорюється, а друга – «проти». Дозвольте двом групам окремо одна від одної підготувати аргументи на підтримку своєї позиції і вибрати іншого/іншу виступаючого/виступаючу для презентації цих аргументів.
7.    Через 10 хвилин покличте групи і запросіть двох/дві нових/нові виступаючих/виступаючі зайняти місця у кріслах і щоб їхні «прихильники»/»прихильниці» стали навколо.
8.    Надайте кожному виступаючому/кожній виступаючій по три хвилини для презентації аргументів і після цього прихильники/прихильниці з одного чи другого боку можуть перейти в протилежну сторону, якщо аргументи іншої сторони є більш переконливими.
9.    Дайте групам ще по п'ять хвилин окремо попрацювати над своїми аргументами і вибрати третього виступаючого/третю виступаючу. Після виступів знову дозвольте людям поміняти свої позиції, якщо вони хочуть.
10.    Зберіть усіх разом для опитування.

Дебрифінг та оцінка

Тепер переходьте до рефлексії процесу і мети обговорення як форми і причин, щоб цінувати плюралістичне суспільство. Намагайтеся знову не втягуватися в обговорення самого питання.
•    Чи хтось змінив свою думку вході дискусії? Якщо так, то які саме аргументи їх переконали?
•    Чи люди вважають, що на них вплинули інші речі, ніж аргументи, які були висловлені, наприклад, тиск із боку оточення, емоції або відчуття ворожості?
•    Для тих, хто не змінив свою думку в ході обговорення, чи існувала якась мета в обгово­ренні цих питань? Чи можуть вони уявити існування яких-небудь свідчень, котрі б могли переконати їх змінити свою думку?
•    Чому люди дотримуються різних думок? Що слід з цим робити в демократичному суспільстві?
•    Чи в демократичному суспільстві слід толерантно ставитися до всіх думок?
•    Яке було відчуття, коли під час дискусії їх представляла інша особа, і навпаки, яким було відчуття виступаючого/виступаючої, який/яка повинен/повинна відображати думку своїх прихильників?
•    Яке відчуття, коли тебе представляють у політичному житті на місцевому і національному рівні або в організації чи асоціації учасників/учасниць (чи в класі в школі)?
•    Які права людини були під загрозою під час цієї вправи.

Поради фасилітатору/фасилітаторці

Перша частина цієї вправи, коли учасники/учасниці розміщуються уздовж лінії, не повинна займати більше декількох хвилин. Необхідно просто встановити «початкову думку» осіб і щоб вони побачили, де вони перебувають порівняно з іншими.

Мета цієї вправи полягає в тому, щоб практикувати навички спілкування і переконання, а також обміркування самих питань. У такий спосіб учасники/учасниці заохочуються думати не лише про суть і презентацію своїх думок, але й про тип і форму аргументів, які будуть найбільш переконливими для людей з іншої сторони. Вони мають перетягнути у свою «партію» максимальну кількість осіб. Час перепочинку між «промовами» вони можуть використати, щоб обдумати позицію протилежної сторони і подумати про те, як її послабити.

Крім запропонованих тем, у вас можуть бути свої, які теж можуть бути використані як основа для дискусії. Важливо вибрати твердження, яке буде контроверсійним у рамках вашої групи.

Зверніть увагу, що на обговорення одного твердження на різних етапах буде витрачено близько 30 хвилин. Якщо ви хочете використати більше тверджень, вам потрібно, відповідно, виділити більше часу.

Рекомендується проявляти гнучкість стосовно порядку подій, з огляду на сильні і слабкі сторони групи і залежно від активності дискусії. Наприклад:
•    Ви можете додати один або два інтервали для підготовки групами аргументів, щоб свою точку зору могли презентувати різні виступаючі.
•    Якщо ви проводили з групою цю вправу раніше або навіть якщо не проводили, ви можете зберігати елемент несподіванки, змінюючи метод вибору перших виступаючих. Наприклад, ви можете обрати третіх по черзі осіб із кожного кінця.
•    Під  час однієї із перерв для підготовки аргументів ви можете попросити «прихильників/ прихильниць» кожного виступаючого/кожної виступаючої попрацювати з виступаючим/ виступаючою з протилежного боку, тобто, готувати аргументи проти позиції, до якої вони самі схиляються. Це хороший спосіб змусити людей розглянути протилежний погляд, і це може стати базою для цікавої зміни, якщо люди взагалі не змінюватимуть точки зору.

Ви можете дозволити виступаючим робити нотатки різних аргументів на блокнотному аркуші, який вони можуть використовувати під час виголошення промови.
Ви можете порушити питання, чи «плюралізм» або свобода висловлювань повинна якимось чином обмежуватися в толерантному суспільстві: наприклад, чи мають бути дозволені фашистські чи націоналістичні демонстрації?

Пропозиції щодо виконання подальших дій

Якщо вас зацікавило питання, як формуються чи змінюються думки, особливо за допомогою ЗМІ, ви можете розглянути вправу «Перша шпальта».
Якщо ви б хотіли продовжити роздумувати над взаємозв'язком між думкою, якої дотримуються люди, та уявленнями і стереотипами, які вони мають про світ, тоді вам може бути цікаво виконати вправу під назвою «Культур-словник (Cultionary)», яка описана в освітній збірці «Усі різні – усі рівні».

Ідеї для вправ

Якщо ви виберете твердження стосовно голосування, вам може бути цікаво продовжити цю вправу, провівши дослідження традицій голосування у вашій місцевій громаді; див. вправу «Голосувати чи не голосувати».

Додаткова інформація

День виборчого права святкується 19 вересня. У цей день у 1893 році в Новій Зеландії право голосу отримали жінки. Нова Зеландія – це перша країна у світі, де було впроваджено універсальне виборче право.

Матеріал для розповсюдження

PDF

Твердження для дискусії
•    У нас є моральний обов’язок використати свій голос під час виборів.
•    Ми маємо дотримуватися всіх законів, навіть несправедливих.
•    Єдиними, хто має якусь владу в демократичному суспільстві, є політики/політикині.
•    «Люди отримують таких лідерів/лідерок, на яких вони заслуговують».
•    Люди зобов’язані контролювати щоденну діяльність уряду.
•    Свобода слова означає, що можна казати все, що хочеш.
•    Неофашистські партії повинні бути заборонені.
•    Екстремістам/екстремісткам слід заборонити публічні виступи.
•    Голосування повинне стати обов’язковим.
•    Не варто голосувати за представників/представниць до шкільної ради, тому що рада лише дискутує і дає рекомендації; вона не може приймати обов’язкових рішень.